Свої за кордоном: Марія Тимчук

Українка про безпеку, толерантність та кухню Лівану

16.05.2019

Ліван вважається еталоном толерантності у близькосхідному регіоні. Тут люди різних конфесій вміють абсолютно мирно співіснувати. Але шокуючим для українців може видатися той факт, що державну пенсію тут отримують тільки держслужбовці та військові, а відпустка для догляду за дитиною триває всього 40 днів. Детальніше про життя в Лівані нам розповіла поетеса Марія Тимчук в рамках рубрики #СвоїЗаКордоном.

Якою була причина переїзду і скільки часу зайняла адаптація?

Я переїхала в Ліван, тому що вийшла заміж за канадійця ліванського походження Шарбеля Сааде. Особливих труднощів з адаптацією не виникло, радше навпаки: я була захоплена життям у новій країні, вивченням її культури, тому старалася більше розвиватися — писала книгу англійською, вивчала мови, відвідувала з чоловіком чарівні місця, а їх тут багато. Недаремно Ліван називають перлиною Близького Сходу. Щиро вважаю, що кожному варто хоча б раз у житті тут побувати, і повірте, що хто відвідає Ліван, той назавжди полюбить цю країну.

До чого було найскладніше адаптуватися в Лівані, а до чого так і не вдалося?

Ліван – демократична країна, і тут кожен, незалежно від етнічної чи релігійної приналежності, може почуватися вільно. Мені сподобалося спостерігати за особливостями тутешнього життя. Важко адаптуватися хіба що до складної бюрократичної системи. Ліван – специфічна країна, але її неможливо не полюбити.

Як працює медична система Лівану?

Лікарні є як приватні, так і державні. Зазвичай люди вибирають приватні, бо більше їм довіряють, хоча лікування тут досить дороге. Здебільшого користуються страховими полісами. Ставлення до пацієнтів на високому рівні, палати зі всіма зручностями, персонал привітний.

Чим відрізняється освітня система від української?

Діти починають здобувати освіту уже в три роки (так звана ігрова форма навчання). Подібно до української, освітня система має кілька рівнів: початкова освіта – 5 років, середня – 7, вища – 3 роки і професійна – 4. За рік навчання дитини у приватній школі потрібно заплатити приблизно $5 000, шкільну форму і книги купують безпосередньо в навчальному закладі. Навчання відбувається арабською, французькою та англійською мовами. Вже з п’яти років діти починають вільно розмовляти англійською або французькою. Університетська освіта теж дуже дорога, але при цьому у Лівані найбільша кількість університетів серед країн арабського світу.

Чи є якісь зобов’язання батьків законодавчо? Які умови декретної відпустки?

Як і будь-якій іншій країні, одним із найважливіших обов’язків батьків є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Батьки забезпечують неповнолітню дитину необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання. Це регулюється законодавчо, а також усталеними моральними принципами суспільства. Декретна відпустка тут триває лише 40 днів, але багато жінок користуються послугами нянь та хатніх робітниць.

Що собі може дозволити громадянин Лівану за середню заробітну плату?

Середня зарплата становить $1 000 і зазвичай цієї суми недостатньо для середнього рівня життя. Вартість продуктового кошика в Лівані складає приблизно $800. Проїзд у громадському транспорті коштує від $1,5. За орендовану квартиру в центрі міста доведеться сплатити від $800 за місяць, а за околицях можна ціна зменшується приблизно вдвічі.

Які страви переважають в традиційній кухні? Яким продуктам надають перевагу?

Ліванська кухня входить до п’яти найвідоміших гастрономічних традицій світу, разом з французькою, італійською, японською та китайською. Вона дуже смачна і корисна. Тут надають перевагу середземноморськими продуктам: оливковій олії, гранатовому соусу, салатам, зелені, приправам. Люблять м’ясо (телятину, баранину) та страви з бобових і овочів. Похід в тутешній ресторан – це справжнє свято для тіла і душі. Традиційні ліванські страви: вітамінний “салат усіх салатів” – табулі, салат фаттуш, кіббі (м’ясні кульки з баранини). Традиційними солодощами є пахлава, а зранку полюбляють їсти кнефі (десерт із сирного тіста просякнутого цукровим сиропом).

Чому варто було б повчитися українцям?

Ліван – це країна, яка є еталоном толерантності у близькосхідному регіоні, тут мирно живуть люди різних конфесій і вміють домовлятися між собою заради загального блага. Тож можна повчитися у них життєрадісності, відкритості, дружелюбності, терпимості. У ліванців чудове почуття гумору, завдяки якому складається враження, що не існує невирішуваних завдань.

На які теми найчастіше жартують?

У Лівані люди захоплюють вмінням жартувати. У будь-якій розмові можуть знайти привід для жарту, але жартують з повагою і ніхто ніколи не ображається. Люди відкриті й життєрадісні. Як і в будь-якій іншій країні, тут найбільше жартують на теми відносин чоловіка з жінкою.

Яка тема зараз найбільше на слуху?

Кілька днів тому відбулися ракетні обстріли Ізраїлю палестинскими бойовиками. Тож зараз найбільше говорять про відносини Палестини з Ізраїлем, і як вони можуть позначитися на ситуації в близькосхідному регіоні. Географічне розташування Лівану обумовлює його знаходження у зоні конфлікту. Ліван – це частина біблійного Ханаана, Землі обітованої, знаходиться між Сирією та Ізраїлем.

Як працюють всі системи (комунальні, правоохоронні, страхові тощо)?

Всі державні системи працюють злагоджено, але бюрократичний апарат в країні дещо обтяжує життя. Також в країні існує корупція, яку намагаються побороти.

Як живуть пенсіонери?

Пенсію від держави отримують лише ті ліванці, хто працював в державній службі або в армії. Всім іншим платять професійні спілки. Також люди старшого віку мають заощадження, здають в оренду нерухомість, отримують допомогу від дітей.

Який вид мистецтва користується найбільшою популярністю?

У Лівані дуже люблять музику і високо цінують своїх артистів. Однією з найвідоміших є співачка Фейруз, яка заслужено вважається іконою ліванської музики. Її люблять слухати в усіх арабських країнах, незалежно від віросповідання. Вона цінує давню арабську та давньосирійську музику, і в той же час добре знається на класичній західній музиці. Фейруз зі своїм чоловіком-композитором зробила своєю творчістю неймовірний вклад в формування національної ідентичності Лівану.

Чим пишаються ліванці?

Пишаються своєю країною та її історією. Ліван – це територія стародавньої країни Фінікія. Саме тут фінікійці винайшли алфавіт і розповсюдили його по світу. У Лівані знаходиться Біблос — найдавніше населене місто на землі та Баальбек — найвеличніший ансамбль античності. Пишаються тим, що Ісус Христос неодноразово відвідав Ліван. Деякі релігієзнавці стверджують, що саме тут Ісус зробив своє перше чудо в місті Кана – перетворення води на вино. Ще пишаються своїм національним символом, який зображений на прапорі – кедром. До речі, ліванський кедр, як і сам Ліван, неодноразово згадується в Біблії. Тут є багато святих місць, найвідомішим з яких є монастир, де знаходиться тіло Св. Шарбеля. Сюди приїздять віряни з усього світу просити про зцілення. На горі Харисі знаходиться Святиня Матері Божої Ліванської. Завдяки його особливому шарму, Ліван здавна називають східною Швейцарією.

Який рівень безпеки в Лівані?

Безпеці тут приділяється велика увага, це обумовлено географічним положенням Лівану. Сюди прибуває багато біженців із Сирії, але держава справляється з цією проблемою. На вулицях і на трасах між містами є багато блокпостів, патрулів і КПП, але зазвичай нікого не перевіряють, лише пильнують рух машин. Охороняються також служби в церквах у великі свята, масові заходи й акції. Але це зовсім не напружує – навпаки, є відчуття захищеності.

Які критерії до зовнішнього виду, одягу?

Можливо в деяких релігійних громад існують суворі вимоги до одягу, але зазвичай це особиста справа кожної людини. Переважно в Лівані, немає критеріїв щодо того, як одягатися. Хто яке вбрання хоче, таке і вибирає. Тут можна зустріти жінок мусульманок в закритих чадрах і хіджабах та жінок мусульманок в звичайному одязі. Можна зустріти жінок в коротких шортах і з оголеними плечима. Кожен одягається як вважає за потрібне і всі почуваються комфортно.

Як реагують на надзвичайні ситуації та новини?

На новини і надзвичайні ситуації тут реагують більш-менш спокійно, тому що після тривалих років громадянської війни люди порівняно швидко відновили свою країну і навчилися опановувати себе, зберігати спокій та цінувати мир.

Екологія. Чи сортується сміття і чи популяризується вторинне використання та свідоме споживання?

У Лівані наприкінці 2015 року відбулася сміттєва криза через закриття владою великого сміттєзвалища, яке було переповнене. Тоді відбувалися численні акції протесту. Пізніше було відкрито нові тимчасові сміттєзвалища, на південній та північній околицях Бейрута. Але це остаточно не вирішує проблему. Над її вирішенням працюють активісти, прикладом є завод із сортування відходів Бейт Мері, де органічні відходи компостують, а неорганічні пресуються під дією високої температури та перетворюють на великі пластини — еко-дошки, які використовуються в будівництві.

Популяризується свідоме споживання та вторинне використання сміття. У навчальних закладах і медичних установах є контейнери для сортування.

Чого не вистачає з того, що є в Україні? За чим сумуєте?

Звісно, що найбільше я сумую за родиною. Де б ми не були і як би добре нам не було, завжди тягне додому відвідати батьків, побачити рідні місця і поспілкуватися з близькими людьми. Ми з чоловіком стараємось часто приїжджати в Україну, проводимо в Україні мінімум один місяць взимку і один, а то й більше, влітку.

Слідкуйте за історіями українок та українців у соцмережах за хештегом #СвоїЗаКордоном

Підготувала Катерина Савенко

Фото із приватного архіву Марії Тимчук

— Читать: Свої за кордоном: Ярина Груша

Новини партнерів