Те, що 2017 році Україна зайняла 61-е місце у Глобальному рейтингу гендерної рівності, можна вважати досягненням, адже порівняно із 2016-м роком, наша країна піднялась на вісім сходинок уверх (з 69-го місця). Це відчувають і 235 жінок, що прийняли участь в опитуванні KPMG в Україні. Хоча, звісно, до п`ятірки перших: Ісландії, Фінляндії, Норвегії, Швеції і Руанди нам ще далеко.
Опитування, ініційоване компанією, насправді, було проведено двічі: у 2014-му та 2017-му роках, аби відстежити зміни у настроях респонденток (більше половини, до речі, — 77% — керівники середньої і вищої ланки).

Якщо у 2014 році 60% опитуваних підтвердили, що компанії пропонують рівні умови чоловікам та жінкам для просування кар’єрними сходинками, то у 2017-му цей відсоток збільшився до 73%. При цьому більше половини (54%) впевнені, що отримують меншу заробітну платню через фактор статі. У 2014-му це показник становив 46%.
Позитивним зрушенням стало впровадження менторських програм для жінок у багатьох компаніях – 54% працюючих жінок підтвердили факт існування таких проектів у своїх компаніях (у 2014 року лише 24% жінок позитивно відповіли на питання). А от стосовно можливості приймати важливі управлінські рішення, тільки 63% респонденток вважають, що жінки можуть займатись цим питанням. І цей показник за три роки зменшився на 12%. Чому? Можливо, через недостатню упевненість у своїх силах. І це можна виправити тільки поступово і тільки шляхом формування нових цінностей у суспільстві та, можливо, через приклади успішних рішень жінок, які привели компанію до кращих результатів.
До речі, саме впевненість у собі респондентки назвали найголовнішою навичкою, що допомагає працювати більш ефективно, — 56%. На другому місці — лідерство (47%), а на третьому — критичне мислення (45%). Повний перелік виглядає наступним чином:
