Оксана ХромоваЯпонська художниця Яйої Кусама померла у віці 97 років. Вона пішла з життя 14 серпня у лікарні в Токіо, а 27 серпня про її смерть офіційно повідомила студія мисткині. Там розповіли, що Кусама практично до останнього дня малювала і не відкладала пензля.
Для мільйонів людей її ім’я насамперед означає крапки. Червоні, чорні, жовті, білі, які вкривали полотна, скульптури, кімнати й величезні гарбузи. Інші пам’ятатимуть її за дзеркальними просторами, де світло повторюється до безкінечності, а людина наче розчиняється у ньому. Але за цими яскравими образами стояло життя, значно складніше за ефектні фотографії з виставок.
Читайте також: Перші: «баронеса з пензлем» Тамара де Лемпіцька
Малювати те, що лякає
Кусама ще дитиною вона переживала зорові галюцинації. Візерунки та квіти ніби множилися, заповнювали кімнату і поглинали все довкола. Вона почала переносити побачене на папір. А творчість стала для неї способом упоратися з нав’язливими образами й страхами. Саме звідси походять знамениті «Нескінченні сітки» — великі полотна, вкриті тисячами майже однакових мазків.
Свою творчість Кусама називала «мистецтвом-ліками». Замість того щоб приховувати те, що її переслідувало, вона зробила це матеріалом для мистецтва. І малювала всупереч обставинам. Її мати не підтримувала захоплення доньки. Вона забирала фарби й полотна та бачила для неї значно традиційніше майбутнє — шлюб і родину. Але її донька обрала інше.
Читайте також: Як крадіжка «Мони Лізи» зробила її найвідомішою картиною світу
Як підкорити Нью-Йорк
Наприкінці 1950-х Яйої Кусама переїхала до США й опинилася у світі, де домінували чоловіки — майбутні зірки американського мистецтва. Вона працювала з інсталяціями, м’якими скульптурами й повторюваними образами ще до того, як ці прийоми стали мейнстримом. Художниця роками говорила про те, що чоловіки-колеги отримували більше уваги й визнання за ідеї, з якими вона експериментувала раніше.
Однією з найвідоміших її робіт став «Сад Нарциса». У 1966 році Кусама без офіційного запрошення з’явилася на Венеційській бієнале з сотнями дзеркальних куль і почала продавати їх відвідувачам по два долари. На табличці поруч було написано: «Ваш нарцисизм продається». Організатори швидко припинили торгівлю, але сама акція увійшла в історію сучасного мистецтва.
Читайте також: “Оголена Рафаела”: історія картини, яка пережила любов, Париж і забуття
Найвідоміша робота
Сьогодні Кусама масово асоціюється з «Кімнатами нескінченних дзеркал». У цих інсталяціях дзеркала, світло й повторення створюють ілюзію простору без меж. Людина всередині бачить десятки й сотні власних відображень і ніби стає частиною роботи.
Перша «Дзеркальна кімната нескінченності — Фалічне поле» з’явилася ще 1965 року. Через десятиліття саме ці інсталяції зробили Кусаму глобальною зіркою музейного світу: на виставки з її дзеркальними кімнатами шикувалися багатогодинні черги.
Читайте також: “Подорож людства”: історія найбільшої в світі картини
Гарбузи як символ
Ще один образ, без якого неможливо уявити Кусаму. Вона малювала їх із дитинства і зізнавалася, що любить за «щедру простоту» форми. Згодом гарбузи стали скульптурами, інсталяціями й майже особистою емблемою художниці. Найвідомішим став великий жовтий гарбуз у чорні крапки на острові Наосіма в Японії. Після тайфуну 2021 року його змило в море, але пізніше скульптуру відновили й повернули на місце.
Добровільне життя у психіатричній лікарні
У 1973 році Кусама повернулася до Японії і згодом оселилася у психіатричній лікарні в Токіо. Та працювати не перестала. Навпаки, щодня йшла до своєї студії неподалік. Так минули десятиліття.
Вона продовжувала малювати, писала романи й вірші, створювала інсталяції та скульптури. Її життя було надзвичайно впорядкованим: лікарня, студія, робота, повернення до лікарні. Саме мистецтво, за її словами, утримувало її від самогубства.
«Якби не мистецтво, я давно б уже вбила себе», — говорила Кусама в інтерв’ю.
Читайте також: Амедео Модільяні і Жанна Ебютерн: падіння у вічність
Світова слава після 60-ти
Це один із найцікавіших фактів її біографії. Хоча Кусама була активною частиною нью-йоркської сцени ще у 1960-х, справжній глобальний статус прийшов до неї набагато пізніше. У 1993 році вона офіційно представляла Японію на Венеційській бієнале. Згодом великі музеї почали організовувати її ретроспективи, а в 2017 році в Токіо відкрився Музей Яйої Кусами. На той момент художниці було вже 88 років.
Одна з найдорожчих художниць світу
Вона стала феноменом артринку. 1959 року її ранні Infinity Nets могли коштувати близько $200. Через десятиліття роботи Кусами продавали вже за мільйони. Так у 2022 році полотно Untitled (Nets) пішло з аукціону Phillips за $10,5 млн, а її роботи стабільно входили до найдорожчих творів сучасних художниць.
Читайте також: Михайло Врубель: демони й фатальне кохання художника
Вона не хотіла бути «нормальною»
Яйої Кусама так і не стала «зручною» великою художницею. Спочатку в Японії, потім у Нью-Йорку і знову вдома.
«Я не можу уявити, як мене класифікуватимуть після смерті. Мені добре бути аутсайдеркою», — говорила вона.
Її все-таки класифікуватимуть. Як одну з найважливіших японських художниць XX століття й піонерку інсталяції. І як жінку, якій довелося десятиліттями чекати на масштаб визнання.
Але, можливо, для самої Кусами важливішим було інше. У повідомленні про її смерть студія написала: художниця працювала до останніх днів, продовжуючи досліджувати свої головні теми — вічну любов і безсмертну душу. І в цьому її життя здається напрочуд послідовним: майже століття вона намагалася намалювати нескінченність.
Читайте також: Сальвадор Далі: життя ексцентричного генія