Таня Касьян
В Конституції України проголошується, що діти мають ті самі права, що й всі інші громадяни нашої країни. Ця, здавалося б, очевидна річ досі викликає здивування у деяких батьків, які не розуміють, про що тут говорити. І тому у нас ще більше приводів говорити про це, і День захисту дітей — чудова нагода, щоб чітко сформулювати, якими правами наділена кожна україінська дитина. Про розповіла правозахисниця Лариса Денисенко, на педагогічній (не) конференції EdCamp, що відбулася у Харкові.
Правозахисний інструментарій по відношенню до дитини доступний абсолютно для кожного. Не потрібно будти фахівцем з міжнародного права чи адвокатом, щоб розумітись на правах дитини. Вам достатньо прочитати Конвенцію про права дитини, зрозуміти про те, що у неї є такі основні права:
- право на життя;
- право на гідне ставлення;
- право власності;
- право на розвиток;
- свобода слова;
- свобода особистої недоторканності;
- свобода на мирні збори і т. д.
Держава
Так, у нашій країні відбувається війна. І дитина має знати, що держава має піклуватись про своїх громадян, давати соціальні гарантії і забезпечувати їх права. У цьому контексті для дитини дуже важливим є право власності. Я пам’ятаю розмову з одним хлопчиком із Донецька, він мені сказав: «Ти знаєш, я просто хочу заплющити очі і опинитись у своїй квартирі у Донецьку, бо я там народився. Я не хочу думати про те, що зараз там погано, я знаю, хто там і що робить. Але я просто хочу відчути свій дім під ногами і постояти там босоніж». І держава має цим питанням займатись — або повертати людям втрачене, або застосовувати методи компенсації за порушення права власності. Адже для цього хлопчика розмова була зовсім не про матеріальне, а про його особистість, про формування його ідентичності.
Школа та батьки
Теми правозахисту, прав і свобод просто не існує в українському педагогічному контексті. Не завжди людина може сприймати Конституцію або Декларацію про права людини, тому що елементарно не вистачає філософських текстів про справедливість, чесність, рівність, гідне ставлення.
Коли я виступаю перед великою кількістю дітей у школі, вчителі часто благають: «Не говоріть їм багато про права, вони й так забагато знають, вони дуже вільні. Вони мають знати про свої обов’язки та відповідальність». Я на це не ведусь і розпочинаю з історії. Наприклад, ви знаєте у якому році у Британії де-юре були заборонені тілесні покарання? І ситуацію змінила саме дитина, як подала позов у Європейський суд з прав людини? От тоді вчителі починають по-інакшому дивитись на самостійність дитини. І з батьками та ж сама історія. Так, є право на життя, але є обов’язок батьківства забезпечувати безпеку дитини.
Дуже раджу педагогам почитати Посібник з прав людини для вчителів від ОБСЄ — там є і теорія, і практичні вправи, і поради, як використовувати анімацію, кіно, театральні перформанси, щоб розповідати дітям про права.
Працюючи з дітьми, я йду через практичні приклади, використовуючи літературу та кіно. Спочатку я трохи розповідаю, що таке права людини, право на приватне життя, гідне ставлення, право на власність, право на працю, відпочинок, право на освіту, право на рівне ставлення. І коли усе це діти осягають, то це змінює їх життя. Вони починають розуміти, що це не просто слова на папері, це стосується конкретно їх. І вони усвідомлюють, що таке безпека, а що таке відповідальність, що таке свобода, а що таке цінність. Якби це все проговорювалось вчасно, я впевнена, у нас було б набагато здоровіше суспільство, ніж ми маємо зараз.
Наприклад, на запрошення різних учбових закладів я проводжу кіноклуби — показ фильму з дискусією. Наприклад, є чудовий британський фильм «Біллі Еліот» — історія про маленьке патріархальне шахтарське містечко і хлопчика Біллі, тато якого працює шахтарем. У цьому містечку всі дівчата ходять на балет, а хлопці — на бокс. Але Біллі хоче займатись балетом, і вчителька його підтримує. Тато йому дає гроші на бокс, а він їх витрачає на балет, танцює всюди і робить це просто фантастично. Його захоплення абсолютно не сприймається родиною. Через цей фильм можна відслідкувати, як зображується проблематика права на мирні зібрання, право на страйк, трудові права, взаємини з поліцією, право на розвиток. І перед тим, як подивитись цей чи інший фильм, налаштуйте дітей на те, щоб під час перегляду вони фокусуватись саме на правах людини. А перед переглядом перечитайте Конвенцію чи Конституцію — які права людини є. А далі обговорюйте: які права у фільмі є, які порушуються, взагалі, які теми підіймаються.[traqli_related]
Я хочу вам сказати, що у нас з дітьми було бурхливе обговорення фільму «Аватар», коли він вийшов, стосовно права на життя, гідність, на рівне ставлення. Коли ви даєте акцент, у голові у дитини починають вирувати думки, що це не просто фільм чи мультик, — там ще купа прав людини, тому що це невід’ємна частина нашого життя.
Дитина
Говорити з дітьми про їхні права потрібно, навіть якщо вони там у середовищі виглядають дивними, навіть якщо, особливо часом це кажуть підлітки, «весь світ проти мене». Я у такому випадку кажу: «Давай детальніше, як це». Мені відповідають: «Ось все, у школі усе забороняють, мама контролює інтернет». Я на таке кажу: «Чекай, є питання твоїх прав, а є питання відповідальності за тебе дорослих та держави. Коли ти знаходишся у школі, за тебе відповідає держава в особі вчительства, директорства. Звичайно, що держава схильна контролювати. І тут ми маємо усвідомлювати, що таке баланс прав і свобод твоїх та відповідальності вчительства». І я завжди говорю, що свобода і відповідальність невід’ємні. Людина тільки тоді відчуває себе свободною, коли співставляє її з відповідальністю, коли відповідальності немає, фактично немає і свободи — вона нівелюється та знецінюється. І це теж потрібно пояснювати дітям.