Що зробила держава для реалізації Резолюції 1325 «Жінки, мир та безпека» РБ ООН? Пояснює Галина Жуковська

31 жовтня 2000 року Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію 1325, яка разом із сестринськими резолюціями формує порядок денний «Жінки, мир, безпека»

28.03.2023

Галина Жуковська, старша референтка Апарату Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики, розповідає, чому резолюція 1325 є однією з найбільш важливих резолюцій РБ ООН у сфері політики безпеки. Цей документ наголошує на важливій ролі жінок у запобіганні й врегулюванні конфліктів та в розбудові миру, а також закликає держави-члени забезпечити більш активну участь жінок на всіх рівнях прийняття рішень в національних, регіональних і міжнародних інститутах, у механізмах запобігання, управління та вирішення конфліктів.

Що таке «Жінки, мир, безпека» для України? Чому він має таке важливе значення для нас? Тому, Україна вже дев’ять років веде війну за свою незалежність, право життя.

Головна особливість реалізації Резолюції в Україні – Національний план дій прийнятий і реалізується в умовах війни! Перший НПД 1325 був прийнятий 24 лютого 2016 року. 28 жовтня 2020 року – прийнято другий Національний план 1325. Через шість років з початку прийняття першого Плану, після 24 лютого 2022 року — повномасштабного вторгнення рф на територію України,  виникла потреба перегляду Плану.

Іншою особливістю НПД 1325 є те, що віє є практичним інструментом формування та реалізації державної гендерної політики на всіх рівнях. Національний план спрямований на забезпечення:

  • участі жінок у прийнятті рішень
  • стійкості до безпекових викликів
  • постконфліктного відновлення і перехідного правосуддя
  • протидії насильству за ознакою статі та сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом
  • посилення інституційної спроможності виконавців Національного плану

Особливу увагу приділено потребам різних груп жінок і чоловіків, дівчат і хлопців, постраждалих від конфлікту, а також системному інформуванню щодо їх прав і стану виконання Національного плану.

Чому сьогодні для нас так важлива реалізація НПД 1325?

Галина Жуковська, старша референтка Апарату Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики

Агресія росії проти України показала, що в сучасному світі нема локальної безпеки або небезпеки. Що безпека не є питанням лише відсутності війни, а включає енергетичну, економічну, екологічну, продовольчу, інфраструктурну, інформаційну, транспортну та інші види безпеки.

Не можу не назвати такі цифри: 819 залізничних — людей мирної професії, які допомагають нам подорожувати і з’єднують людей, поранено, 353 загинули від російських обстрілів цивільної інфраструктури, серед них чимало жінок Українські жінки несуть сьогодні безпеку не лише Україні, а всьому світу, включаючи Африку, Латинську Америку, Азію, яка годується українським хлібом, але не розуміють вартість яку за нього платить Україна, сіючи та збираючи під обстрілами,  в тому числі, українські жінки.

Жінки несуть тепло і світло, після жорстоких російських руйнувань. Як Тамара Тирсенко, електромонтер з ремонту апаратури, релейного захисту й автоматики Канівської ГЕС. Працює 18 років. Забезпечує світлом і теплом.

Жінки у війні є не просто страждаючою стороною, але активними  захисницями.

Ми працюємо над наданням допомоги постраждалим від воєнних злочинів, зокрема СНПК і створенням системи компенсацій та репарацій та дякуємо за підтримку трибуналу для путіна.

Чому важливо імплементувати Резолюцію на рівні громад? 

