Проєкт eKids Teens: Кілька причин, за що дякувати карантину

Натхнення, мотивація, технології

Юлія Атлас, координаторка програми еKids Teens, EPAM Україна

«Якби не карантин», — часто чуємо останнім часом. Справді, багато подій довелося скасувати, водночас з’явилося чимало альтернатив, народжених обмеженнями 2020 року. До цієї весни ми в ЕРАМ провели вісім хвиль навчальної програми еKids, яка знайомила дітей з основами програмування. Це хороший відпрацьований формат, який дозволяє дітям в кінці навчання самостійно створювати власні міні-продукти: мультики, музику, ігри. «Краще, ніж у школі!», — казали батьки. І можливо, ми продовжували б з ним працювати далі. Якби не карантин.

Для початку навчання довелося швидко перевести проєкт в онлайн, при цьому частина дітей і тренерів відмовилась від подальшої участі. Ми також додали частину програми, присвячену вивченню м’яких навичок (soft skills), оскільки розуміли їх важливість для онлайн формату. Далі ми зрозуміли, що маємо частину дітей, підлітків, які очікують продовження eKids, але «переросли» його. Водночас нам хотілося запропонувати їм щось новеньке під час карантину для корисного дозвілля. Так з’явилася ідея – eKids Teens. Чому б нам не запропонувати підліткам самим стати спікерами «не-конференції»? Аби вони розповіли іншим дітям про те, що їм подобається робити і в чому вони майстри? В пілотному проєкті зголосилися взяти участь 10 дітей та 10 менторів. Якщо ви мама або тато підлітка, або якщо ви менеджер, який працює над проєктом із залученням підлітків – мій текст саме для вас. Я розповім вам про переваги та ризики подібних проєктів, про те, чому вони мають існувати,  і чому вони можуть навчити дітей.

Підготовка

1. Вибір

Перше, з чим ми зіштовхнулися на цьому етапі — діти не могли відразу визначитися з темою. З одного боку ми давали їм широкий вибір – фактично обмежень не існувало. Але в цьому полягала і основна проблема – безмежність вибору. Як координатор я говорила з кожною дитиною, шукала мотивацію: «Яка цінність буде від участі в eKids Teens для тебе? Яка користь від твого виступу для інших? Обери тему так, щоб інші зацікавилися нею». І в цьому питанні (до речі, як і в інших) важливо уникати тиску – домовилися, що спікери мають час на роздуми. За добу всі повернулися з темами, а ще через день – з драфтами презентацій. Теми, до речі, найрізноманітніші. Дітям цікаві інструменти для обробки фото, лайфхаки з вивчення англійської, як влаштовано інтернет, як працювати з 3D графікою, як створити свій сайт і як опанувати мову програмування Python і т.д.

2. Прозорість

Від початку варто обговорити, як все відбуватиметься: підготовка, перебіг проєкту, хто за що відповідальний, і очікуваний результат. Це знімає напруження з учасників – як дорослих, так і підлітків. Головне – бути послідовним і не змінювати правил.

3. Репетиції

Кілька разів ми мали «прогони» презентацій, і щоразу лишалися на годину, щоб проговорити можливі ризики, емоції, які можуть виникнути, і як з ними впоратися.

4. Установка на довіру та повагу

Це перше, про що слід подбати. Підлітки (власне, як і дорослі) це дуже відчувають. Весь час я намагалася поставити себе на їх місце, згадати свої перші виступи. Стали в нагоді всі пройдені курси ораторської майстерності, тренінги з емоційного інтелекту. Багато зусиль було покладено на побудову довірливих стосунків, але водночас треба розуміти, що завжди можуть бути причини відступити, злякатися, передумати. Не критикувати і не порівнювати – це було моїм золотим правилом.

5. Увага на емоційний стан учасників

Були побоювання, що хтось з учасників може передумати. За найменших підозр я йшла до дитини, стишувала і повертала на початок: «Мені порадили тебе як гарного спікера. Тобі є чим поділитися з іншими. Проєкт пілотний, ми можемо самі задавати напрям, темп, як це буде відбуватися». Так, всі діти – різні, але кожен потребує віри в успіх та власні сили.

