Міжнародний день волонтера 2023: пригадуємо історії, які готували журналісти WoMo

Сьогодні бути волонтером в Україні — це робити все можливе, щоб військо мало максимум необхідного, а Україна вистояла. Бути волонтером — це допомагати всім, хто потребує підтримки в ці нелегкі часи. Бути волонтером – це докладати всіх зусиль, щоб наближати нашу перемогу над агресором.

На щастя в Україні дуже велика кількість волонтерів, які заслуговують уваги та визнання. Редакція WoMo щиро вдячна кожному, хто веде волонтерську діяльність у такий непростий час.

Також сьогодні хочемо пригадати найцікавіші історії волонтерства в Україні за 2023 рік, які готували журналісти WoMo:

Фумінорі Цучіко

76-річний японський волонтер Фумінорі Цучіко відкрив кафе у Харкові під назвою FuMi Caffe, де організував безоплатне харчування містян. Він приїхав до України аби допомагати українцям, які постраждали від війни з Росією. Кафе існує завдяки благодійникам і небайдужим землякам японця.

За свою допомогу українцям він був нагороджений відзнакою «Національна легенда України», яку вручив особисто президент України Володимир Зеленський разом з першою леді Оленою Зеленською.

Міраї Шіраїші

Ще одна жителька Японії Міраї Шіраїші вирішила допомогти Україні своїм візитом. Найменша волонтерка японської організації Mirai Jigyodan приїхала в Україну, щоб підтримати українських дітей, які постраждали через війну. Під час однієї із зустрічей в організації волонтерка почула історію української дівчинки Олександри та захотіла її підтримати. Вона продала власні малюнки на вулицях рідного міста Осаки й зібрала на протез для Саші $645.

Марія Кузьміна

Марії Кузьміній з Херсону всього 16 років і свою волонтерську діяльність, як і більшість, дівчина розпочала після початку великої війни. Волонтерство зараз для дівчини на першому місці: активно організовує збори на потреби військових, постраждалих від підриву Каховської ГЕС та за можливості допомагає безпритульним тваринкам рідного Херсону.

Читайте також: Все для Перемоги: Три працівниці Київстар про волонтерство на 360 градусів

Катерина Обертас

24 лютого 2022  року перевернулося і розмірене життя Катерини. Разом з чоловіком жінка працювала в ІТ, виховувала 4-річного сина та готувалася до народження донечки. Проте, того ранку подружжя швидко прийняло рішення, що Катерина, яка вже перебувала на 7 місяці вагітності, разом з сином має виїхати з країни. Волонтерити сім’я Обертас розпочала після прохання про допомогу від знайомих в ЗСУ.

Тетяна Миколенко

Тетяна разом зі своїм хлопцем Олександром планували створити сім’ю й готувалися до ремонту в новенькій квартирі. 24 лютого 2022 року їх розбудив телефонний дзвінок. Товариш Олександра досить гучно випалив: “Досить спати – почалася війна, ракети літають». Наступного ж дня, в пошуках безпечнішого місця, пара переїхала до батьків в село. А згодом дівчина познайомилася з родиною, яка виїхала з окупації з села Золотинка Чернігівської області. І саме з допомоги цій родині й почалося її волонтерство. Згодом тітка дівчини запропонувала їй долучитися ще й до ініціативи з виготовлення окопних свічок. І Тетяна почала активно шукати кошти на необхідні матеріали. А у листопаді друг із ЗСУ звернувся з проханням сплести для хлопців на кордон білі маскувальні сіточки.

Читайте також: Незламні: як українці 6 місяців виборюють свою свободу у цитатах військовослужбовиць, журналісток та волонтерок

Валерія Краснікова

Повномасштабне вторгнення та окупація рідного села Пришиб, що на Харківщині, змусили 19-річну Валерію Краснікову разом із родиною виїхати до Дніпропетровської області, де їх прийняли родичі. Сидіти склавши руки дівчина не могла, їй хотілося хоч якось допомагати військовим та тероборонівцям. Тож рідні допомогли Валерії знайти контакти місцевої громадської організації “Даруй добро Україна”. Волонтери ж радо прийняли у свою родину й активно залучали до плетіння сіток, виготовлення окопних свічок, роздачі гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам тощо. Згодом дівчина почала отримувати прохання про допомогу від знайомих, які боронять Україну, та відкривати збори на їхні потреби. Відразу після звільнення рідного міста Валерія повернулася додому, проте волонтерити не припинила.

Читайте також: Тайра очолила робочу групу з медичних питань при Міноборони

Юлія Паєвська

Ще з початку війни на Донбасі Паєвська допомагала пораненим як парамедик. Там Тайра сформувала власну команду для евакуації під назвою «Ангели Тайри». За даними «АрміяInform», лише станом на 2019 рік вона врятувала понад 500 українських військових. Також вона відзначена низкою державних нагород (Народний Герой України, відзнака Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції» тощо). А ще Тайра стала героїнею документального серіалу на Netflix.

Читайте також: Юлія «Тайра» Паєвська здобула медаль на «Іграх Нескорених»: фото

ГО «Землячки» 

31 березня 2022 року Ксенія Драганюк та Андрій Колесник створили благодійний проєкт «Землячки.Ukrainian Front». Громадська організація Землячки, соціальний проєкт в підтримку жінок, які боронять нашу землю у війні з російськими агресорами. Вони розповідають про жінок на фронті, підтримуючи та популяризуючи культуру “жінка- військова” в Україні та закордоном. Також організація забезпечує захисниць жіночою формою, амуніцією та всім необхідним.