Важливість локалізації – з одного боку весь наш захід є підтвердженням необхідності такого кроку, з іншого – розпорядженням Кабінету Міністрів України визначається, що Рада Міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у тримісячний строк  мають внести зміни до місцевих планів дій з виконання резолюції РБ ООН 1325. Крім того, органам місцевого самоврядування рекомендовано забезпечити виконання Національного плану в межах своїх повноважень. Говорячи про важливість реалізації Плану на рівні територіальних громад, маємо говорити про те, на кого спрямовано реалізацію. В умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України значно розширилося коло осіб, на які спрямовано реалізацію Плану, це люди безпосередньо проживають у містах, містечках, селищах та селах, це:

  • внутрішньо переміщені особи
  • постраждалі від насильства, пов’язаного з конфліктом, зокрема сексуального
  • постраждалі від катувань/тортур під час утримання незаконними збройними формуваннями
  • особи, вразливі до потрапляння в ситуації торгівлі людьми, сексуального насильства, зґвалтування, катування
  • особи з інвалідністю, особи похилого віку, інші маломобільні групи, які проживають на територіях, наближених до районів воєнних (бойових) дій (лінії розмежування)
  • особи, які проживають у районі воєнних (бойових) дій
  • особи, які повернулися з полону; особи, які перебувають на тимчасово окупованих територіях та/або під юрисдикцією інших держав (перебувають у полоні/примусово вивезені до Російської Федерації /вимушено виїхали за кордон)
  • близькі родичі та члени сімей учасників бойових дій, військовослужбовців, полонених, осіб, які мали статус зниклих безвісти за особливих обставин, місцезнаходження яких встановлене, загиблих учасників антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил/ військовослужбовців, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації
  • ветерани антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил/військовослужбовці, які брали/беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації

Читайте також: Український прорив: навіщо Київ ратифікував Резолюцію РБ ООН «Жінки, мир та безпека» під час війни

  • особи, які постраждали від торгівлі людьми
  • особи, які отримали інвалідність у зв’язку з пораненням, контузією, каліцтвом або захворюванням, одержаними внаслідок бойових дій та/або в період перебування в полоні, і пов’язаних із ними нещасних випадків
  • особи, які отримали поранення чи інші ушкодження здоров’я в районах воєнних (бойових) дій та/або в полоні, але яким не встановлено інвалідність
  • особи, які мали статус зниклих безвісти за особливих обставин, місцезнаходження яких установлене
  • жінки або чоловіки, які мають на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, інших членів сім’ї
  • особи, які зазнали матеріальних збитків через бойові дії та обстріли
  • волонтери
  • спеціалісти, залучені до надання допомоги та реабілітації (зокрема, військові психологи, фахівці мобільних медичних груп, мобільних бригад соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі)
  • особи, які ухвалюють рішення, пов’язані з розв’язанням конфліктів та питаннями безпеки, а також
  • жінки, які служать/працюють в секторі безпеки і оборони
  • жінки, які провадять діяльність, пов’язану з питаннями підтримки миру
  • особи сектору безпеки і оборони, які постраждали від насильства за ознакою статі, зокрема психологічного, та сексуальних домагань
  • чоловіки і хлопці, на яких спрямовуються просвітницькі та інші програми

Війна спричинила найпотужнішу світову гуманітарну кризу. Ця криза по різному вплинула на територію України. При розробці локальних Планів важливо враховувати ресурси, можливості територіальних громад, аналіз безпекових викликів, результати досліджень, опитувань, дані із гендерних профілів (гендерних портретів); адміністративні, статистичні данні з розподілом за статтю та віковими групами, потреби всіх цільових груп.

Локальні плани мають бути розроблені із залученням представників регіональних Консультативно – дорадчих органів з питань сімейної, ґендерної політики,  протидії торгівлі людьми, домашньому насильству та насильству за ознакою статі, а також представників та представниць інституцій сектору безпеки та оборони, представників громадянського суспільства.

 Що вже зроблено державою, які проєкти реалізовані за рік в цьому напрямку?

Зроблено дуже багато. Як вже сьогодні наголошувалося – діючий НПД 1325 фактично є четвертим нормативно-правовим документом, який формує і реалізує політику у цій сфері. Тому дуже важливим аспектом є організація та проведення на постійній основі моніторингу реалізації Плану. Головним інструментом у цій діяльності є Комісія з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під головуванням ВПМ з питань європейської та євроатлантичної інтеграції , питання реалізації Національного та локальних планів на постійному контролі у ВПМ.

Читайте також: Український прорив 2: ЗСУ отримають інфраструктуру, що забезпечує гендерну повагу до військовослужбовиць в рамках мандату ООН «Жінки, мир та безпека»

Іншим практичним інструментом визначення слабких і сильних сторін національного та локальних Планів є щорічний моніторинг, який здійснює Міністерство соціальної політики України, як центральний орган відповідальний за формування і реалізацію цієї політики.

Щодо практичних кроків. Які вже здійснено, зокрема Урядовою уповноваженою з питань гендерної політики, пані Катериною Левченко, Апаратом Урядової уповноваженої, то починаючі з кінця минулого року, спільно з нашими партнерами ООН жінки, ПАКТ, ЦЕВ, УФЖ було здійснено цілий ряд тренінгів та візитів в регіони з метою моніторингу реалізації регіональних Планів, аналіз діяльності Консультативно дорадчих органів по реалізації у цій сфері.

Урядовою уповноваженою спільно з Офісом ВПМ, Міністерством соціальної політики, Українським жіночім фондом 28 березня планується проведення Робочої наради щодо моніторингу стану локалізації НПД 1325. За браком часу можу сказати, що процес триває: 36% регіонів вже прийняли локальні плани 1325, 74% або проходять процес погодження, або спільно з Коаліціями 1325 працюють над формуванням Плану. Розуміємо, що це процес складний, він потребує потужної координації і взаємодії.

Важливість розбудови екосистеми

На перший погляд може виникнути питання: чому саме розбудова екосистеми в рамках 1325? Більше року росія розпочала широкомасштабне вторгнення і ось вже триста дев’яносто шість днів воює на знищення України. За цей час було випущено Росією більше 5000 ракет по всій території, по містам та селам, по родючій землі, по лісам та містам.

Під час 104 Конгресу мерів і голів муніципалітетів Франції, Президент України Володимир Зеленський наголосив, що було тимчасово окуповано 3700 українських населених пунктів. Зараз в усіх цих населених пунктах відбувається одне – «повна відсутність будь-яких можливостей нормально і вільно жити».

Збитки українському довкіллю від війни, за словами Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, перевищили 38 млрд. доларів США. На сьогодні вже зафіксовано понад 2 тисячі 200 випадків злочинів проти довкілля. Це забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, збитки лісовим ресурсам, забруднення одних об’єктів безпосередньо Чорного та Азовського морів.

На даний час пошкоджено близько 5% земель сільськогосподарського призначення. Втрати доступних посівних площ — понад 25%, зрошуваних земель — понад 70%, ягідників – близько 25%, садів – 20%. очікується втрата до 30% поголів’я тварин в зоні бойових дій.

Відбудова всієї екосистеми складний процес, який потребує значних фінансових і людських заощаджень, тому він потребує залучення всіх ресурсів держави, бізнесу, партнерів з розвитку, міжнародних та громадських організацій.

Практичним інструментом вирішення цього питання сьогодні є Державна стратегія забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків до 2030 року і, безумовно, Національний план відновлення України, який включає у себе 24 розділи, у тому числі розбудову екосистеми. Ми працюємо над цим документом і намагаємося врахувати потреби всіх категорій жінок і чоловіків, хлопчиків і дівчаток.

Читайте також: Український прорив 3: успішні кейси з виконання резолюції Ради безпеки ООН 1325 «Жінки, мир та безпека»

Спецпроєкт створений у межах проєкту «supporting women, peace and security in Ukraine» консорціумом організацій — Центр економічного відновлення, La Strada, «Поруч», Інститут конструктивної журналістики та нових медіа — за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні та є відповідальністю медіа. Думка журналістів та експертів може поділятися з думкою Посольства і учасників Консорціуму.

Анастасія Ніколаєнко