Українці цінували свободу та боролися за неї у всі часи. Хтось робив це мечем, а хтось – словом. Хтось вдавався до відкритого протесту, а хтось вдавався до мʼяких, хоч і не менш ефективних методів. В сьогоднішній підбірці матеріалів від проєкту УКультура розповідаємо спротив українців радянській системі.

“Добре, я буду проти вас”

Свіже інтерв’ю з Мирославом Мариновичем, в якому проректор Українського католицького університету, правозахисник, філософ, релігієзнавець, розповідає про те, як формувались дисидентські ідеї та рухи в радянській Україні й що спонукало молоду людину до них  долучитися.

 

Форми протестного руху в Україні: політичне хуліганство «Клубу кавопивців»

Професорка кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська Академія», докторка історичних наук Наталя Яковенко згадує “Клуб кавопивців” – об’єднання молодих людей, які з натхненням та гумором займалися політичним хуліганством у Радянському Союзі у 70–80-х роках.

Читайте також: Засновниця «Дикого театру» Ярослава Кравченко про порятунок себе та тригери під час війни

Козацтво як політичний і культурний феномен

Козаки були і є символом української сили та свободи. Козацтво пропагувало свої соціальні та політичні ідеї не тільки зброєю, а й культурою, про що розповідає у своїй лекції доктор історичних наук, професор, завідувач сектору соціальної історії Інституту історії НАНУ Віктор Горобець.

Тарас Шевченко в українській культурі

Головний поет української історії написав багато рядків, що ставали гаслами протесту та надихали людей на відстоювання своїх прав. А більше про феномен Шевченка дізнавайтесь в інтерв’ю з літературознавцем, доцентом кафедри східнослов’янської філології та інформаційно-прикладних студій КНУ ім. Т. Шевченка Михайлом Назаренком. 

Читайте також: Микола Вороний: борець із культом страждання

Українська культура доби незалежності

Розвал СРСР, Помаранчева революція, Революція гідності, війна з Росією – сучасні українці продовжують виборювати свою свободу. Більш розгорнуто про це у своїй лекції розповідає докторка філософії Гарвардського університету Ярослава Стріха.