Світлана Гайдайчук: Бізнес-партнери повинні розвиватися одночасно, інакше вони не будуть однодумцями

Інтерв'ю зі співвласницею та керівницею сектору стратегічних змін компанії «Vavilon»

Ділитися досвідом із початківцями — вкрай важливо. Так вважає співвласниця та керівниця сектору стратегічних змін компанії «Vavilon», членкиня правління та керівниця платформи Розвитку та можливостей «Української Асоціації Меблевиків», членкиня ГО «Ліга ділових та професійних жінок України», Світлана Гайдачук. Почавши свій бізнес «з нуля», вона розуміє наскільки важливими є підтримка з боку менторів, а також саморозвиток. Про це вона розповідає в ексклюзивному інтерв’ю для WoMo.

З чого почалася історія вашого сімейного бізнесу?

За освітою я міжнародний економіст, дипломат та юрист, маю 8-річний досвід роботи в міжнародних логістичних компаніях, протягом 4 років обіймала посаду генерального директора одного з наймасштабніших логістичних комплексів України — «А-Логістик».

Я керувала командою з 220 співробітників, яка розвивала бізнес. Але амбіції, обставини і шалене бажання спробувати свої сили у власній справі перемогли. Ми в 2013 році відкрили компанію «Vavilon». І вже 6 років ми займаємося розробкою та виготовленням меблів на замовлення за дизайн-проектом для офісів, готелів та приватних об’єктів.

Чи потрібно мати галузевий досвід, щоб почати власну справу?

У нас професійного досвіду саме в меблевій галузі майже не було. А кваліфікований персонал не зовсім хотів працювати у новоствореній компанії.

Клієнти теж не «стояли в черзі», щоб довірити свій об’єкт «новоспеченим». Проте ми набралися терпіння і почали працювати пропри труднощі і перешкоди, бо вірили у свою мрію.

Нам із бізнес-партнером подобаються дизайнерський і виробничий процеси. Нам подобається знаходити рішення для клієнта, які відповідають його життєвим цінностям та стилю життя. Отже, ми так захопилися роботою, заряджаючи своєю енергією команду і клієнтів, що вони нам повірили і довірили свої замовлення.

Скажу відверто, що коли ти починаєш бізнес у сфері, в якій ти — «нуль», але при цьому відчуваєш, що це саме те, що тебе надихає, стимулює прокидатися до схід сонця, то буде не солодко. Зупинитися? Здатися чи сховатися? Ні, про це й думки не було. Зараз я вже можу з посмішкою аналізувати той час «нон-стопу» і з радістю ділитися тим, що нам допомогло з партнером встояти в той непростий період і розвинути компанію до високого рівня пізнаваного українського меблевого бренду.

Що робить сімейну справу довготривалою?

Наші головні уроки стійкості в сімейному бізнесі такі:

  1. підписати договір між власниками,
  2. реінвестувати в бізнес,
  3. регулярно оцінювати зони розвитку серед членів команди,
  4. розвиватися одночасно.

Майже з самого початку ми підписали договір між собою як власники, в якому зафіксували «правила гри», зони відповідальності, погодили, як ми будемо розподіляти прибуток. Ми вирішили протягом перших 4 років 100% прибутку реінвестували в бізнес. І це було правильне рішення, як виявилося.

Через півроку після започаткування бізнесу ми проаналізували сильні і слабі сторони кожного, професійні і особистісні. Навіть зараз намагаємося щоквартально це робити, щоб розуміти прогрес. Це дає нам змогу розуміти, хто яку посаду в компанії може і хоче обійняти, які рішення може ефективно приймати.

Що змінилося за 6 ці років?

У перші роки підприємництва в мене було одночасно 5-7 посад в компанії. Зараз у мене в компанії одна посада: я – керівниця сектора стратегічних змін.

Раніше щотижня ми працювали у середньому по 60-65 годин. Попри щільний графік, ми приділяли багато уваги і часу постійному професійному і особистісному навчанню. Зараз, як і раніше, робимо це, головне – розвиваємося разом: тренінги, аудіокниги. Наш автомобіль перетворився на «університет на колесах». Коли ми читаємо різні книжки, то у тексті робимо примітки і намагаємося робити ментальні карти за підсумками, щоб поділитися один з одним головним.

Я, на жаль, знаю багато прикладів бізнесу в партнерстві, коли один партнер постійно навчається, розвивається, а інший думає, що він (вона) все знає. Навіть справа не в тому, що бізнес не приносить очікуваних результатів, а в тому, що через різний рівень знань у партнерів виникає різне бачення щодо стратегічного розвитку компанії. Дуже важливо підтримувати одне одного в розвитку, ніби «синхронізуватися» у знаннях і йти разом по життю.

Яка ваша формула успіху?

Наша формула успіху, яку ми і досі приміряємо в бізнесі і в житті: успіх = 10% знань + 40% спосіб мислення + 50% оточення.

Варто шукати поради та ділитися досвідом з досвідченими підприємцями з різних галузей та країн. Уважно дослухайтеся, що їм допомогло «піднятися», що не варто робити, на що потрібно звертати увагу в тій чи іншій ситуації. Так ви заощадите час, кошти і ресурси для розвитку.

У нас є ще одна традиція. Ми знаходимо собі ментора-підприємця, у якого за плечами шалений досвід у нагальному питані, яке нам треба вирішити. Раніше я сумнівалася у щедрості досвідчених підприємців. Думала собі так: «Чому це хтось має зі мною ділитися досвідом, ідеями, допомагати?». Але з часом я переконалася, що коли люди досягають високого рівня в своєму бізнесі, у частини з них виникає потреба ділитися.

Навіщо підприємцям членство в галузевих організаціях?

Одна з причин, чому компанії вагаються і не вступають в галузеві організації – це твердження, «що мені робити серед конкурентів?». На мій погляд, це досить хибна думка. Наша компанія вже третій рік є членом Української асоціації меблевиків. І для нас членство – це, перш за все, можливості, адже це шалений нетворкінг серед тих, хто в темі. Можна поспілкуватися з першими особами компаній-членів асоціації: запитати власника (власницю), як вони вирішують кадрові питання, порадитися про ціноутворення або вузькоспеціалізовані питання.

Галузева асоціація – це спільнота людей, компаній, які докладають спільні зусилля, щоб галузь, у якій ти працюєш, розвивалася. Також це дуже сильний інструмент лобіювання і захисту інтересів окремих компаній, які мають тимчасові труднощі через недосконале законодавство. Вагомий аргумент про цінність від активної участі в галузевій асоціації – надходження замовлень, це додатковий канал. Коли партнери по асоціації з різних причин самі не встигають опрацювати замовлення, то передають їх нам в роботу, бо довіряють.

Чи ви з чоловіком готові стати ментором для інших підприємців-початківців?

У мене зараз є думки щодо вибору тих, кому буде доречна наша допомога у розвитку власної справи. Ми з моїм чоловіком Олегом хочемо допомогти підприємцям, як колись це робили наші ментори для нас. Ми хочемо поділитися енергією для розвитку.

Іноді навіть максимуму наших можливостей, бажань, зав’язків виявляється недостатньо. Тоді нам доводиться робити те, що ми раніше вважали вище власних сил. І неможливе, на перший погляд, стає реальністю. Головне – взяти 100% відповідальності за своє життя і все, що з нами відбувається і не відбувається. Ця відповідальність і є енергія життя.

Інтерв’ю провела керівниця програми She Exports Аліна Севастюк. Діяльність в рамках програми She Exports відбувається за сприяння технічної допомоги уряду Канади, зокрема проекту The Expert Deployment for Governance and Economic Growth (EDGE).

Тренінговий курс із інноваційного підприємництва та сталого розвитку в рамках програми She Exports було проведено за участі тренерів Noorderwind з Нідерландів у партнерстві з Посольством Нідерландів в Україні завдяки фінансовій підтримці агенції The Netherlands Enterprise Agency Міністерства закордонних страв Нідерландів.

— Читайте також:  Наталя Редько: «Експериментуйте, бо зміни – це нові можливості»