Татьяна Гордиенко
У день української писемності та мови Таіс Золотковська, письменниця, автор книг «Лінія зусилля», «ФарФор», «МарМур», «Мисс Утка», говорить про мотиви, особливості та перевірені інструменти не тільки для переходу на українську мову, а й для підвищення рівня володінням нею до ступеня «майстер слова».
У кожної мови в моєму арсеналі є своя функція. Російською я частіше за все думаю, але писати нею важко, є бар’єр, який з’явився через війну.
Англійська — мова творчості. Якщо мені треба подумати на папері, я роблю це англійською. Також протягом року я читаю приблизно половину книжок саме мовою королеви Єлизавети.
Українська для мене — любов. Мені дуже подобаються тексти, що написані милозвучно. Це мова, яку я використовувала менше за інші після школи, і вона почала забуватися. Аж ось російська мене втомила, я відчула, що не можу писати і тим більш видавати нею книжки. Я захотіла писати українською.
По-перше, я почала багато читати
На мою думку, читання — важливіше за всі словники і книжки з мовознавства. Читаючи, ми дізнаємось та згадуємо про всі важливі правила та прийоми. Обираю твори сучасних українських авторів, написані українською. Перекладів читаю мало, хіба що з мов, які не розумію — це всі, крім англійської.
По-друге, читаю літературу, присвячену саме мовній тематиці
А це книжки Олександра Авраменка — «100 експрес-уроків української». Дуже корисні книжки.
По-третє, використовую словник синонімів
Скажу чесно, поки що мало користувалась, бо працюю над першою чернеткою роману «Задержпром’я» і важливо писати швидко. Але незабаром переходжу до редагування, і словник точно знадобиться.
Коли почала знову писати українською, помітила, що виникають інші асоціації, ніж коли пишу іншими мовами. Цікаво спостерігати за собою, коли шукаю слово, або з пам’яті вспливає давно забутий вивслів.
Коли я пишу українською, то витрачаю більше часу на підбір слів. Але немає відчуття, що пишу іноземною мовою. Головне — це практика. Я пишу, розмовляю, а інколи і жартую українською. Так, я роблю помилки. Так, мене виправляють. Але я навчусь, я згадаю і допишу новий роман рідною мовою.
Гарні й негарні переклади[traqli_related]
Як написав хтось з Facebook-стрічки, більш за всіх вчителів мене навчив українській мові прибулець Альф. У дитинстві я дивилась багато серіалів українською мовою. І так само вже у дорослому віці вивчила англійську. Мені подобається дивитись фільми українською в кінотеатрах, тому що кінокомпанії творчо підходять до процесу озвучки.
Якщо я читаю кальку з англійської мови, то переклад поганий. Те саме стосується і кіно. Хороший переклад — це не тільки дослівно передати, а й трішки додати українського колориту. Це стосується тільки кінокомедій. Якщо говорити про переклад текстів, то від хорошого перекладу з’являється відчуття унікального тону оповідача. Сюди входить і побудова речень, і особлива милозвучніть всього тексту. Робота перекладача дуже складна. Як я бачу по сучасних виданнях, конкуренція між видавництвами росте і разом з нею росте і якість перекладів.