Нова книга Насіма Талеба «Обдурені випадковістю. Незрима роль шансу в житті та бізнесі»

Хто зірве джек-пот?

31.08.2020

Пам’ятаєте анекдот про чоловіка, який щодня молився про виграш у лотереї, але так і не купував білет? З нього ми засвоїли головний урок: без дії не буде результату. Але цей висновок доречний не завжди. Дія ≠ бажаний результат. Купити білет ≠ виграти в лотерею. Старанно вчитися ≠ скласти іспит на відмінно. Бути наполегливим трудоголіком ≠ стати мільйонером. Докладання зусиль уможливлює варіант, а не робить його неминучим. Виграш чи програш — це вже як пощастить. До такої думки схиляє Насім Талеб, який присвятив книжку ролі випадковості в житті та бізнесі.

Він називає удачу демократичною пані, яка усміхається всім незалежно від віку, статі чи соціального статусу. Вона втручається і змінює життя тоді, колі об’єктивні причини не приводять до бажаного наслідку. Коли традиційна бізнес-література не допомагає. Коли ділове мислення не рятує. Пропонуємо уривок з книжки Талеба, що вийша у видавництві «Наш Формат».

Рідкісні події

Те, чим я все життя займаюся на ринку, найкраще описати як «перекошені парі». Я намагаюся заробити на рідкісних подіях, тобто тих, які не мають тенденції повторюватися, проте якщо відбуваються, то дають великі прибутки. Я намагаюся заробляти епізодично, якомога рідше, просто тому, що вірю: рідкісні події не оцінюються справедливо, і що вони рідкісніші, то дужче недооцінені. Крім емпіричного підходу, я думаю, деяку перевагу мені дає й контрінтуїтивний аспект трейдингу (і непристосованість до нього нашої психоемоційної системи).

Чому ці події так погано оцінюються? Через психологічне зміщення; люди, які оточували мене протягом усієї кар’єри, надто зосереджувалися на запам’ятовуванні змісту другого розділу газети Wall Street Journal, яку вони читали під час поїздки на роботу, щоб мати час на роздуми щодо характеристик рідкісних подій. Або, можливо, вони занадто багато уваги приділяли телевізійним гуру. Або гаяли надто багато часу на апгрейд свого кишенькового комп’ютера PalmPilot. Навіть деякі досвідчені ветерани трейдингу, здається, не розуміють, що частотність нічого не важить. Джим Роджерс, «легендарний» інвестор, зробив таку заяву:

Я не купую опціони. Купівля опціонів — один зі способів закінчити життя в богадільні. Хтось провів дослідження для Комісії із цінних паперів і бірж та з’ясував, що 90 % усіх опціонів збиткові на час виконання. Ну я і зрозумів, що якщо 90 % усіх «довгих» угод за опціонами збиткові, це означає, що 90 % усіх «коротких» угод дають прибуток. Якщо я налаштований по-бичачому і хочу використовувати опціони, то продаю кол-опціони.

Зрозуміло, що статистика про збитковість 90 % усіх позицій по опціонах не має сенсу (це частота), якщо не враховувати, скільки грошей у середньому дають інші 10 %. Якщо в середньому на прибутковому опціоні ми отримуємо в 50 разів більше, то я легко можу заявити, що покупка опціонів — це спосіб закінчити життя в палаці, а не в богадільні. Схоже, містер Роджерс досить багато досяг у житті як для людини, що не розуміє різниці між тімовірністю і математичним очікуванням (дивно, адже він був партнером Джорджа Сороса, того чоловіка, який розбагатів завдяки рідкісним подіям, але про нього пізніше).

Однією з таких рідкісних подій був крах фондового ринку 1987 року, який сформував мене як трейдера і дав можливість пройти чудову школу. Я побудував кар’єру й бізнес так, щоб отримувати вигоду від рідкісних подій. Інакше кажучи, вони дають мені прибуток завдяки асиметричним ставкам.

Ціна книжки: 210 грн.

Де придбати: nashformat.ua