Кейптаун без глянцю: Мандрівник Вадим Івлєв про життя на краю світу

Вирушаємо до іншої півкулі

Спекотно? Чому б не спланувати відпустку до більш прохолодної місцевості? Наприклад, до Південної Африки? Ви ж не забули, що зараз там зима? Вадим Івлєв, який 10 років мандрував віддаленими куточками світу й написав книжку «Мандри киянина Океанією, або Репортажі поспіхом з-поза обрію» (Талком, 2018), розповідає про Кейптаун, столицю ПАР, на яку йому вдалося подивитись «тверезим оком».

Випадкова мандрівка

Ця поїздка стала для мене несподіванкою. Просто в місцевому порту виявився новозеландський експедиційний корабель «Брейвхарт», на борту якого мені потрібно було перетнути Індійський океан і висадитися на безлюдний антарктичний острів. Початковий план передбачав, що корабель чекатиме в Порт Стенлі, Фолклендські острови. Але Найджел Джолі, капітан корабля, несподівано для всіх «зглянувся», і члени екіпажу вже без нас виконали відрізок шляху в бурхливих і похмурих водах південної Атлантики. При цьому ми не втратили свого щастя обігнути заповітний мис Доброї Надії, адже він розташований лише за 50 км на схід від порту, а це всього-на-всього кілька годин ходу. Серйозність майбутньої експедиції потребувала повної концентрації та відмови від будь-яких розваг і спиртного. Результатом став тверезий погляд на Кейптаун.

Авіаквитки в Кейптаун обійшлися мені не надто дорого. Пересадка в Стамбулі була зручною, але не без пригоди. Я захопився книгою і мало не спізнився на наступний рейс. Попереду мене чекали 40 тис. км шляху, а все могло зірватися на перших сотнях!

Для поїздки в ПАР (правильно РПА — Republic of South Africa) українцям потрібна віза. Консульство розміщено на 6-му поверсі, куди доводилося багато разів ходити й надавати безліч документів, тож для цього потрібна була мотивація й хороша фізична підготовка. Словом, клопоту з візою виявилося більше ніж я очікував.

На краю світу

Столова бухта, навколо якої розташоване місто, була відкрита у 1652 році мандрівником Яном ван Рібеком. Бухта отримала назву завдяки Столовій горі, що захищає її з півночі. У затоці, яка сотні років відома як місце для безпечного укриття кораблів, насправді затонуло або було викинуто штормом на берег безліч вітрильників. Але голландські колоністи наполегливо її освоювали, оскільки інших захищених бухт у цьому районі не існувало.

31 грудня 1687 року сюди, рятуючись від переслідування католицької Франції, прибули гугеноти (протестанти) з Голландії. У 1795 році, під час Наполеонівських воєн, Капська колонія стала васалом Франції. Незабаром вона була окупована Об’єднаним Королівством Великої Британії. Алмазна і золота лихоманки 1867 і 1886 років призвели до потоку іммігрантів і війн. У 1910 році Кейптаун увійшов до складу незалежного Південно-Африканського Союзу.

Порт, що є основним туристичним і торговельним центром, розташований поблизу набережної Вікторії та Альфреда (V & A waterfront). А сам Кейптаун — велике місто з населенням у 3,7 млн жителів. Над містом височить Столова гора. Вона має плоску вершину довжиною 3 км. Столова гора та піки по краях (з красномовними назвами Пік Диявола, Левина Голова та Сигнальний пагорб) утворює чашу, в якій і розташувалося місто. Природний амфітеатр живописно спускається до бухти. Гора має максимальну висоту 1086 м і є частиною природного заповідника з багатьма представниками флори і фауни, здебільшого унікальними, які ніде більше в світі не зустрічаються. У місті зберігається старовинна традиція — рівно опівдні із Сигнального пагорба, на якому розташований флагшток із прапором гігантського розміру, лунає гарматний постріл. Ходять чутки про величезну ціну цього прапора. Біля підніжжя Сигнального пагорба міститься ще одна пам’ятка — малайський квартал охайних різнокольорових маленьких будиночків зі своєю особливою культурою Cape Malay.

