Ця неймовірна жінка прожила 103 роки і стала однією з найекстравагантніших володарок Нобелівської премії. Все життя вона присвятила науці й дожила до 103 років, встановивши своєрідний рекорд довголіття серед інших вчених-лауреатів. Як нейробіолог і фахівець з мозку вона заслужила міжнародне визнання та ввійшла в історію науки попри перешкоди. Невиправна оптимістка ніколи не скаржилася на труднощі. І головним секретом довголіття вважала нескінченну любов до своєї роботи.
Прагнення вчитись
Рита народилася Італії 22 квітня 1909 року у патріархальній сім’ї інженера та художниці. Її батько вважав, що кар’єра для дівчат зайва. Три доньки й син отримали гарну домашню освіту. І Рита не мріяла про типове для жінок майбутнє дружини та матері. Прикладом для неї стала шведська письменниця Сельма Лагерлеф, нобелівська лауретка з літератури.
Юна Рита теж мріяла стати письменницею, та життя склалося інакше. Її близька подруга померла від раку. Саме ця подія змусила дівчину зайнятися медициною замість літератури попри невдоволення батька.
Фото: nobelprize.org
Вісім місяців вона самостійно вивчала латину та біологію, а потім вступила до медичного коледжу Туринського університету. У 27 років отримала диплом з відзнакою з медицини, а потім продовжила спеціалізацію в області психіатрії та неврології.
«Дайте освіту синові – і отримайте освічену людину. Дайте освіту дочці, і отримайте дружину, сім’ю та освічене суспільство», – казала Леві-Монтальчіні.
Останні новини
- Оксана Гутцайт розповіла про пасхальні традиції своєї родини
- Афіша тижня: що подивитися, послухати та куди сходити 5-12 травня
- Український бренд жіночого одягу NZlook випустив весняно-літню новинку: фото
- У Києві вдруге пройде Український Будівельний Конгрес та церемонія нагородження незалежної будівельної премії «Творець року»
- В Україні з’явився безоплатний чатбот, який допомагає батькам навчитись проживати важкі емоції та навчити цього своїх дітей
Новости на главной
Читайте також: Перші: Єлизавета Боуз-Лайон, або її Величність королева-мати
Шлях до головної відзнаки
Невдовзі вона почала працювати в лабораторії відомого вченого Джузеппе Леві. Саме він зацікавив Риту дослідженнями в нейроембріології. Проте 1938 року наукове майбутнє жінки було поставлено під сумнів наказом Муссоліні, який забороняв євреям будь-яку кар’єру. Вона покинула лабораторію й продовжила працювати над процесами зростання нервових тканин вдома, у маленькій квартирі. Пізніше вчена говорила, що вдячна цій перешкоді, оскільки самостійна робота допомогла їй досягти більших результатів.
Після 1945 року Рита повернулася до лабораторії. Невдовзі результатами її досліджень зацікавились американські колеги. Серед них був нейробіолог та ембріолог Віктор Хамбургер. Під величезним впливом його робіт Леві-Монтальчіні відправила результати досліджень у США. Вона виявила, що для нормального розвитку нервової системи нервові клітини мають руйнуватися, але виключно особливим запрограмованим чином. Спочатку наукове суспільство не сприйняло цю ідею та навіть вважало її абсурдною. Адже тоді вважали, що нервові тканини не здатні регенерувати чи рости. Та Хамбургер все-таки запросив Риту до США штатним вченим.
Фото: nobelprize.org
У Сент-Луїсі Рита довела існування особливого стимулюючого агента, що впливає на зростання нервів. Вона назвала його фактором росту NGF. 1953 року до команди дослідників долучився американський біохімік Стенлі Коен. Разом з ним Леві-Монтальчіні розвинула результати своєї праці. Науковці виявили безліч інших факторів зростання. І незабаром їх відкриття стали використовувати в медицині для лікування та відновлення пошкоджених нервів і при трансплантації шкіри.
Читайте також: Габріель Гарсіа Маркес: творчі пошуки, кохання й сенс життя
35 років по тому
Після тривалої кар’єри в США професор Леві-Монтальчині багато зробила для розвитку науки на батьківщині. Вона заснувала інститут клітинної біології в Римі. Та водночас продовжувала працювати професором у Вашингтонському університеті, тому жила на два континенти. Її обрали членом Американської академії мистецтв та наук та Академії наук у Римі. Вона заснувала Європейський інститут дослідження мозку. А пізніше стала членом Папської академії наук. Це був унікальний випадок, адже Леві-Монтальчині була першою жінкою в історії та ще й із репутацією атеїстки. Згодом вона вийшла на пенсію і остаточно повернулася до Італії, але активно продовжувала наукову діяльність.
