Exporter in me: Що треба змінити підприємницям в Україні, щоб вплинути на розвиток бізнесу у світі

Бути конкурентоспроможним в сучасному світі — означає мислити широко і відкрито. Для бізнесу сьогодні це непорушне правило. Але постають питання: в чому полягає різниця підходів до ведення бізнесу в Україні, Європі та Північній Америці? Сукупність яких компетенцій впливає на шанси українок досягти успіху у бізнесі поза межами рідної країни? Відповіді шукали учасники SHE Congress Наталія Микольська, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі, Торговий представник України; Дебора Юден, бізнес-консультант, економіст, фахівець з міжнародної торгівлі (Канада); Вірджинія Літтлджон, співзасновниця і президент компанії Quantum Leaps (США); Роман Ващук, Надзвичайний і Повноважний посол Канади в Україні, та Мар’яна Каганяк, керівник Export Promotion Officе (EPO).

Чи потрібно підприємицям в Україні міняти щось у бізнесі чи в собі, щоб бути конкурентоспроможними на міжнародних ринках?

Дебора Юден, бізнес-консультант, підприємиця (Канада)

Я не вважаю, що потрібні якісь кардинальні зміни. Якщо ви бачите, що на ваш продукт чи послугу є попит за кордоном, це вже означає, що ви можете еспортувати. Але це також означає, що вам потрібно буде провести деякі дослідження, щоб чітко усвідомлювати потреби.  І потрібно заглибитись у дослідження саме тієї країни, куди ви збираєтесь експортувати. Якщо це Канада, вам потрібен буде час, щоб вивчити її ринок, побачити, які контакти вам потрібно буде встановити — з інституціями, з компаніями із подібних сфер, з іншими жінками-підприємницями, наприклад, учасниць різних бізнес-асоціацій, тому що вони можуть мати надзвичайно корисні зв`язки. Також корисним буде налагодити спілкування з торгівельною палатою. Через те, що зараз багато бізнесів відкривається онлайн, у вас є можливість відстежити, які країни цікавляться вашою продукцією чи послугами.

Які зараз виклики стоять перед жінками у бізнесі у США та в Україні?

Вірджинія Літлджон, співзасновниця Quantum Leaps, глобального акселератора для бізнесів, які започатковують жінки (США)

Я думаю, що нагальною проблемою сьогодні — статистика. Я знаю, що довгий час статистика взагалі не містила у собі даних щодо гендерного розподілу. Сьогодні ж у вас є можливість отримати доступ до інформації, зокрема до даних різних країн, залишаеться тільки використовувати її з розумом. Важливим пунктом є співпраця між державними інституціями, бізнес-асоціаціями жінок та іншими стейкхолдерами. Сподіваюсь, що у вас з`явиться рада жінок-експортерів у EPO, це було б надзвичайно цінно. Можливість до масштабування свого бізнесу — ще один пункт, і тут дуже важливим є доступ жінок до капіталу.

Чому треба приділяти додаткову увагу жінкам в бізнесі та в експорті?

Наталя Микольська, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі, Торговий представник України

Тому що економічно доведено, що якщо подолати гендерну нерівність в бізнесі, то світовий ВВП виросте на додаткові 12 трильйонів доларів до 2025 року. Про що це свідчить? Це свідчить про те, що зараз ми в уряді шукаємо додаткові можливості для зростання української економіки. Участь жінок у бізнесі у експорті — це та сама додаткова можливість, яка є близькодосяжною та яку треба вже починати піднімати та долучати до експортної діяльності.

Якщо обійтися без сухих економічних фактів та цифр, я сама жінка, до приходу в уряд я 15 років займалася експортом послуг, працюючи у юридичній фірмі з іноземними клієнтами, тож я розуміла, хто б що не казав, жінці складніше у бізнесі. Тому що в неї є додаткова важлива функція — це сім’я та виховання дітей. І ми її нікуди не дінемо. В Україні є багато стереотипів, пов’язаних із жінками у бізнесі, але я наведу один приклад, який мене дуже вразив. На офіційній сторінці ми зробили пост про мій ефір у ранковій передачі на 1+1, де я розповідала успішні історії експортерок та про те, чому в експорті повинно бути більше жінок. І з 10 коментарів 7 були такими “ха-ха-ха, жінки на експорт!”, “що ми можемо експортувати?” Це були коментарі від людей, які мали б бути просунутими, які б мали розуміти, що жінка — це не лише мати.