Центр і околиці

Розповідають, що будь-який гість з першого погляду зауважує, що Кейптаун відрізняється від інших міст. Це був мій перший приїзд до Південної Африки. У самому центрі та в деяких інших його районах можна зустріти багато білих жителів, але майже не видно темношкірих. У центрі багато молоді. Дівчата й хлопці — високі, світловолосі, «кров з молоком», — мало чим відрізняються від молоді в Амстердамі або іншому голландському місті. Вони спілкуються на афрікаанс — старовинному діалекті голландської мови. Темношкірі мешканці проживають у передмістях Кейптауна.

Відразу можна зрозуміти, де є кордон району: він закінчується там, де паркуються таксисти. Пронизливі крики та лайка, якими вони обмінюються між собою, не залишають сумніву в їх схильності до насильства. Кейптаун — неблагополучне в кримінальному плані місто. На думку місцевого населення, невикорінений апартеїд, перебої з водою, бандитизм і наркотики — основні проблеми міста. У передмісті проживають 100 тис. членів із 130 різних банд.

Навіть недалеко від центру є приватні будинки, обнесені колючим дротом. Нерівність впадає в очі. За словами Пола, мого гіда, через падіння курсу ранда (місцевої валюти) за останні роки значно зменшилися зарплати. Хоча кількість населення швидко збільшується (на сьогодні воно становить близько 57 млн осіб), зростання промисловості не відбувається. Незважаючи на те, що середній дохід на душу населення на рік становить $6200, коштів не вистачає навіть представнику середнього класу.

Похмурі пам’ятки

Кейптаун має свої похмурі пам’ятки — дві в’язниці. Перша збудована в кінці XVII століття на острові Роббен. Він віддалений від берега на 6,9 км, піднімається над водою всього на кілька метрів і має овальну форму: довжину — 3,3 км, ширину — 1,9 км. Його назва з голландської перекладається як «тюленячий острів». В’язниця суворого режиму на острові більше 100 років використовувалася для ізоляції політичних в’язнів. Колишній президент Південної Африки Нельсон Мандела провів тут 18 із 27 років ув’язнення. Крім нього двоє інших ув’язнених цієї в’язниці, Кгалема Мотланзе і Якоб Зума, стали згодом президентами Південної Африки. Острів також служив місцем розташування колонії прокажених і станцією карантину для тварин. Море поблизу острова дуже підступне — загалом тут затонуло 31 судно. В’язниця остаточно була закрита в 1996 році. Зараз острів визнаний національним надбанням і належить до світової спадщини ЮНЕСКО.

Друга в’язниця є свідченням високого рівня злочинності в самому Кейптауні. Виправний центр Гудвуд (Goodwood Correctional Centre) став сумнозвісно відомим через крайню перенаселеність і є місцем утримання найнебезпечніших злочинців.

Кейптаун для мандрівників

В околицях Кейптауна можна зайнятися серфінгом, а також дайвінгом з білими акулами. Для цього потрібно вирушити на півострів під назвою «Небезпечне місце», або «Біркенхед». Недалеко від міста розташований сафарі-парк з африканськими левами, слонами, леопардами, буйволами та носорогами. На околицях є місця, де прямо з берега можна спостерігати за китами. Тут також живуть африканські пінгвіни, страуси, зебри, антилопи, морські котики, дельфіни і косатки. Ще одна добра новина для мандрівників: згідно з місцевими джерелами, Кейптаун один з небагатьох районів Південної Африки, де немає малярії.

Що обов’язково зробити в Кейптауні:

  • підніміться по канатній дорозі на Столову гору;
  • спробуйте бургер і коктейль у кафе на набережній Вікторії та Альфреда, а смакуючи ними спостерігайте, як тішаться сонцем поряд морські котики;
  • придбайте біжутерію ручної роботи: несподіване поєднання кольорів та унікальний дизайн зроблять з вас вдома ікону стилю.

А головне, не забувайте, що літо в південній півкулі триває з грудня по березень. Удень у Кейптауні може бути спекотно — 30 градусів тепла і вище. Але ввечері температура стрімко падає, тож прихопіть светр. Особливо взимку — з червня по серпень. Тут хоч і південь, і Африка, але вдень може бути лише 8 градусів тепла!

Фото: Вадим Івлєв

— Читайте також: За кордоном: Де і як провести свій Gap Year

Мы в Facebook