Монтальчині та Коен отримали Нобелівську премію лише 1986 року. На той час Риті було 77 років. Їхню нобелівську лекцію вона назвала у стилі Олександра Дюма: «Фактор зростання нервів: 35 років по тому».
Роботи Леві-Монтальчині стали в США потужним інструментом у подальших дослідженнях раку та хвороби Альцгеймера. Вони й досі залишаються фундаментальними для кращого розуміння зростання клітин та органів.
Читайте також: Перші: «залізна леді» на ім’я Індіра
Правила довголіття
Особисте життя Рити не було типовим у традиційному розумінні італійців у ті часи. Вона не була заміжня і не мала дітей. І це було її свідомим рішенням. Крім науки вона також підтримувала благодійні проекти та молодих вчених. Була відома своєю гостинністю, любила влаштовувати костюмовані вечірки й розважала гостей жартами. Її висловлювання часто цитували як афоризми.
До речі, колись у соцмережах був розповсюджений вислів про алкоголь, який начебто належав Риті: «Для поліпшення травлення я п’ю пиво, за відсутності апетиту я п’ю біле вино, при низькому тиску – червоне, при підвищеному – коньяк, при ангіні – горілку». Проте згодом з’ясувалося, що таких слів не знайшлося у жодних її цитуваннях ні англійською, ні італійською мовами.
Вона взагалі була байдужою до їжі та їла раз або двічі на день. Цю звичку вона вважала однією з причин свого довголіття. Друга – це засипання не пізніше 23-ї години та раннє піднесення. Найважливішою умовою вважала обов’язкову щоденну роботу. А ще – оптимізм та вміння радіти будь-яким приємним моментам життя.
Читайте також: Перші: як Христина Хойновська-Ліскевич першою серед жінок здійснила поодиноке кругосвітнє плавання
Робота й віра в справжні цінності
На святкуванні свого сотого дня народження в заснованому нею Європейському інституті досліджень мозку Леві-Монтальчіні казала, що зберегла приголомшливу ясність розуму завдяки щоденній роботі. Вона продовжувала працювати над дослідженнями кілька годин на день.
Жінка стверджувала, що не переймається погіршенням слуху і зору, адже це трапляється практично з усіма. Набагато важливіше, що мозок працює так само добре. І що їй пощастило дожити до такого віку.
2001 року вона стала довічним сенатором Італії. Цей титул присуджують лише екс-президентам та громадянам, чиї досягнення у мистецтві та науці принесли славу батьківщині. У 2006 році, у віці 97 років, голос вченої став вирішальним в італійському парламенті під час голосування за бюджет: вона погрожувала позбавити уряд своєї підтримки, якщо він не перегляне рішення урізати фінансування науки. Незважаючи на глузування опозиції щодо віку вченої, бюджет на науку повернули на місце. І це було цілком закономірним, адже будь-які перешкоди її тільки мотивували.
Рита Леві-Монтальчіні померла уві сні напередодні свого 104-річчя. В історії науки вона назавжди зберегла титул «імператриці клітин».
Читайте також: Перші: як Жасмін Періс, єдина з жінок, подолала загадковий і найвиснажливіший ультрамарафон світу
Сім цитат від Рити Леві-Монтальчіні:
- Мені у житті все давалося легко. Я струшувала проблеми, як качка воду зі своїх крил.
- Я стала слабка на зір, сильно гірше чую. На конференціях я не бачу слайдів і погано чую промовців. Але думаю зараз більше, ніж коли мені було двадцять з невеликим. Нехай тіло робить, що хоче. Я не тіло. Я розум.
- Мій інтелект? Більш ніж посередній. Моїми єдиними заслугами були цілеспрямованість та оптимізм.
- У той час, коли ви припиняєте роботу, ви мертві.
- Усі кажуть, що мозок — це найскладніший орган людського тіла, і я, як лікар, навіть можу з цим погодитися. Але як жінка запевняю вас, що немає нічого складнішого за серце.
- Ніколи в житті не слід миритися та віддаватися посередності. Краще вибиратися з тієї сірої зони, у якій є звичка, і виховувати у собі сміливість бунтувати.
- Люди, що використовують свій розум, зустрічаються рідко. Мало хто використовує своє серце. І унікальні ті, хто використовує й те, й інше.
Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram
