Вікова міць фортець та замків України

Багато хто мріє іноді зануритися в загадкове Середньовіччя, відчути лицарську атмосферу та почути історії про примар. Щоб побачити справжні історичні та архітектурні скарбниці зовсім не обов’язково їхати до Європи. Адже в Україні також збереглися замки та фортеці, які захоплюють і надихають.

Середньовічна квітка на камені

Цей замок одностайно був визнаний одним із семи чудес України разом. На скелястому півострові в каньйоні річки Смотрич він століттями захищав вузький прохід, через який можна було потрапити в місто.

«Серце Поділля», «Місто семи культур», «Квітка на камені» – як тільки не називали сучасники Кам’янець-Подільський. За кількістю архітектурних споруд він поступається хіба що Києву та Львову. Саме його захищала укріплена фортеця-замок, стіни якої зводили на гроші самого Папи Римського.

Деякі дослідники вважають, що у дерев’яному вигляді споруда існувала вже у X-XII століттях. Пізніше, до XV століття, форт захопила польська шляхта та перетворила його на оборонний пункт Речі Посполитої.

За легендою, турецький султан Осман II дійшов з військом до її стін у 1621 році. Він був здивований, побачивши величне місто. А запитав, хто зумів створити таку міць і велич, почув у відповідь «Сам Бог». Тоді воїн повернув геть від стін фортеці зі словами «Нехай сам Бог і завойовує цей замок!»

Останні новини

• «Дивимося кіно з любов’ю». У Києві відбудеться перший феміністичний кінофестиваль «Гаккебуш»
• MoreOne випустив нову колекцію Nina на честь бабусі засновниці бренда
• Як планувати в умовах невизначеності? Поради від психологині
• «Театр Ветеранів». Учасників і учасниць бойових хочуть залучити до театральної діяльності
• Кинути все і почати спочатку: Ольга Островерх про фламенко
Новости на главной

Кожна з 11 веж на його території має свою назву та історію. Так, найвища вежа отримала назву «Папської», оскільки була споруджена власним коштом Папи Римського Юлія II. А в народі її ще називають Кармалюковою через «українського Робін Гуда» Устима Кармалюка, який тричі відбував у ній вирок.

Читайте також: Модельєри київських вулиць: родина Терещенків

Інша вежа, «Чорна», є володаркою висіченого в скельній породі колодязя глибиною понад 40 метрів. У давнину його приводили в дію за допомогою величезного дерев’яного колеса, яке обертали ув’язнені.

Наприкінці 18-го століття Кам’янець-Подільська фортеця втратила своє оборонне значення. Натомість сам Кам’янець-Подільський з березня 19190 по листопад 1920 року встиг побувати столицею України. А в наші дні перетворився на фестивальну Мекку. Тут всім охочим демонстрували вуличне мистецтво, історичні реконструкції та повітряні кулі.

Український Хогвартс

Особливе місце серед палаців і фортець на території України займає грандіозна Резиденція митрополитів Буковини та Далмації. Її вважають архітектурною перлиною Чернівців. А ще називають українським Хогвартсом. Споруда є пам’яткою архітектури національного значення та одним із чудес України. В 2011 році вона була включена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

В 1775 році частина Буковини ввійшла до складу Габсбурзької монархії. Віттоді була створена Буковинська єпархія з центром у місті Чернівці. А єпископ Євген надіслав відповідну петицію особисто імператору Францу Йосипу I. Він і ствердив створення епархії 20 серпня 1863 року.

Для втілення задумів митрополита запросили чеського архітектора Йозефа Главка. Він і створив унікальний проект нетрадиційної будівлі в архітектурному стилі еклектики, що гармонійно поєднався з романським та візантійським стилем. Масштаб робіт був настільки значним, щодля будівництва на Буковині розробили кілька кар’єрів. До того ж в місті почали працювати два цегельні та один керамічний заводи, а також школа для будівельників.

Читайте також: Киянин став другим українцем, який відвідав усі країни світу

Запрошені майстри з Австро-Угорщини перевіряли кожну цеглу будівлі на звук та додавали в розчин білки курячих яєць. Так був споруджений архітектурний комплекс з каплицею для Резиденції митрополита. По обидва боки розмістилися будинки для приїжджих та семінарія. Доповнювала ансамбль церква Трьох Святителів.

Внутрішні інтер’єри були вражаючими. Чого тільки коштував визнаний одним із найкрасивіших у Європі Мармуровий зал, оздоблений коричневими та червоно-рожевими породами мармуру. На жаль, він серйозно постраждав під час пожежі в 1944 році і після реставрації втратив багато цінних експонатів.

Натомість практично у первісному вигляді збереглася зала засідань Священного Синоду, або Червона зала. Його стіни прикрашають китайський червоний шовк і венеційські дзеркала, створені за старовинною технологією з п’ятьма шарами срібла. Дах палацу Митрополита вкритий черепицею з орнаментами буковинських народних візерунків.

В центрі корпусу над головним входом помітна вежа з годинником, купол якої прикрашають зірки Давида. Тим самим було увічнено пам’ять про грошову допомогу на будівництво, надану єврейською громадою міста. Нині ж мешканцями українського Хогвартсу, оточеного мальовничим дендропарком, є студенти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Читайте також: 6 міст України для сімейного відпочинку, де ви ще не були — і дуже дарма

Неприступна фортеця

Майже за 30 кілометрів від Кам’янця-Подільського на березі Дністра височіє ще одне з семи чудес України – неприступна Хотинська фортеця, свідок численних воєн та баталій. Вона бере свій початок від дерев’яного форту, збудованого у X столітті ще князем Володимиром Святославичем.

Місцеві жителі стверджують, що скелястий мис над Дністром невипадково був названий їхніми предками «Хотином». На їхню думку, назва міста походить від дієслова «хотіти», бо ці території були бажаними та безпечними місцями для стародавніх поселенців. Поступово завдяки вигідному розташуванню, Хотин став центром розвитку ремесел та важливим пунктом європейсько-азіатської торгівлі.

Проте він приваблював не лише торговців. Тому з метою захисту від завойовників тут і було споруджено фортецю, яка пережила віки і бачила під своїми стінами воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дітки, воїнів Дмитра Байди та Петра Дорошенка, війська Богдана Хмельницького.

Читайте також: Місця сили: 7 куточків нашої країни, де можна зарядитися позитивною енергією

Хотинська фортеця була знаменита ще й подіями Хотинської війни, що проходили під її стінами у 1621 році. Вона не лише прославила запорізьких козаків з гетьманом Петром Сагайдачним, а й стала переломним моментом в історії Османської імперії. Перемога під Хотином урятувала Західну Європу від вторгнення яничарів і знайшла відгук у світовій літературі.

Протягом багатовікової історії Хотин неодноразово переходив із рук до рук. Ним володіли польські королі, молдавські князі, турецькі феодали та російські царі. Але неприступну фортецю жодного разу не брали штурмом.

У ХХ столітті Хотинська фортеця перетворилася на знімальний майданчик. Ці стіни однаково підходили для кінострічок як про героїчне українське минуле, так і про англійське середньовіччя. Її можна побачити у фільмах «Гадюка», «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Вогнем і мечем», «Стріли Робін Гуда».

Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram