Соціальні мережі VS соціальні зв`язки: Про спілкування як фактор щастя

Нова книга Тіма Боно для молоді "Наука щастя: коли лайки - це ще не все"

Соціальні мережі мають дедалі більший вплив на сучасне людство. Важко дати однозначну відповідь про цінність спілкування у соцмережах — карантини та локдауни 2020/2021 продемонстрували, наскільки рятівними є ті обмежені можливості спілкування, що їх пропонує інтернет. Та чи тотожні онлайн-спілкування та особиста взаємодія? І як протистояти «темному боку» соцмереж — порівняння з іншими та відчуття нещасливості, смутку, розчарування.

Але чи дійсно всі такі щасливі, як виглядають у соцмережах? Чи взагалі є щастя там, де більшість людей проводить сьогодні найбільше часу? Щодня у наших френдстрічках ми читаємо безліч історій успіху і переглядаємо ще більше фото успішних людей, ми порівнюємо себе з іншими, що часто призводить до розчарувань, заздрості і занепаду. То як бути щасливими у сучасному цифровому світі? Викладач з психології Тім Боно вивчає бажання молодих людей і те, що робить їх щасливими. Він розробив курс “Позитивна психологія”, який став одним з найпопулярніших серед студентів, а згодом і написав книжку, в якій ділиться результатами своїх досліджень, історіями їх учасників і практичними та дієвими порадами як стати щасливішими і мати стратегію власного життя.

Посилення соціальних звìязків

Якщо ви зустрілися з кимось уперше (на побаченні, вечірці або на новій роботі), буває складно дібрати слова, щоб привернути до себе увагу чи зацікавити людину. А як відповісти, коли на співбесіді менеджер просить: «Розкажіть про себе»? Яка тема з усіх можливих справить найкраще враження?

Команда дослідників з Університету Колорадо розглянула це питання, запросивши до своєї лабораторії пари студентів, не знайомих між собою. Вони мали обговорювати свої нещодавні придбання. За інструкцією, половині студентів належало вести розмову про матеріальні товари, наприклад новий одяг чи мобільний. Іншим сказали розповідати про події із життя, як-от автомобільну подорож з друзями чи відвіданий концерт. Наприкінці розмови студентам, які слухали про подорож чи концерт, спілкування та самі співрозмовники здалися приємнішими, якщо порівнювати з тими, хто ділився враженнями про новий смартфон чи ноутбук. Бачимо тут іще одну перевагу обговорення життєвих подій: вони зміцнюють соціальні зв’язки не лише безпосередньо в той момент, коли відбуваються, а й тоді, коли ми ділимося спогадами про них з іншими співрозмовниками.

Ще один бонус: історії про інвестиції в події краще витримують соціальне порівняння, аніж розповіді про купівлю матеріальних речей. Як ми побачили в другому розділі, соціальне порівняння — один з основних бар’єрів на шляху до щастя. Коли ми постійно озираємось, щоб побачити, як те, що маємо ми, співвідноситься з тим, що мають усі інші, ми значно обмежуємо свій потенціал щастя. Порівнювати події значно складніше, аніж матеріальні товари. Якщо ви маєте найновіший айфон, то можете, поклавши його поряд із чужим телефоном, одразу визначити, де більша пам’ять, краща камера й вища швидкість. Буде визначений беззаперечний лідер. Інвестиції в досвід за своєю природою менше придатні для безпосереднього порівняння. Якщо я взимку їздив у Форт-Лодердейл, а ви на Мауї, ми можемо визначити, хто скільки витратив, але не існує жодного способу виміряти пережитий досвід. Хто може сказати, ніби лежати під пальмою на гавайському пляжі краще, аніж милуватися зеленим листячком і океаном на півдні Флориди? Коли йдеться про досвід, майже неможливо визначити, у кого він «кращий», і це, по суті, нівелює соціальне порівняння.

Мораль цієї історії така: коли наступного разу вам потрібно буде зустрітися з людьми вперше, приділіть кілька хвилин тому, щоб згадати ваші літні канікули чи відвіданий на вихідних концерт. Ви не лише відчуєте насолоду від приємних спогадів, а й встановите позитивні соціальні зв’язки. Ваші співрозмовники залюбки послухають про ваші пригоди, а ви не потрапите в пастку соціального порівняння, яка утворюється від розмов про матеріальні придбання.

Користь спілкування

Чудові стосунки — ключовий прогностичний чинник нашого загального благополуччя на емоційному, фізичному та когнітивному рівнях. Після спостережень за 222–ма студентами Іллінойського університету Ед Дінер і Мартін Селіґман виявили, що 10 % найщасливіших мали одну спільну рису: насичені та приємні соціальні зв’язки. По суті, ці психологи зауважують: міцні стосунки можуть бути «необхідною умовою» для високого рівня щастя. Справжня дружба підтримує під час випробувань, а також допомагає відсвяткувати життєві радощі. Друзі також ділять з нами щасливі миті, збагачуючи життєвий досвід, або принаймні стають вдячними слухачами, коли нам хочеться знову пережити яскраві моменти.

Крім емоційної підтримки, справжні стосунки також стають перешкодою для тілесних хвороб. Дослідники з Університету Карнеґі — Меллона та Медичної школи Університету Піттсбурга виявили: люди, що перебувають у гармонійних стосунках, значно рідше хворіють, якщо порівнювати з тими, для чиїх стосунків характерний хронічний стрес.

Соціальні зв’язки навіть можуть впливати на тривалість нашого життя. Під час лонгітюдного дослідження Каліфорнійського університету Берклі впродовж дев’яти років стежили за групою людей, зокрема аналізували наявні умови та вияви поведінки, від яких міг залежати ризик смерті: куріння, вживання алкоголю, фізична активність, соціально-економічне становище та профілактичні обстеження в лікарів. Наприкінці дослідження один прогностичний чинник смерті виявився найсильнішим: зв’язки людини з іншими. Слабкі соціальні зв’язки суттєво підвищували ймовірність смерті, якщо порівнювати з іншими демографічними показниками чи поведінкою.

Плекання стосунків з тими, хто поділяє наші інтереси та цінності, — це одна з найважливіших практик, яку нам слід упровадити в житті. Потужна соціальна підтримка оберігає наше фізичне здоров’я від хвороб і смерті. І коли говоримо про підвищення рівня щастя, ніщо інше не дає кращих «дивідендів».

Кмітливість передусім соціальна

Переваги міцних зв’язків сягають ще далі, ніж здоров’я і щастя. Деякі дослідники навіть виявили, що лише активної соціальної взаємодії достатньо, щоб вигострити розум. Розгляньмо дослідження, у якому студентам Мічиганського університету запропонували розв’язати низку завдань для оцінювання своїх когнітивних функцій. У деяких завданнях потрібно було визначити, які послідовності геометричних фігур перед ними — однакові чи різні. Інші містили завдання для оцінювання робочої пам’яті: учасники мали запам’ятовувати інформацію, яку читали їм уголос. Наприклад, вони могли почути речення: «Джон написав записку олівцем», а потім у них запитували: «Хто написав записку?». Обидва види діяльності потребують здатності одночасно утримувати в голові багато інформаційних повідомлень, а потім відтворювати їх. Швидкість і точність, із якою учасники розв’язують завдання, дає змогу виміряти гостроту їхнього розуму.

Дослідники хотіли визначити, завдяки яким видам занять, що передують тесту, результати студентів поліпшаться. Дехто з них попередньо провів десять хвилин за інтелектуальною діяльністю: розв’язував кросворди та завдання на розуміння прочитаного. Інші впродовж цих десяти хвилин дивилися телевізор. Цілком очікувано, що студенти, які раніше працювали над завданнями на оцінювання розумової діяльності, показали кращі результати під час подальших завдань — розв’язання головоломок та вправ для перевірки робочої пам’яті.
Натомість дивними виявилися результати третьої групи студентів. Їм призначили специфічну попередню діяльність — взаємодію з іншим учасником дослідження. Упродовж десяти хвилин вони обмінювалися поглядами на суспільні та політичні питання. Здавалося б, вони аж ніяк не покращували свої інтелектуальні можливості, а просто соціалізувалися.

Як це вплинуло на результати подальшого тесту? Ці студенти показали такі самі високі результати, як ті, хто попередньо розв’язував кросворди й завдання на розуміння прочитаного. Виявляється, що ми можемо не лише стати здоровішими та щасливішими, а ще й покращити свої інтелектуальні здібності. І це додаткові аргументи на користь того, чому важливо налагоджувати стосунки й обмінюватися досвідом. Автори цього дослідження зауважують, що соціальна взаємодія може мати когнітивні переваги, бо потребує від нас масштабного погляду на речі, планування, логічних висновків та інших інтелектуальних процесів, які посилюють гостроту розуму:
наші знання та соціальні навички, а ще й посилюють когнітивні процеси, які лежать в основі цих навичок.

 

Ціна книжки: 240 грн.

Де придбати: yakaboo.ua

 

Мы в Facebook