Леся Сайко
27 жовтня українці відзначатимуть День української писемності, який набуває особливого значення в умовах війни.
Саме мова є нашим могутнім засобом вираження, і в цей складний час вона стала не лише символом нашої національної ідентичності, але й бар’єром перед інформаційними втручаннями.
Збереження української писемності і культури стало формою опору агресору. Це свято нагадує нам про важливість мови, яка об’єднує нас у боротьбі за незалежність.
Читайте також: Як правильно українською: самий кращий чи найкращий
Добірка книжок літературознавця, популяризатора української мови та письменника Олександра Авраменка від видавництва #книголав навчить грамотно писати й розмовляти українською вас та ваших діток завдяки легкій формі та цікавим прикладам. Читайте цікаві правила з книжок та замовляйте їх за посиланням тут.
#1
ЗАКРИВАТИ — ВІДКРИВАТИ
Чи інакше?
Коли ж потрібно вживати слова закривати й відкривати? Їх ми надто широко використовуємо, збіднюючи українську мову. Так, можна сказати: відкривати очі, книжку, вікно чи пляшку. Але той, хто дбає про високий рівень свого мовлення, для кожного конкретного випадку влучніше висловиться, дібравши точніше дієслово.
Запам’ятайте: очі розплющують або ж заплющують;
книжку й журнал розгортають і згортають;
двері, вікна та кватирки відчиняють і зачиняють;
а пляшку відкорковують, якщо вона має корок.
А що ж тоді закривають і відкривають?
Закривати або відкривати можна магазин, офіс, школу; відкривають нову планету; відкривають і закривають кран, рахунок у банку або судову справу…
А ще ми відкриваємо своє серце коханій людині.
Правило з книги «100 експрес-уроків української»
#2
КИДАЄТЬСЯ В ОЧІ лише люте кошеня, яке може їх видряпати!
Стійкі сполуки слів називають фразеологізмами, їх не треба сприймати буквально, наприклад: ховати голову в пісок означає «тікати від небезпеки», а ловити ґав — «бути неуважним» або «нічого не робити».
А як сказати про яскраву річ, що привертає нашу увагу? Її яскрава спідниця відразу мені кинулася в очі. Ні, не так. Кидається в очі люте кошеня, яке може їх видряпати.
А як же правильно повідомити про річ, що привернула нашу увагу?
Впадати в око або впадати у вічі. Тож виправимо наведене вище речення.
Її яскрава спідниця відразу мені впала в очі.
Правило з книги «100 експрес-уроків української»
#3
Сукня ВІД КУТЮР чи ОТ-КУТЮР?
Мовні курйози трапляються навіть у назвах фільмів. Читаю рекламу кінострічки «Помста від кутюр». На перший погляд, тут усе гаразд, але це не так.
Чому?
А тому що назву австралійського фільму перекладено, напевно, не з мови оригіналу — англійської, а з російської, тож частинку от передали як прийменник від, порівняйте: російською месть от врага — українською помста від ворога; цветы от влюбленного — квіти від закоханого; так само месть от-кутюр — помста від кутюр.
Читайте також: Безплатно чи безкоштовно: як правильно говорити українською
Тут потрібно було б написати «Помста от-кутюр», адже от-кутюр — французьке слово: перша частина от означає «високий», а друга кутюр — «пошиття» (високе пошиття). Це дослівний переклад, а взагалі словом от-кутюр називають мистецтво створення одягу високої якості, а ще — унікальний одяг від автора в одному екземплярі лише для однієї людини. А вбрання для широкого загалу називається прет-а-порте.
Правило з книги «100 експрес-уроків української. Частина 2»
#4
У місті ХАРКІВ чи в місті ХАРКОВІ?
Назви населених пунктів треба узгоджувати з відмінком загальної назви: з міста Харкова (міста — чого? — родовий відмінок; Харкова — чого? — родовий відмінок); місту Харкову (обидва слова — у формі давального відмінка — чому?); містом Харковом; у місті Харкові.
Потренуйтеся правильно узгоджувати найменування населених пунктів із загальними назвами: у місті (Одеса), у селищі (Костянтинівка), у селі (Вільне).
Правило з книги «100 експрес-уроків української. Частина 2»
#5
ХІБА НА ДОШЦІ ПИШУТЬ КРЕЙДОЮ?
— Я замовила в мережі Інтернет крейду, якою пишуть на дошці, а мені принесли відро вапняку. Як же ним писати?
Через що виникло непорозуміння? Щоб дати відповідь на це запитання, опрацюйте довідку.
Крéйда — м’яка біла речовина (вапняќ), яку використовують у промисловості.
Гру̒дочка крéйди — грудка вапняку для писання.
Правило з книги «50 експрес-уроків української для дітей»
#6
ПОМАРАНЧЕВИЙ ЧИ ОРАНЖЕВИЙ?
— Ти сьогодні в оранжевій сукні? Люблю цей колір.
— Не в оранжевій, а в помаранчевій. Я теж люблю барву помаранча.
Прочитайте матеріал довідки та розкажіть, хто правильно назвав колір сукні.
Помарáнчевий і орáнжевий — синоніми. А синоніми, як відомо, однакові або близькі за значенням. Ці прикметники — чужинці, їх запозичено з різних мов: оранжевий походить від orange (англ. апельсин), а помаранчевий — від pomarancia (італ.) Але в українській мові є свій прикметник — жовтогарячий ́, що позначає жовтий колір із червонуватим відтінком.
Який прикметник — жовтогарячий, оранжевий чи помаранчевий — вам більше до вподоби? Чому?
Правило з книги «50 експрес-уроків української для дітей»
#7
Прочитайте вголос речення, чітко артикулюючи звуки.
“Люблять й в лісі гуляти — люблять і в лісі гуляти. Все було, як в сні — усе було, як у сні.”
Який варіант легше вимовляти — перший чи другий? Чому?
Українська мова уникає нагромадження однотипних звуків (чи голосних, чи приголосних) для зручнішої вимови та легшого сприйняття. Для милозвучності в мові є спеціальні фонетичні засоби — позиційні чергування звуків і–й, у–в.
Правило з книги «Українська мова: правопис у таблицях, тестові завдання»