“Жіночі студії”: як мізогінія вплинула на жіночі долі в Україні?

«Жіночі студії» продовжують досліджувати ключові аспекти жіночої історії. У новому випуску дослідниця жіночої історії Галина Островерхова розповідає про історію мізогінії. Упереджене ставлення до жінок бере свій початок з часів Античності. Цей випуск уже доступний на YouTube.

Основи мізогінії заклали ще античні філософи Платон і Арістотель. Хоча Платон визнавав право жінок на освіту, він ототожнював їх з матеріальною і плотською складовою. А ще протиставляв їх чоловікам, які, на його думку, представляли духовне. Арістотель називав жінок неповноцінними. Філософ вважав, що жінка — це «недороблений чоловік» та проголошував їх другорядними членкинями суспільства.

Лекторка також розглядає вплив християнства на мізогінію, зокрема у Старому Заповіті, де жінка створюється з ребра чоловіка. Це підкреслює її вторинність. Доктрина первородного гріха, де Єва виступає ініціаторкою, закріпила ідею залежності  жінок у суспільстві.

Цікавою є згадка про козацьку культуру, де чоловікам десятиліттями прищеплювалась необхідність дистанціюватися від жінок. Тих, хто порушував цю «традицію», суворо карали. Галина Островерхова наводить приклад з історії, коли козаків, які мали стосунки з жінками, били палицями, і це часто призводило до їх смерті.

Сильні образи в літературі

Окрім негативних аспектів, у випуску також йдеться про перші сильні жіночі образи в українській літературі. Одним із таких є Наталка Полтавка Івана Котляревського. Вона стала символом жіночої сили та гідності в українській драматургії. Наталка Полтавка — вольова і самостійна дівчина, яка не поступається своїми принципами, попри суспільний тиск. Її образ значною мірою відійшов від традиційних патріархальних уявлень про жінку. Вона стала однією з перших українських літературних героїнь, яка виявляє індивідуальну волю.

Визначні жінки України

У лекції Островерхова звертає увагу на визначних жінок Бессарабії, як-от Христина Алчевська, яка відіграла ключову роль у розвитку освіти в Україні. Христина Алчевська була засновницею першої безкоштовної школи для дорослих у Харкові, яка згодом здобула міжнародне визнання. Завдяки її зусиллям тисячі жінок та чоловіків отримали можливість здобути освіту, що було рідкісним явищем на той час.

Інша видатна постать, Олена Доброграєва, заснувала один із перших жіночих гуртків у Києві, який став осередком для інтелектуальної та соціальної діяльності жінок. Вона активно просувала ідеї жіночого руху та виступала за права жінок на освіту і рівноправність, закладаючи основи для подальшого розвитку феміністичного руху в Україні.

Приклади показують, як історичні упередження вплинули на становище жінок і їхню боротьбу за рівноправність. Саме для увічнення таких постатей був створений проєкт «Жіночі студії». Він висвітлює жінок, які сформували історію України. А ще ставить запитання: «Якщо ми не знаємо історію половини людства, чи можемо стверджувати, що знаємо свою історію взагалі?».

Проєкт уже доступний на платформах YouTube, Instagram, TikTok. Він має на меті привернути увагу до значущості жінок в історії та їхнього внеску в розвиток українського суспільства.

Читайте також: «Жіночі студії»: в Україні стартував новий феміністичний проєкт

Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram