Christmas Cake: Несолодка правда про життя самотніх японок

Проблема в чоловіках?...

08.05.2019

Самотніх суспільство завжди стигматизує, навіть якщо ті мають дітей (цей фактор може навіть погіршує ставлення, адже про маму-одиначку нерідко кажуть «Нагуляла!»), а якщо не мають — й поготів. Чому так стається — питання складне й ставити його слід не лише психологам, а й антропологам, адже людство на всіх етапах свого розвитку ніколи не довіряло самітникам і сторонилося їх. Така реакція притаманна й нашій цивілізації, не зважаючи на ХХІ століття, небувалий розвиток технологій, правозахисні рухи та ступінь цивілізованості тієї чи іншої нації. Якщо ви думаєте, що тільки «у нас так поводяться, бо ми країна третього світу», то ви помиляєтеся. Цей матеріал я хочу присвятити одиначкам із економічно зрілої та соціально успішної Японії, які у свої 30-35 років «досі незаміжні» і через це отримали від співвітчизників саркастичне прізвисько «різдвяне тістечко». Втім, це не дивно для країни, де можновладці дозволяють собі називати багатодітних жінок «дітородними машинами», як це зробив 2007 року тодішній міністр охорони здоров’я Хакуо Янагісава…

Від «залишків» до «тістечок»

В країнах Далекого Сходу існує потужний культ сім’ї (про це розповідали наші колумністи, які живуть у Китаї та Південній Кореї), тому якщо до 25-ти років дівчина власної родини не має, батьки починають бити на сполох, адже «традиційним» для шлюбу вважається вік 16 років для дівчат та 18 для хлопців (зрозуміло, що сьогодні ці рамки дещо зсунулися, але не набагато). А якщо їй вже виповнилося 30, то шукають женихів деінде та влаштовують принизливі оглядини перед тим, як здійснити «оміай» — шлюб за розрахунком. Коли ж жінка досягла 35-ти — на ній ставлять хрест. Точніше, вішають ярлик. У КНР одиначок називають «шеннюй«, що означає «залишки», у Південній Кореї іронізують, кажучи «Gold Miss» та «Gold Aunt». А у Японії їм дістався солоденький епітет — «різдвяне тістечко». Дивна метафора, чи не так? Насправді, її етимологія проста: справа в тому, що у Японії пропозицію руки та серця прийнято робити під час зимових свят — на Новий рік або Різдво. Пари йдуть у гості до батьків, освідчуються, готують традиційні страви — локшину, тістечка — з’їдають усе гуртом. А тим жінкам, які не отримали пропозиції, доводиться їсти тістечка самим, сподіваючись, що наступного року буде із ким ці ласощі розділити.

Два шлюби, три шляхи

За задумом маркетологів, кожна японська дівчинка має мріяти про «ренай» — шлюб заради кохання. Звичайно, поп-культура романтизує його: в книжках, фільмах, мобільних іграх дівчата бачать, як прекрасно живеться закоханій парі та як сильно страждають чоловіки і жінки, що одружилися заради грошей, тобто уклали «оміай». Але сьогодні «оміай» докорінно змінився: так, сучасні японці одружуються за розрахунком, але розрахунок уже полягає не в грошах. «Оміай» укладають аби просто отримати статус заміжньої або одруженого. Причина цьому проста — попри те, що Японія має одну із найкращих економік світу, фінансове становище середньостатистичних жителів мегаполісів прекрасним не назвеш. Наприклад, нерухомість у великих містах коштує дуже дорого, так само дорогим є утримання дитини та навіть проїзд у метро. Через це японці радше воліють заводити домашніх тварин, аніж народжувати дітей, що й призводить до посилення демографічної кризи. Так, соціологи прогнозують — до 2040 року 40% домашніх господарств Японії складатимуться із однієї людини. Через це ж японці мають надмірно багато працювати, аби вдосталь заробляти, й часто не розраховують власні сили та буквально гинуть на робочих місцях. У країні навіть є спеціальний термін для таких випадків — «каросі». За даними міністерства праці Японії, до 2015 року кількість щорічних повідомлень про «смерть від надмірної праці» досягла рекордного числа — 2310.

Отже для багатьох жінок «ренай» так і лишається мрією, тоді як обставини реального життя змушують обирати шлюб заради шлюбу. Або ж обирати третій шлях — бути «різдвяним тістечком».

Дані National Institute of Population and Social Security Research

Чому японці самотні?

За інформацією businessinsider.com, у 80-х роках кількість молодих холостяків та холостячок збільшилася через фінансову кризу. Але 30 років потому більшість молодих японок у віці від 20 років почала відчайдушно прагнути шлюбу. Про це свідчать результати опитування, проведеного Національним інститутом досліджень у сфері народонаселення та соціального забезпечення у 2018 році: для 80% жінок у віці від 18 до 34 років шлюб є вкрай важливою умовою, в порівнянні з 71% в 1987 році.

Дослідниця Ріо Оізумі, яка безпосередньо опитувала молодь, відмітила, що однією з ключових причин зростання зацікавленості у шлюбі серед молодих жінок є зміна умов праці. У складних 80-х роках на багатьох жінок чинився тиск: або сім’я, або кар’єра, а от сьогодні велика кількість компаній пропонує зручний графік та вигідні умови праці для жінок, особливо — молодих матерів.

«Схоже, що наразі не у жінок, а у чоловік є деякі проблеми», — каже Оідзумі. «Майже через три десятиліття після закінчення економічної кризи компанії скоротили кількість вакансій, які пропонують повну зайнятість та більшу зарплатню (що є вигідним для чоловіків), а замість цього збільшили кількість вакансій на неповний робочий день (що є вигідним для молодих матерів). Але неповна зайнятість передбачає менші гроші за виконану роботу — ця умова значно знизила «апетит» чоловіків до шлюбу».

Є ще кілька вагомих причин. Нещодавно у репортажі, присвяченому асексуальним чоловікам Японії, BBC оприлюднив таку статистику: 64% чоловіків у віці від 18 до 34 років є самотніми, а 43% неодружених японських чоловіків у віці від 18 до 34 років є незайманими. І ще цікавий факт на додачу — у Токіо існує “Революційний альянс непопулярних чоловіків” — група, яка об’єднує хлопців, що виступають проти проявів романтичності у людних місцях. Щороку вони влаштовують страйки напередодні Дня святого Валентина, коли вулиці заполоняють закохані парочки із кульками, квітами та сувенірними серцями. 

Звичайно, не можна стверджувати, що у самотності жінок винні самі лише чоловіки, але показники, як бачите, вагомі. А ще слід додати тих мужчин, які надають перевагу фанатінню від підліткових поп-гуртів, силіконовим лялькам (із якими іноді одружуються) та користуванню ескорт-сервісом «школярка на годину», який останнім часом набирає обертів (до речі, сервіс не завжди включає надання інтим-послуг, просто чоловіки винаймають дівчат, вдягнених у шкільну форму, аби потримати їх за руки, погуляти, завітати у кафе або просто полежати поруч із ними).

— Читайте також: Хірано Такаші: «Фотографування людей — це фіксація їхньої миттєвої та довготривалої краси водночас»

Новини партнерів