Ірина Поповська, голова БФ «Мрію жити», експертка з інклюзивності
Як відомо, близько 15 відсотків населення нашої планети мають інвалідність. Ще частина людей є мало мобільними та відчувають труднощі у пересування щодня. При цьому більшість сучасних міст реально розраховані на здорових людей, і крапка. Через це досить велика кількість людей не може вести нормальне життя та бути частиною соціуму.
Чому ж так важливо дати можливість дати можливість доступу до громадського простому всім, без виключення. Розбираймося.
Нові виклики нашого часу та що таке інклюзивність насправді
Термін «інклюзивність» ви точно чули не один раз. Поговоримо, що це таке. Це принцип, який гарантує доступ всіх людей до міських просторів, благ та сервісів. Якщо сказати простими словами, це можливість кожного жителя міста мати суспільне життя, без залежності від стану його здоров’я.
Реалізація інклюзивності на практиці є важливою умовою для розвитку відкритого та демократичного суспільства. Взагалі, поняття «інклюзивність» сформувалося років 60 назад.
По-перше, цьому посприяла Друга світова війна, по завершенню якої у світі збільшилась кількість людей з інвалідністю. І суспільствам різних країн довелось змінювати принципи свого життя.
Читайте також: Інклюзивність, як у ЄС: на що варто звернути увагу
По-друге, у 50-х роках почався активний рух на рівні права чорношкірих американців. А в 1955 в США вперше об’єднуються батьки дітей з інвалідністю, які почали активну боротьбу за права своїх дітей научатися у загальноосвітніх школах.
Дещо пізніше почалась боротьба за рівні гендерні права.
І всі ці фактори вплинули на формування поняття «інклюзивність», з якою ми працюємо сьогодні.
Інклюзивність у містах: що має бути
Як ми вже говорили, інклюзивність – це можливість кожному мати належні права, відповідальність та мати смогу брати участь у житті своєї громади. А для цього в місті мають бути створені певні умови
Читайте також: Що таке інклюзивне суспільство та як створити його в Україні
Як визначається інклюзивність зараз?
Інклюзивність передбачає усунення дискримінації, інтеграцію біженців, однаковий доступ до суспільних благ та забезпечення прав людини. Всесвітній саміт соціального прогресу (що відбувся у Копенгагені, 1995) визначив інклюзивне суспільство як таке, в якому кожен має належні права та відповідальність і відіграє активну роль у житті громади. Для цього в місті мають бути:
- пандуси, пологі заїзди та ліфти;
- наземні переходи;
- достатня кількість освітлення;
- зонування громадських просторів;
- транслітерація шрифтом Брайля табличок та підписів, звукові сигнали;
- доступ до вбиралень всіх людей, без виключення.
Цікаво: в питаннях інклюзивної організації міста важливу роль відіграв Рональд Мейс. Він створив принцип універсального дизайну. Сам Мейс все життя провів у інвалідному візку через поліомієліт у дитинстві. Він створив перший проєкт житла, яке було по-справжньому інклюзивним.
Його ідею назвуть ідеєю універсального дизайну. Ось його основні принципи:
- Рівність та доступність використання;
- Гнучкість використання;
- Простота й інтуїтивне використання;
- Доступно викладена інформація;
- Терпимість до помилок;
- Малі фізичні зусилля;
- Наявність необхідного розміру, місця, простору.
Однак треба розуміти, що інклюзивність міста – це ширше поняття, ніж просто наявність пандусів, ліфтів і так далі. Людина не просто має мати доступ до інфраструктури міста, але й має почуватися безпечно та комфортно. А ще вона має розуміти, що є повноправною частиною своєї громади. І це вже залежить від кожного з нас.
Читайте також:
- Улюблені страви членів королівської родини Британії: рецепти з фото
- 7 жінок, чий успіх почався з повного краху
- Топ-40 найкращих та видовищних фільмів, серіалів та мультфільмів про драконів
- Найбільший гігантський кіномонстр усіх часів: 14 фільмів про Кінг-Конга
- Сара Джессіка Паркер: топ-10 фільмів і серіалів за участю актриси
- 10 кращих фільмів про боротьбу жінок за рівні права
Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram
