Як гуманітарію виграти в роботів

До вашої уваги корисні прийоми спілкування із собою, дитиною та рідними, спрямовані на подолання всеохопної роботизації й діджіталізації родинного життя. Рекомендаціями діляться Надія Павлик, кандидатка педагогічних наук, дослідниця неформальної освіти, доцентка кафедри соціальних технологій Житомирського державного університету імені Івана Франка, та Людмила Золотюк, кандидатка філологічних наук, менеджерка в освіті.

Визнач цінності

Цінності – це база. Саме вони визначають наші почуття, поведінку, ставлення й самовідчуття. Але часто ми декларуємо іншим цінності, необхідні для того, аби відповідати очікуванням, соціальним нормам і суспільним тенденціям. Справжні ж свої цінності, що наповнюють наше життя сенсом, залишаються непрговореними. Відтак, треба провести певну роботу.

Знати, пам’ятати і вербалізувати

Спробуйте намалювати квітку. І на кожній пелюстці напишіть те, що для вас справді важливо просто зараз. Це можуть бути абстрактні поняття або конкретні люди. Це ваша квітка цінностей, ваша душа. Й у важких ситуаціях, під час складного вибору, конфліктів або незадоволення, поверніться до цієї квітки. Чи вона ще актуальна? Що в ній варто змінити?

У будь-якому виборі потрібно виходити з головного. Що дасть запропонована вигідна пропозиція? Чи дозволить вона цвісти квітці? Чи не суперечить інший шлях вашій природі?

Спробуйте влаштувати сімейний вечір «ціннісного квітникарства»: виготовте усією сім’єю кольорові квітки власних цінностей. Розкажіть іншим, чому вам це важливо, подаруйте свої квітки один одному. Або зробіть єдиний букет і розмістіть його на видному місті. І коли справді важко – повертайтеся до цінностей.

Допомагати

Спробуйте поволонтерити чи просто комусь допомогти. Подумати про цінності, «відчути» їх і визначитися щодо своєї шкали нам допомогає волонтерство або доброчинність. «Погляньте на Вікіпедію – онлайн-енциклопедію, матеріали для якої готують три мільйони волонтерів, з яких понад сто тисяч пише для неї регулярно…», – розповідає Адам Ґрант у своїй книзі «Давати і брати. Прихована соціальна динаміка успіху». І ще. У цій книзі також знаходимо слушний лайфхак і для цінностей: уміти бачити і визнавати досягнення інших.

 

Осмислюй своє життя

Рефлексія. Часто на неї немає часу. Зате в нас багато часу, коли «належиш» не собі, а сім’ї, дітям, учням, студентам, роботі, соцмережам урешті-решт. Коли виділити на важливі думки потрібний час? Головне поставити собі таке завдання, тоді він знайдеться: у магічних п’ять ранку, дорогою до пунктів призначення чи навіть у громадському транспорті. Якщо пощастить, то вдале рішення у процесі рефлексування виникає до часу «пік» або дедлайнів.
Спробуйте почитати «Світ Софії» норвезького письменника та філософа Юстейна Ґордера. Неквапливий такий собі роман-«антиекшн» про філософію та життя, який по читанню залишає яскраве враження на довгі роки та «налаштування» на рефлексію.

Будь креативною

Якщо креативність – це здатність переносити старі змісти в нові контексти, то спробуйте спільне сімейне креативлення – це завжди весело й цікаво.

Музей сім’ї

Створіть його разом: з експозицією, екскурсією для рідних і подальшим веселим обговоренням. Протягом наперед визначеного часу нехай кожний і кожна з родини підбере декілька експонатів для виставки, подумає, як їх представити і чому вони можуть репрезентувати вашу родину.

Емоційні портрети

Вихідними виберіться з родиною у сквер або ліс. Спробуйте за допомогою впалого листячка створити свої емоційні портрети – тут я злий, а тут веселий, а тут я люблю.

