Гранд-дама океанів, Супер-Христина або Велика пані-капітан – так називають Христину у її рідній Польші. Вона стала першою жінкою, що сама змогла пройти невеликою яхтою навколо світу. Її вражаюча подорож тривала два довгих роки.
Шлях до капітана
Звичайно, така неймовірна подія не була випадковою і ретельно готувалася. Та це аж ніяк не применшує успіхів морської мандрівниці.
Христина почала займатися вітрильним спортом у 16 років. Жила і навчалася у Гданську, закінчила Політехнічний інститут. Там же почала працювати конструктором судів на судноверфі, де й познайомилася з майбутнім чоловіком. Вацлав Ліскевич теж був випускником Гданського політеху. А згодом став головним конструктором. Спільна робота й захоплення яхтами зблизили молодих людей.
У 1960 році Христина стала штурманом. А ще через шість років отримала ліцензію капітана на керування вітрильними яхтами. Вже тоді вона не тільки досконало знала яхти як інженер-суднобудівник, а ще й добре вправлялася з керуванням.
На капітанському містку вона здійснила 21 океанський і морський круїз. Серед них три були із суто жіночим екіпажем. Але найчастіше вона виходила у водний простір із чоловіком, суднобудівником і майстром вітрильного спорту.
Читайте також: Перші: як Джеральдіна Мок першою облетіла навколо світу наодинці
Вперше в історії
1975 рік став Міжнародним роком жінок. У польській спілці вітрильного спорту вирішили здійснити щось неймовірне, а саме – кругосвітнє плавання поодинокої спортсменки, яка мала подолати сім морів. Такого в світовій історії ще не було.
Разом із спонсорами спілка почала працювати над втіленням задуму в життя. На загальну підготовку знадобилося півроку. Для першої жіночої одиночної кругосвітки у Гданську спеціально сконструювали та збудували яхту.
Майбутню мандрівницю обирали через ретельний конкурс. Вибір пав на Христину Хойновську-Ліскевич. На той час вона вже була досвідченою яхтсменкою. Здійснювала рейси з Польщі до Шотландії й Германії, проходила яхтою північну частину Балтійського моря. Жінка виходила в море з єдиним напарником. Саме тоді вона відчула що таке йти на яхті самій. Під час відпочинку напарника вона повністю брала на себе керування яхтою.
У Христини не було жодних сумнівів щодо майбутньої подорожі. Як інженер-суднобудівник вона зналася на влаштуванні яхти. І могла цілком самостійно її обслуговувати, не кажучи вже про керування. До того ж, вона хотіла довести, що жінка здатна самостійно здійснити такий тривалий і нелегкий перехід.
Читайте також: Перші: як Жасмін Періс, єдина з жінок, подолала загадковий і найвиснажливіший ультрамарафон світу
Як будували «Мазурку»
Чоловік Христини, як головний конструктор судноверфі у Гданську, мав змогу контролювати будівництво судна, на якому мала вийти в океан його дружина. Христина брала безпосередню участь у підготовці яхти. Крім того, вона займалася організаційними роботами: дбала про медикаменти, провіанту чи обладнання тощо. І, звичайно, багато часу витрачала на тренування, адже в неї попереду були чималі фізичні та психологічні навантаження.
«Яхта була повністю пристосована до моїх потреб. Вона була такою, як я хотіла, з дуже гладкою палубою, що підвищувало безпеку. Її збудували за шість місяців, вона мала 9,5 метрів завдовжки і майже три метри завширшки», – розповідала Христина в одному з інтерв’ю.
Яхту назвали «Мазуркою» на честь традиційного польського танцю. Звичайно, на борту знаходилося все необхідне для тривалого маршруту – карти, навігаційні книги, радіотелефон, інструменти, довідники з різних бортових систем і навіть рушниця. Судно спустили на воду 21 грудня 1975 року.
Читайте також: Перші: Кароліна Гершель, перша жінка що обійняла урядову посаду
Будні кругосвітки
«Мазурка» стартувала 10 березня 1976 року з Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія. Таким чином організатори планували уникнути несприятливих погодних умов. Проте перший старт був невдалим, оскільки майже одразу виявилася несправність з авторульовим управлінням. Христина була змушена повернути до берега і через два с половиною тижні знову вийшла в море.
Перша зупинка була запланована у Бриджтауні. Вона йшла до нього майже місяць.
“Усі дні тижня були у мене розписані. Понеділки та п’ятниці відводилися для догляду за щоглою, такелажем та вітрилами. Середи призначалися для догляду за електронними та електричними приладами. По суботах, як гарна господиня, прибирала приміщення. Крім строго розписаних справ щодня були і додаткові розваги, щоб не надто докучала самотність” – згадувала Христина пізніше.
Пізніше вона зіштовхнулася з іншими проблемами технічного характеру. У якийсь момент мотор почав працювати не повну потужність. Тому певний відрізок маршруту мандрівниця йшла майже на одних вітрилах. У Панамі знов довелося затриматися через ремонт. Проте в середині липня вона дісталася Тихого океану.
Потім були Полінезія, Таїті й Фіджі. А вже у грудні Христина дісталася Сіднею, де провела прес-конференцію, взяла участь у кількох ток-шоу й нарешті зустрілася з чоловіком. Вацлав Лискевич допоміг дружині впоратися із черговим ремонтом яхти, потім подружжя встигло відпочити й відві дати Аделаїду. Весною Христина покинула Сідней і вирушила до Великого Бар’єрного рифу.
Читайте також: Заха Хадід: «Все фантастичне — реально»
Несподіване суперництво
Незадовго до запланового фінішу Христина прибула до Кейптауну. І раптом дізналася, що новозеландка Наомі Джеймс також вирушила навколо земної кулі у поодиноке плавання. Й до того ж швидко просувається вперед. Тепер щоб здобути перемогу польській яхтсменці потрібно було поспішати.
У Кейптауні вона знов полагодила авторульове управління і поспішила далі. З 3 лютого вона йшла без зупинки сімдесят п’ять днів. Наприкінці березня 1978 року Хойновська-Ліскевич вийшла на свій курс, обігнувши земну кулю. 21 квітня 1978 року вона повернулася до Лас-Пальмасу. За два роки вона подолала відстань у 28,696 миль. Для цього їй знадобилося два роки. Вона офіційно стала першою жінкою, яка здійснила одиночне навколосвітнє плавання. Наомі Джеймс завершила свою подорож на 39 днів пізніше.
Читайте також: Форум жіночого лідерства SUPERWOMAN повертається у Київ з новою темою
Вражаючий фініш
Шлях польської яхтсменки вів з Лас-Пальмас до Барбадосу, потім через Малі Антильські острови, Карибське море і Панамський канал в Тихий океан, а потім через Таїті, Фіджі в напрямку Австралії. Звідти Крістіна Хойновська-Ліскевіч взяла курс на захід через Індійський океан на Маврикій і південний берег Африки, а пізніше на північ вздовж західних берегів континенту.
Христина Хойновська-Ліскевич пройшла через Атлантичний, Тихий та Індійський океани і подолала 31 тисячу морських миль. Вона отримала звання “Гранд-дама Океанів” і Командорський хрест Ордену Відродження Польщі. Крім того, відважна мореплавателька отримала новий автомобіль – Fiat 131 Mirafiori. А її ім’я було занесене до Книги рекордів Гіннеса.
Про свої пригоди Христина Хойновська-Ліскевич розповіла у книзі “Перша навколо світу”.
«Я була щаслива, що закінчую дворічні поневіряння поодинці навколо світу. Натомість мені було надзвичайно шкода вільних просторів відкритого океану… Свободи, яку дає лише морський обрій», – писала вона.
Читайте також: 7 жінок, чий успіх почався з повного краху
Справжня свобода
Після кругосвітки Христина знов пвернулася на сундоверф у Гданьску, проте залишила посаду інженера-конструктора. Вона відповідала за впровадження європейських стандартів. Та й тоді не залишила остаточно витрільний спорт. Багато часу присвятила підтримці жінок та їх мріям ходити під вітрилами.
Разом із чоловіком вони часто вирушали у море. А польські яхстмени й сьогодні вважають Хойновську-Лискевич гордістю вітрильного спорту.
“Вийшовши у море, я відчула справжню свободу. Я робила тільки те, що хотіла, а іноді те, що від мене вимагалося. Жодних обмежень. Більше ніколи і ніде я не відчувала себе такою вільною”, – сказала Христина в інтерв’ю для одного з польських видань.
Видатна рекордсменка померла у липні 2021 року в рідному Гданьську. Їй було 84 роки. Але в історії вона назавжди залишиться першою Дамою трьох океанів. Жінкою, яка ще раз довела, що в житті не має майже нічого неможливого.
Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram