Оксана Хромова
Величезні круглі окуляри. Кілька масивних браслетів одразу. Намиста у декілька рядів. Червоний, бірюзовий, жовтий, хутро, пір’я, етнічні прикраси й вінтаж — інколи все це разом. Образ Айріс Апфель легко було перетворити на карикатуру. Але цього не сталося. Бо за ексцентричним гардеробом стояло те, чого неможливо купити разом із дорогою сукнею, — безпомилкове відчуття себе.
Вона не збиралася ставати іконою моди
Айріс Баррел народилася 29 серпня 1921 року у Квінзі, Нью-Йорк. Вивчала історію мистецтва й працювала у Women’s Wear Daily. Згодом вийшла заміж за Карла Апфеля. За два роки подружжя заснувало текстильну компанію Old World Weavers. Вона спеціалізувалася на відтворенні старовинних тканин і працювала над реставраційними проєктами, зокрема для Білого дому.
Десятиліттями Айріс їздила світом у пошуках тканин, предметів інтер’єру, прикрас і речей. І саме там, на блошиних ринках і в антикварних крамницях, навчилася бачити зв’язок між дорогоцінним і випадковим. Вона могла поставити поруч коштовність і знахідку за копійки не заради епатажу. Для неї обидві речі говорили однією мовою — її власного ока. Цей навик спостерігача згодом і став основою особистого стилю.
Читайте також: Яйої Кусама: як японська художниця стала легендою світового мистецтва
Справжня слава прийшла у 83
Найцікавіший поворот у біографії Апфель стався тоді, коли її головна професійна кар’єра фактично вже була позаду.
У 2005 році нью-йоркський Metropolitan Museum of Art відкрив виставку «Рідкісний птах: вибрані речі з колекції Айріс Баррел Апфель». На манекенах показали речі з особистого гардероба саме так, як вона їх носила. Висока мода поруч із дешевими знахідками, старовинні прикраси — із сучасним одягом, різні культури, фактури й десятиліття в одному образі. Апфель було 83 роки.
Виставка стала сенсацією. А жінка, яка більшу частину життя працювала з тканинами та інтер’єрами, раптом сама перетворилася на модну знаменитість. За кілька років її вже фотографували, запрошували до колаборацій, про неї знімали документальне кіно. А окуляри стали майже таким самим упізнаваним символом, як білий хвіст Карла Лагерфельда.
У світі, одержимому молодістю, Айріс Апфель стала знаменитою після 80. І, мабуть, саме це в її історії найбільш революційне.
Читайте також: Крістіан Діор: кутюр’є, закоханий у моду
Вона не збиралася бути «Гарненькою»
У молодості Айріс якось почула від власника магазину, що красивою не є і ніколи не буде. У типовій історії про жіноче дорослішання після цього мав би початися довгий шлях до прийняття себе. Апфель обрала коротший: вирішила, що привабливість переоцінена.
Це багато пояснює у її стилі. Вона ніколи не намагалася зробити себе візуально меншою, молодшою чи «доречнішою». І не будувала образ навколо того, що потрібно приховати. Навпаки, збільшувала окуляри, додавала ще одне намисто й носила кольори, які неможливо не помітити. За цим стояла відмова від самої ідеї, що жінка повинна передусім відповідати чиємусь уявленню про привабливість.
Читайте також: Габріель Шанель: “Немає нічого більш привабливого, ніж жінка, впевнена у собі”
Дороге плюс дешеве і жодних правил
Цінність речі для Апфель узагалі не була головним аргументом. У її гардеробі Dior спокійно сусідив із прикрасою з вуличного ринку, дизайнерський комбінезон — зі старовинним тибетським браслетом. Вона купувала те, у що закохувалася, а не те, що мало правильний логотип чи ціну. Тому її образи неможливо було просто скопіювати, купивши комплект у магазині.
У цьому й полягала різниця між модою та стилем у її розумінні: моду можна придбати. Власний погляд доводиться виробити самому.
Читайте також: Ромі Шнайдер: «Слава — це наближення ночі»
Вік не змусив її стати іншою
Чим старшою ставала Айріс Апфель, тим помітнішою вона була. Створювала колекції одягу, окулярів, аксесуарів і предметів для дому. Співпрацювала з великими брендами й залишалася напрочуд популярною серед молодої аудиторії. Не намагалася у 90 виглядати на 60, не доводила, що «вік — лише цифра» і не демонструвала героїчної боротьби зі старінням. Вона просто продовжувала жити так, ніби вік не дає світові права вирішувати за неї, що тепер можна носити, робити і починати. Саме тому її пізня слава виявилася настільки важливою, як доказ того, що правил можна й не дотримуватись.
Найкраще правило Айріс Апфель
Один із афоризмів, який найчастіше пов’язують з іменем Апфель, звучить приблизно так: якщо ви не вдягаєтеся як усі, вам не доводиться і думати як усі. Втім, головний урок Апфель був не про гігантські окуляри чи браслети. А про те, що стиль не починається з речей. Він починається в момент, коли людина перестає весь час перевіряти, чи достатньо вона правильна в очах інших.
Айріс знадобилося понад 80 років, щоб стати світовою модною зіркою. Але, схоже, жодного дня, щоб просити в когось дозволу бути собою.
Читайте також: Всупереч часу та обставинам: жінки у книжкових добірках