Отже цей випадок надихнув мене на думку про те, що ми маємо більше говорити про історії успішних жінок. І тут важливо говорити не лише про жінок, які є власницями бізнесу, але й про тих, хто досягає певних вершин як управлінець. Тому ми приділяємо і будемо приділяти багато часу тому, що б українські жінки були більш успішними у експортній діяльності. Але насправді мене надихають українські експортери — вони мої герої, а жінки-експортери — мої супергерої. Чому вони супергерої? Тому що всі розуміють, що у ситуаціях, із якими стикнувся український бізнес — російська торговельна агресія, падіння банківської системи, валютні обмеження, які були запроваджені, — можуть робити успіхи тільки герої. І я вважаю, що вони мають виконувати ще таку місіонерську функцію — своїми історіями надихати інших жінок.

Був такий момент, коли ми брейнстормили з приводу того, чим жінці в експорті важче, одна з колежанок сказала дуже важливу річ: “Жінці важче спілкуватися із контролюючими органами, якщо вона власниця бізнесу”. Чому так? Тому що в наших контролюючих органах головними є чоловіки. І тут ми стикаємося із двома аспектами проблеми: 1. жінці в бізнесі потрібен якийсь тил, підтримка; 2. жінці однозначно простіше було б спілкуватися, якби в контролюючих органах топові позиції теж займали жінки. Питання гендерної рівності повинно однаково підійматися і в уряді, і в бізнесі. Тому я завжди вірю в те, що ми самі маємо брати справи в свої руки і, потроху рухаючись в перед, надихати один одного, працювати один з одним, більше говорити про успіхи та про проблеми. Тому що в соцмережах на фото всі щасливі, але мало хто говорить про свої провали, а їх у нашому житті є багато. Такі історії теж є мотивуючими.

Які практики ми можемо застосувати в Україні із тих, що вже працюють в Канаді та що ми робимо «не так»?

Роман Ващук, Надзвичайний і Повноважний посол Канади в Україні

Перше, що маєте змінити, це ваше ставлення — бачити радше позитив, ніж безвихідь, виявляти взаємну підтримку, не нищити один одного сарказмом.

Моє друге загальне зауваження, яке стосується українського суспільства в цілому, не лише жінок, — тут є багато суперталановитих людей. Але, можливо, ваша школа, ваша соціалізація не готувала до того, щоб ви усі разом були більше, ніж сума отих всіх сумнівних талантів. Ми поодинокі канадці не є такими геніальними, але якщо зберемося докупи, то можемо стати більше, ніж сумою. Отже я думаю, що треба намагатися бути тою краплею, яка стане струмком, що буде пробивати дорогу, яка вам потрібна.

Третє: дійсно, в Канаді за останні 30 — 40 років було багато зроблено досягнень щодо прав жінок, але можна зробити ще більше, в цьому немає сумніву. Це усвідомлено у політиці, й коли у прем’єр-міністра Трюдо спитали, чому половина призначень припала на жінок, він відповів: “Because it’s 2015!” Ми вже у 2017 році, і в Україні напевно також можна було б знайти серед вас кандидаток на вищі державні посади, які змогли б зрушити справи. Сам факт того, що 40% заступників міністрів є жінки, — це обнадійливий знак, і до наступного стрибка ви вже готові.

Четверте — в Канаді вважається, що фемінізм це і є прагматизм. Що недовикористовувати потенціал 50% суспільства, це є просто марнування людського потенціалу. І тому у наших програмах, наприклад, у програмі, пов’язаній із українсько-канадським договором про зону вільної торгівлі, є рішення, які б допомогли українцям реалізувати цей потенціал під гаслом «She exports». В Канаді ми маємо ринок, де працює дуже великий відсоток жінок. Вони самі приймають рішення, коли на що та кому давати свої гроші. Ви можете прямо своїми виробами промовляти до них, виходити на них як на потенційних покупців. Ви можете скористатися нашими програмними засобами, щоб зрозуміти наш ринок. Наш ринок, скажімо так, емансипований і саме готовий прийняти вас як експортерок.

Записали Тетяна Касьян, Іра Керст. Фото: Емма Солдатова, Олена Владико

— Читайте також: Мэй Маск: «Считаю, что женщина должна править миром, потому что мы добрее и умеем заботиться о других людях»