Анонси від друзів

Спамові листівки у соцмережах — одна справа, а анонси подій від друзів та колег — зовсім інша. Не обходьте їх увагою. Бо це крок, як примовляють педагоги та психологи, із індивідуальним підходом. Як показує досвід співпраці та співтворчості з друзями, часом у виборі подій для нашого життя їм можна довіряти. Адже вони можуть ураховувати повний «комплект» вихідних даних про нас: професію, посаду, читацькі смаки, культурні горизонти і навіть мрії!

Насичення життя подіями

Це не означає, що необхідно «втікати» від тиші, дивану чи від побуту. Але є одна прикмета: чим більше планується «приклеїтися» до дивану, тим більша ймовірність, що десь щось відбувається цікаве і проходить «повз» наше життя.

Думай критично

Критичне мислення – це особливий вид мислення, головна мета якого – прийняття свідомих рішень. Беззаперечними є лише факти, а критичне мислення дозволяє відрізняти факти від суджень. Ми практикуємо у своїй роботі такі «світові» методи розвитку критичного мислення, як «П’ять чому», «Шість капелюхів», «Ромашка Блума». Вони справді дієві, про них є достатньо інформації і ви завжди можете спробувати як для вирішення професійних, так і особистих запитів.

Приймай, обмірковуй, дякуй

У приватному житті спробуйте хоча би тиждень на кожну нову ідею говорити «дякую», приймаючи й обмірковуючи думки та позиції інших людей.
– Паралельні прямі можуть перетинатися! – Дякую! А й справді, є геометрія Лобачевського.
– Борщ можна варити без капусти! – Дякую! Треба пошукати інші рецепти борщу.
– А Світланка сьогодні сказала, що я дурний. – Дякую! Як ти думаєш, чому вона так сказала? Що вона відчувала в цей момент? Як можна змінити її думку?

Слухай

Важливо слухати співрозмовника. Якщо слухати уважно, то можна і почути. Не випадково у психологічних колах кажуть: «Я вас почула». До речі, важливо такою фразою відповідати, коли це дійсно так. І якщо в житті «зайшла» така розмова із слухання, то етично зупиняємо співрозмовника тоді, коли виникають запитання, наприклад, щоб уточнити котрусь важливу деталь чи емоцію.

Прокачай EQ

Доречно для початку ознайомитися з книгою «Емоційний інтелект» Деніеля Ґоулмана, а потім переходити до практичних вправ. Можна, наприклад, дозволити собі просльозитися чи навіть поплакати під час перегляду драматичних фільмів. Нещодавно ми зі студентами побували в кіно, дивилися українську стрічку. Суцільну драму, нічого смішного в ній не закладено. Однак деякі глядачі в залі все ж на початку піджартовували та підсміювалися. Тобто EQ – це і про «відповідність» реакцій щодо ситуацій у житті.

Спілкуйся, вивчай мови

Спілкуватися – це справа життя, яку ми протягом всього життя й опановуємо. Мовознавці припускають, що саме мова визначає «якість» життя у глобальному сенсі. Без мови нас не розуміють і ми не розуміємо. Мова окреслює наш соціальний статус, а іноді навіть і обмежує, не дозволяючи рости вище!  Мову можна вивчити лише практикуючи. Подивіться на дітей.  Дитина починає говорити лише на третій рік життя і окремими словами! А що було б, якби вона сказала: ні, це не моє, не буду практикувати далі, бо всі сміються над моїм неправильним наголосом. Отже, практикуйте і не здавайтеся.

Інформаційні приводи

Це події, про які можна й цікаво говорити поза звичними речами. Згадайте, коли ви востаннє спілкувалися з партнерами не про роботу й обов’язки, із сім’єю – не про побут і відповідальність, із дитиною – не про школу та дисципліну. Сходіть разом у кіно й обов’язково обговоріть почуття й сенси. Відвідайте разом мистецьку виставку та створіть рейтинг об’єктів, які вас зачепили. Розкажіть про свій досвід, минуле, поділіться планами.

 

• • Читайте також: Виграти у роботів: Навіщо потрібна гуманітарна освіта