Профорієнтири: Чим займається математик

Олена Ванєєва про розв'язання найскладніших задач та пошук найкрасивіших рівнянь

Ми вже забули про ті часи, коли професором чи науковим співробітником міг стати виключно чоловік. Та все ж, звикли, що жінки надають перевагу гуманітарним наукам, а от математика досі вважається «чоловічою» дисципліною. Розвіює цей стереотип кандидатка фізико-математичних наук, старша наукова співробітниця відділу математичної фізики Інституту математики НАН України, переможниця премії «Для жінок в науці» Олена Ванєєва.

Про себе

Я народилась у місті Дніпрі, навчалась на механіко-математичному факультеті Дніпропетровського Національного Університету, який закінчила у 2004 році. Потім продовжила освіту в аспірантурі Інституту математики НАН України й у 2008 році захистила кандидатську дисертацію. А з 2007 року працюю в Інституті математики, зараз обіймаю посаду старшої наукової співробітниці. Оскільки я не тільки математик, а й мама двох дітей, то кожного дня роблю і звичайні домашні справи. Дуже люблю книжки і щодня читаю щось цікаве своїй малечі.

Про кар’єру у науці

Перші мрії про наукову кар’єру з’явились ще під час написання випускної роботи бакалавра в університеті. Мій керівник, професор Віктор Олександрович Остапенко, дав мені задачу і жодних підказок, як її розв’язувати. Робота в бібліотеці з літературою допомогла знайти правильний шлях розв’язання, а я вперше відчула смак наукового пошуку і ту, ні з чим незрівнянну радість, яку приносить успішне розв’язання важкої задачі, над якою б’єшся декілька місяців. Пам’ятаю, як я прийшла на чергову консультацію до керівника і спитала: «Чи багато ще є нерозв’язаних задач?». А він з посмішкою відповів: «На ваш вік вистачить».

Вже наступного року я стала аспіранткою інституту і почала працювати з науковцем світового рівня і чудовою людиною Романом Омеляновичем Поповичем, який став моїм науковим керівником. Я дуже щаслива, що потрапила саме до відділу прикладних досліджень, в якому панувала надзвичайно доброзичлива атмосфера і вирувала активна наукова робота. Вже більше двадцяти років цей відділ очолює Анатолій Глібович Нікітін. В 2005 році відділ організував конференцію «Симетрія у нелінійній математичній фізиці», у якій взяли понад 300 учасників з багатьох країн світу. На ній, зокрема, я познайомилась зі своїм співавтором Крістодулосом Софоклеусом (Університет Кіпру, Нікосія, Кіпр), з яким ми плідно співпрацюємо вже 13 років. У цьому ж році я зробила першу доповідь на міжнародній конференції «Ліївська теорія та її застосування у фізиці», що проходила у місті Варна (Болгарія). Після такого успішного початку ніяких сумнівів щодо правильності обраного шляху просто не могло виникнути.

Олена Ванєєва (друга зліва) та переможниці премії «Для жінок у науці»

Про роботу математика

Моя робота полягає у розв’язанні задач у галузі математики, яка називається груповим аналізом диференціальних рівнянь. Поль Дірак, нобелівський лауреат і один з творців квантової механіки, казав: «Фізичний закон має бути математично красивим». Принцип краси був для Дірака основним критерієм того, що математична теорія може моделювати фізичні явища. Одним із критеріїв краси диференціальних рівнянь є симетрія. Отже, я шукаю математично красиві рівняння, серед інших можливих. Також розробляю нові підходи, що дозволять розв’язати більш складні проблеми симетрійного аналізу та суміжних питань, зокрема, знаходження законів збереження і точних розв’язків нелінійних моделей математичної фізики та біології.

Більшу частину робочого дня я проводжу за комп’ютером, розв’язуючи задачі, шукаючи літературу для огляду проблеми або оформлюючи готові результати у вигляді наукової статті, яка потім подається до розгляду у міжнародний журнал із заданої тематики. Також періодично з’являється така робота, як рецензування чужих робіт для різних журналів, організація та проведення конференцій, підготовка власних виступів на конференціях.

Я – теоретик, отже, прямого застосування моїх результатів у реальному житті немає. Але моделі, які я досліджую, виникають у математичній фізиці та біології, а отже можуть допомогти спрогнозувати поведінку реального фізичного чи біологічного процесу, тут вже потрібна співпраця з «модельєрами» та експериментаторами.

Про плюси й мінуси професії

Плюсами професії я вважаю постійну присутність творчого пошуку і радості, яку отримаєш, коли поставлена задача розв’язана. Робота математика – це точно не про рутину. Також дуже приємно, що ця робота дає можливість подорожувати, відвідувати різні країни, де проходять міжнародні конференції, знайомитись з закордонними колегами та співпрацювати з ними. У мене є друзі-науковці в Чехії, Болгарії, Сербії, Австрії та на Кіпрі.

Мінус в професії лише один – це розмір заробітної плати в українських наукових установах, через це деякі науковці полишають країну або перекваліфіковуються у IT-спеціалістів. Але, на мою думку, радість наукового пошуку не купиш ні за які гроші. Також допомагає грантова підтримка, яку на конкурсних засадах надає як Академія Наук, так і інші фонди. Нещодавно я виграла грошову премію від компанії «Лореаль» в рамках конкурсу «Для жінок в науці» та отримала грошову винагороду у 120 тис. грн.

Як мотивувати дівчат займатися STEM

Мені здається, що за останні роки ситуація з гендерним дисбалансом у фізиці та математиці суттєво покращилась. У моїй університетській групі, наприклад, було дев’ять дівчат і лише два хлопці, така сама ситуація була і в інших трьох групах потоку «Математика», щоправда на потоці «Механіка» ситуація була протилежною. Отже, в середньому на факультеті був гендерний баланс. Викладачок також було багато. В Інституті математики НАНУ ситуація теж досить сприятлива у порівнянні з багатьма іншими науковими установами — зараз жінки складають близько третини від загальної кількості наукових співробітників.

А щодо школярок, то для мотивації потрібно проводити науково-популярні заходи, де дівчата можуть побачити науковиць, спілкуватись з ними, позбуватись своїх власних стереотипів про жінок у науці й набувати таких якостей, як логічність мислення, цікавість до таємниць оточуючого світу, а також любов до предмету. Отже, раджу відвідувати наступні заходи: «Дні науки», «ФізМатДень» та менторська програма «ДівчатаSTEM«.

Поради підліткам, які планують стати фізиками-математиками

Тим, кому поки не дуже подобається фізика і математика, або вважає їх занадто складними чи нудними, я б радила почитати такі книжки: Кузько Кузякін «#щотакематематика?» та Олександр Ніконов «Фізика на пальцях. Для дітей і батьків, які хочуть пояснити дітям».

Тим, хто вже полюбив математику — Стівен Штроґац «Екскурсія математикою. Як через готелі, риб, камінці і пасажирів метро зрозуміти цю науку», Іен Стюарт «Неймовірні числа професора Стюарта», Джордан Елленберг «Як ніколи не помилятися. Сила математичного мислення».

Тим, хто вважає себе гуманітарієм, дуже раджу почитати книжку Барбари Оклі «Навчитися вчитися».

Усім дітям шкільного віку радила б сходити в музей Експериметаніум, а також брати участь у заходах «Дні науки» та «ФізМатДень». Дівчат закликаю звернути увагу на менторську програму «ДівчатаSTEM».

Підготувала Катерина Савенко

Фото із приватного архіву Олени Ванєєвої

— Читайте також: Когда я вырасту: Какие профессии выберут наши дети

Мы в Facebook