Свої за кордоном: Ярина Груша

Викладачка про освіту, побут, футбол та звички італійців

25.03.2019

Відтепер у рубриці #СвоїЗаКордоном ми порівнюватимемо життя в Україні та за її межами. Спілкуватимемося з українцями, які вже встигли ознайомитися з традиціями, побутом та роботою державного апарату в інших країнах. І першою нашою героїнею стала Ярина Груша, викладачка української мови у Міланському державному університеті та організатор прогулянок Міланом для українців.

Якою була причина переїзду і скільки часу зайняла адаптація?

Коли прийшов час створити сім’ю, ми з моїм чоловіком вирішили оселитися у його країні, адже мені з філологічним дипломом та італійською мовою простіше жити в Італії, ніж йому з його українською та дипломом інженера-авіаконструктора — в Україні. Переїхала я майже чотири роки тому, але перший рік довелося звикати довго до того, що це не відпустка у красивій країні, а що тут я маю жити і якось облаштовувати свій побут. Зараз я викладаю українську мову в Міланському державному університеті та разом з партнеркою, яка живе в Мілані вже майже 20 років, організовую екскурсії цим містом для українських туристів та української діаспори у рамках проекту «Sì, viaggiare: погуляємо Італією?«.

До чого було найскладніше адаптуватися, а до чого так і не вдалося?

Важко було адаптовуватися до специфіки роботи італійців — все у них тут довго, запити розтягуються на тижні й місяці. Наприклад, щоб підключити інтернет у новій квартирі, треба чекати 10 днів поки пришлють техніка, оформляти замовлення й досі треба у магазині на роздрукованому бланку. Зараз на ринок зайшов новий французький мобільний оператор Iliad, до якого можна підключити самому через мережу і отримати сім-картку поштою — тому інші оператори зв’язку теж почали спрощувати процедуру підключення. Це справжня революція для Італії!

Як працює медична система у Італії?

У мене медичне страхування, як у дружини громадянина Італії з місцевою пропискою. У нас є сімейний лікар, який виписує направлення на прийом до потрібного спеціаліста. Оскільки медичне обслуговування сплачується за рахунок платників податків і є майже безкоштовним, то чергу на прийом чи на операцію, крім термінових, можна теж чекати місяцями. Ліки, виписані за рецептом коштують дуже дешево, максимум я сплачувала за рецептом 2-3 євро за упаковку. Перед прийомом до лікаря треба сплатити “ticket”, якщо у тебе є страхування, він коштує від 10 до 30 євро, пацієнт без страхування, на приватній основі, сплатить за такий прийом від 200 євро. Раз на три роки я можу безкоштовно здати ПАП-тест та пройти маммографію у рамках регіональної безкоштовно програми здоров’я жінок.

Чим відрізняється італійська освітня система від української?

Шкільна освіта триває 13 років. Після завершення навчання у середній школі (8 років навчання) учень обирає спеціалізований ліцей, а потім він отримує право працювати за спеціальністю. Щодо університетів, то тут я віддаю перевагу українській системі навчання, адже у нас за 5-6 років ти можеш отримати диплом і у 22-23 роки розпочати свою кар’єру. А в Італії університетська історія може затягнутися на роки, студенти знаходять собі роботу, складають один і той самий іспит поки не складуть, багато хто розпочинає свою кар’єру у 30 років і виявляється абсолютно непристосованим до дорослого життя. Є, звичайно, і ті, хто вкладається у план 5-6 років. Студенти сплачують за навчання відносно небагато і для багатьох категорій передбачені стипендії та університетська підтримка.

Що собі може дозволити італієць за середню заробітну плату?

Знімати маленьку квартиру, пересуватися у місті на громадському транспорті чи на авто, купувати продукти протягом місяця у супермаркеті, виходити з друзями на аперитив та піцу двічі-тричі на місяць, їздити раз на два місяці кудись в гори чи на море на вихідні. Але у кожного середньостатистичного італійця є ще батьки чи бабуся з дідусем, які підтримують їх «до останнього».

На що витрачається найбільше коштів?

Моя сім’я найбільше витрачає на орендну плату за помешкання, на другому місці — їжа, ми багато готуємо вдома, любимо запрошувати друзів в гості, не їмо в ресторанах те, що можемо приготувати самі. Багато молодих італійців не вміють готувати, навіть у нашому оточенні багато хто харчується напівфабрикатами або й взагалі не готує.

Що дешевше ніж в Україні, а що суттєво дорожче?

Я взагалі ніколи не переводила гривні на євро і навпаки. Я б не сказала, що є щось суттєво дорожче, а щось суттєво дешевше, продукти харчування можна вибрати у будь-якій ціновій категорії, наприклад, оливкову олію ви можете купити від 4 до 15 євро за літр. Моцарелу можна вибрати від 90 центів до 5 євро за упаковку. Одяг та взуття, якщо дочекатися знижок, можна придбати за абсолютно демократичні ціни. Коли прошу маму передати мені щось, то прошу нічого не купувати, а вислати тільки домашні продукти з городу, не для економії, а тому що я їх дуже люблю і мені їх не вистачає.

Які страви переважають в традиційній кухні? Яким продуктам надають перевагу?

Італія = паста. Італійці їдять пасту мінімум тричі на тиждень. Паста — це перша страва після неї спокійно вам подадуть м’ясо з картоплею. Традиційний сніданок — капучино та круасан. Італійці живуть їжею, вони говорять про їжу, у метро можна підслухати новий рецепт пасти або меню нового ресторану біля дому. Останнім часом італійці шаленіють від продуктів «біо»та «еко», а також з’явилося дуже багато продуктів без глютену. Традиційні італійські марки печива, наприклад Mulino bianco, запустили лінії печива з висівкового, гречаного борошна, а компанії, які випускають макаронні вироби теж розширили лінійку до гречаної, пасти з англійської пшениці, чечевичної тощо.

Чому варто було б повчитися українцям?

Регулярно займатися спортом. Майже кожен італієць займається якимсь спортом для підтримки здоров’я: ходить у спотрзал чи басейн, просто бігає у парку, ходить на довгі прогулянки.

На які теми найчастіше жартують?

Звичайно, залежить від того, з ким ти спілкуєшся. Від дурних жартів про емігрантів, сексистських жартів про жінок за кермом до тонких жартів про сучасну італійську політику та про те, як поводяться італійці за кордоном.

Яка тема зараз найбільше на слуху?

Зараз найбільше говорять про новий уряд, його зміну, європарламентські вибори у травні, вакцинацію дітей, емігрантів на човнах біля південного італійського узбережжя. Все для того, щоб відволікти увагу від справжніх проблем, наприклад, економічного спаду.

Як працюють всі системи (комунальні, правоохоронні, страхові тощо)?

Дуже і дуже повільно.

Як живуть пенсіонери?

Пенсіонери живуть переважно у своєму помешканні, яке вони купили ще тоді, коли кредит можна було виплатити за 10 років і за помірні ціни. За ними доглядають діти чи доглядальниці або ж вони, якщо при здоров’ї, доглядають онуків. На Півночі Італії багато хто подорожує, ходить в бар пити каву і читати газету, готують для дітей сімейні недільні обіди, щоб потім разом пограти в карти чи ще в якусь настільну гру.

Який вид мистецтва користується найбільшою популярністю?

Ресторани! Італійці ходять в кіно переважно на екшени, іноді дивляться серіали на платформах в інтернеті, читають рідко, хоча статистика каже, що останнім часом почали більше. У 2012 році Міністерство культури запустило програму безкоштовного входу в музеї у першу неділю місяця, багато хто завдяки цій програмі потрапив до музею вперше!

Чим пишаються італійці?

Футболістами! Але після того, як італійська збірна не потрапила на чемпіонат до Росії, трохи розчарувалися.

Який рівень безпеки?

З особистого досвіду я би сказала, хороший. Публічні місця охороняються поліцією, на вокзалах та у потягах завжди ходить патруль.

Які критерії до зовнішнього вигляду, одягу?

Італійці в основному вдягаються зручно і у блискуче: я б не могла виокремити якісь окремі тенденції, як наприклад французький стиль у жінок. Масмаркет дуже вплинув на стиль італійців та італійок, тому якісний одяг Made in Italy відступив на другий план. Молодь наслідує усі сучасні модні тенденції від підкачаних джинсів, навіть у мороз, до штучного хутра, а більш поважні пані люблять елегантний одяг від Gucci, Prada, Armani, Valentino, які й досі тримають свою планку. Італійки люблять багато різних блискучих і шумних прикрас.

Як реагують на надзвичайні ситуації та новини?

У надзвичайних ситуаціях прості італійці реагують набагато краще, ніж їхня влада. Під час останніх великих трагедій: падіння мосту Моранді у Генуї (серпень 2018-го) чи землетрусу в Аматрічє (серпень 2016-го), мобілізовувалося дуже багато волонтерів, якій днями і ночами допомагали розчищувати міста від уламків, у той час, як міністр внутрішніх справ фотографувався з великим тортом на черговій передвиборчій вечірці. Але на державному рівні все працює дуже повільно. Міст впав у серпні 2018 року, тільки у лютому 2019 запустили перші роботи з його реставрації. А проблему постраждалих від землетрусу зон не вирішили й досі.

Яка особливість менталітету?

Назву, мабуть, банальні стереотипи, завдяки яким можна відрізнити італійця у натовпі — це багато та голосно говорити (і по телефону теж), жестикулювати та багато і довго їсти, а ще бути постійно невдоволеним і жалітися на все: на владу, на консьєржа, на погоду, на сусідів, на автомобільні затори.

Чого вам не вистачає з того, що є в Україні? За чим сумуєте?

Я сумую за друзями, яких на жаль, бачу рідко. Знайти у новій країні близьких духом людей було складно, але і тут згодом вдалося вибудувати своє коло спілкування, хоча найближчі лишилися в Україні.

Чи сортується сміття і чи популяризується вторинне використання та свідоме споживання?

Сортування сміття просувається на рівні міського управління. У нас є інструкція, що куди викидати, у який пакет: жовтий для пластику, фіолетовий для того, що не переробляється, окремо органічні відходи, окремо — скло та метал. Пакет треба виносити у відповідний контейнер у відповідні дні тижня. З перероблених продуктів користуються популярністю: папір, серветки, газети, журнали, пластик та пакети, які тепер органічно розкладаються. У супермаркетах заборонено використовувати пакети з непереробного пластику. В принципі італійці свідомо ставляться до сортування сміття, у деяких регіонах порушення правил сортування навіть карається штрафами.

Слідкуйте за історіями українок та українців у соцмережах за хештегом #СвоїЗаКордоном

Підготувала Катерина Савенко

Фото із приватного архіву Ярини Груші

-Читайте також: Егсан Рефагі: «В Україні жінки виконують багато функцій, які в Ірані є суто чоловічими»