Чи може доросла людина змінити погляди на життя, потрапивши в інше середовище? Звісно, що так. Про це під час HeForShe Congress говорив Дмитро Різниченко, голова ГО «Новий вогонь», публіцист, блогер, учасник збройного конфлікту на сході України, екс-ультраправий. Почувши його промову, колеги-журналісти розпочали дискусію, мовляв, люди не змінюються, отже Дмитро лукавить. Але редакторки WoMo із цим твердженням не згодні, та щоб не видатися марнодумами, ми вирішили дізнатися про подібний досвід інших чоловіків. Сьогодні героєм публікації став етнічний турок на ім’я Окан*, який вже тривалий час живе у Норвегії. Ми попросили Окана розповісти про ставлення норвезького та турецького соціумів до таких питань, як ґендерна рівність, дискримінація ЧСЧ** та ґендерні стереотипи, що нав’язуються дітям дорослими.

Окан, етнічний турок, житель міста Ставангер (Норвегія)

Норвегія: Ґендерна рівність як перевага

Спочатку мені було важко адаптуватися до життя у Норвегії, але з часом я переконався, що система цінностей, сформована ідеєю ґендерної рівності, робить життя кращим для кожного члена сім’ї та суспільства. У Туреччині ми незвичні до такого. Чесно кажучи, я й досі не вірю у стовідсоткову ґендерну рівність, тому що й у чоловіків, й у жінок є свої переваги та недоліки. Протягом тисяч років чоловіки неоднозначно ставилися до жінок, це я вважаю однією з основних проблем на шляху досягнення рівності між двома ґендерами. Але уряд Норвегії намагається виправити ситуацію, надаючи громадянкам все більше можливостей для самореалізації. Ключовим фактором тут є те, що чоловіки сприймають такі дії уряду як вигоду для себе. Норвежці переконані, що жінки повинні бути у суспільно-політичному житті та бізнесі настільки ж впливовими, як і чоловіки, отже вони не виступають проти розширення прав та свобод для жінок. Більше того, закони тут діють таким чином, що із розширенням можливостей жінок можливості чоловіків теж автоматично розширюються. Наприклад, молоді мами мають право піти у дев’ятимісячну оплачувану відпустку по догляду за дитиною. Таке саме право мають й молоді татусі. Норвегія, на мою думку, є однією з найпрогресивніших країн у цьому плані.

Норвегія: Ніяких ґендерних стереотипів

Чоловікам та хлопчикам у Норвегії не нав’язують патріархальних стереотипів типу «ти не повинен плакати», «ти повинен бути сильним», «ти маєш багато заробляти». Тут такого абсолютно немає. Батьки застосовують геть інший підхід, бо ставляться до дитини, щойно вона народилася, як до окремого індивідуума. Сім’я несе відповідальність за те, щоб навчити дітей загальних правил життя, показати, що є добре, а що — погано. Батьки вважають, що дитина має пізнати реальне життя на власному досвіді. Єдине «нав’язування» — це виховання особистості, яка зможе жити без будь-яких надлишкових потреб. А ще додам, що ґендерні стереотипи не культивують в дітях не лише батьки, а й будь-які дорослі.