10 причин піти до психотерапевта

Кому і для чого потрібна психотерапія

26.08.2020

Катерина Габрієль, психолог, травмотерапевт, emdr-спеціаліст

В попередньому матеріалі ми розглядали питання щодо «протипоказань для психотерапії», іншими словами про те, кому не варто йти в психотерапію. Цього разу спробуємо з’ясувати, кому ж і навіщо необхідна психотерапія.

Лікування душі

В точному перекладі «психотерапія» означає «лікування душі» (від грец. Psyche – душа і therapeia – лікування). Для того, щоб пояснити дітям, що таке психотерапія і хто такий психотерапевт, я використовую у своїй практиці таке пояснення: «Коли тобі болять зуби, то ти йдеш до стоматолога. А коли болить вухо, то ти йдеш до лікаря ЛОРа. Коли ж ти маєш проблеми, що не завжди відчуваються тілом, а так, ніби болить душа, то психолог допомагає тобі з’ясувати, що причиняє їй біль і ми шукаємо способи як можна цьому зарадити». Це досить «дитяче» пояснення, що допомагає розвіяти тривогу перед спеціалістом для самої дитини. Коли ж ми пояснюємо дорослим, що таке психотерапія, то тут варто сказати, що це один із способів психологічної допомоги. Вона необхідна тоді, коли доросла людина має багато складних емоційних переживань; або коли є руйнуючі форми поведінки (залежності) і т.д. Психотерапія – це спільний процес, в якому активно беруть участь два героя: клієнт та психотерапевт.

Психотерапія з медичної та філософської точки зору

Зазвичай я зустрічаюсь із клієнтами, яким вже «несила терпіти», тобто прийшов час і людина самостійно не може справлятись із проблемами. Варто зазначити, що це наша певна українська ментальна особливість. Тобто більшості з нас характерно «терпіти» до останнього. Ця особливість відрізняє нашу роботу як психотерапевтів від загальної практики в європейських країнах. І щоб таку особливість змінити необхідно, в першу чергу, вчитись прислухатись до себе та вчитись просити про допомогу, по суті, сторонніх людей. Психотерапія має визначення у медичному та філософському аспектах.

У медичному визначенні психотерапія має комплексний медичний вплив на психіку пацієнта за допомогою медичних засобів (в т.ч. психофармакології) з метою комплексної дії на весь організм людини для зменшення\зміни симптомів захворювання. Діагноз, який може поставити виключно психіатр, або лікар-психотерапевт (з медичною освітою), визначається за допомогою міжнародних класифікаторів захворювань. На разі це МКБ-10 та DSM–V. В подальшому спеціалістом формується план допомоги клієнту та призначається лікування.

Якщо ми говоримо про психотерапію в філософському значенні, то психотерапія — це той процес, що відбувається між двома людьми і основний акцент – це лікування словом. Це процес, коли у клієнта відбуваються внутрішні зміни – по відношенню до себе, по відношенню до своїх проблем чи навіть страждань. Тобто, основна мета психотерапії – це зміни та зменшення страждань.

За що платити гроші?

Важливим фактором є те, що психотерапія – це та послуга, за яку необхідно платити. Зазвичай це досить немаленька сума і, закономірно, що виникає питання: «За що тут необхідно платити гроші?» і, напевно, це буде наступною темою для написання матеріалу. Забігаючи наперед скажу так: оплата є важливим елементом для клієнта та терапевта.

Результати психотерапії неможливо «потримати в руках», тому на перших зустрічах терапевт вас обов’язково запитає про те, як ви зрозумієте досягнення бажаних результатів. І вже на цьому етапі може з’явитися розчарування. Наприклад, коли клієнт бажає змінити когось, щоб стало краще. Це звучить так: «Хочу змінити (а ви навчите як) мого чоловіка, або дружину\маму\дитину». А зробити це неможливо.

Коли потрібна допомога?

Отже, як визначити для себе, що допомога необхідна?

1. В першу чергу, коли ви відчуваєте, що щось йде «не так» і розмови із подругами\друзями не допомагають і не покращують стан.

2. Присутні соматичні прояви, що не пов’язані із тимчасовими фізіологічними захворюваннями. Наприклад, втрата сну, апетиту, фізичної активності, в поганий настрій, відчуття безнадії, апатичність, погані думки (про себе, про світ, про майбутнє).

3. Присутні тривожні розлади: страх за все, страх втрати контролю, нав’язливі думки та дії, панічні атаки, фобії, страхи.

4. Існують міжособистісні проблеми, що створюють страждання. Конфлікти та неможливість вирішити їх, безсилля перед конфліктами. Проблеми з побудовою стосунків.

5. Наявний минулий травматичний досвід, що має вплив до тепер. Це може відчуватись як постійне повернення до події, що трапилась, уникнення місця, де подія відбулась, страх повторення, сни про травмуючий досвід і ряд інших симптомів.

6. Є проблеми із емоційним контролем (злість, агресія, тривога).

7. Повторювання ситуації\сценаріїв в житті людини, з яких складно знайти вихід.

8. Ви переживаєте втрату та процес горювання (це не лише про фізичну смерть близької людини). Сюди також входять інші втрати: розлучення, переїзд, втрата роботи, друзів, стосунків.

9. У вас є різного роду залежності: хімічні, алкогольні, сексуальні, поведінкові, емоційні.

10. Розлади харчової поведінки: компульсивне переїдання, анорексія, булімія і т.д.

Це лише частина проблем з якими потрібно звертатись до психотерапевта. Таким чином, якщо ви відчуваєте стан «щось не так», то це вже причина та привід проконсультуватись із психотерапевтом або психологом.

І на останок. Психотерапія підвищує якість життя, тому не варто чекати того часу, коли вже стане «нестерпно боляче», а спробувати поступово змінювати своє життя вже сьогодні.

 

Новини партнерів