6. Команда

Разом з менторами ми відчували себе племенем, у якого одні цінності, одна ціль. Підтримка і віра в успіх – так само важлива і для організаторів. Віра менторів окриляла дітей, додавала їм впевненості. Тут одразу зізнаюся, що саме завдяки ентузіазму менторської команди, їх бажанню допомогти дітям реалізуватися у цьому проєкті, нам вдалося.

Проведення заходу

1. Підтримка

Хвилювання – це нормальна реакція на стрес, але нам важливо було запобігти надмірним його проявам. Розмови, проговорювання страхів (часто неусвідомлених), можливих варіантів реагування, якщо щось пішло не так. Часом учасники зізнавались, що було важко емоційно, і це впливало на фізичний стан — «аж ноги затікали». В цей момент важливо запропонувати спосіб, як справитися – дихальні практики, ковток води, пауза тощо. Кожен з учасників знав, що за потреби я та їх ментори можуть підстрахувати, доповнити виступ. Це давало відчуття безпеки та впевненості. Дітям важливо відчувати, що ми з ними, навіть якщо все ок.

2. Готовність до неочікуваних поворотів

Це можуть бути технічні проблеми, тому налаштування і перевірка завжди у пріоритеті. Але в цьому ж пункті — прояви підліткового бунту. Один з учасників використав неоднозначну картинку в презентації. Ще під час тестового виступу ми щосили переконували його замінити на більш прийнятним варіантом. Здається, погодився, пообіцяв, але таки лишив. Молодий та харизматичний автор бачив свій виступ так і ніяк інакше.

3. Зворотній зв’язок

Тривога учасників була також пов’язана з тим, що їх не будуть слухати, буде нецікаво і не буде запитань з аудиторії. Рішенням стало створення дуже довірливої атмосфери, коли учасники уважно слухали своїх однолітків-лекторів. Почути відгуки на зразок «було класно, було корисно» — стало важливою винагородою за вкладені зусилля.

 Ретроспектива

1. Досягнення цілі

Коли ми починали, eKids Teens був не про навчити нових знань. Ми ставили мету – передати зацікавленість, цей вогник, який міг захопити інших – спробувати обробити фото новими програмами, вивчити мову програмування чи по-іншому вести свій Instagram. Відгуки «хочу зробити так само» чи «час і мені створити свій сайт» підтвердили наші найкращі очікування.

2. Поширення хороших практик

Проаналізувавши результати проєкту, його успішність, ми вирішили продовжувати працювати в такому форматі і надалі запрошувати підлітків в ролі асистентів на постійній основі. Також презентували його на глобальному рівні компанії. Плануємо, що формат eKids Teens скоро з’явиться у США та Казахстані, а далі будуть інші локації.

3. Новий досвід

Менторські програми в ЕРАМ поширені для дорослих спеціалістів. Всі процеси злагоджені, зрозумілі очікування кожної зі сторін. Але в цьому проєкті наші ментори мали чимало викликів у роботі з підлітками, які змушували застосовувати інші підходи. Проявляти терпіння, направляти, допомагати у прийнятті рішень – це лише частина з них. А ще ділитися своїм досвідом, як позитивним, так і негативним, без побоювань втратити авторитет.

Чому я раджу дітям не чекати закінчення школи, щоб спробувати себе в іншій ролі

  • Пошук «своєї теми». Дітям важливо розширювати коло своїх інтересів і участь в подібних проєктах змушує задуматися: «Що ж я насправді люблю робити, чому мені подобається присвячувати час?». Це такий міні-профорієнтаційний захід. Одна учасниця на запитання про цікавий факт про себе розповіла, що нове англійське слово вона повторює 100 разів. З цього народилася тема про лайфхаки у вивченні іноземної мови.
  • Вдосконалення презентаційних навичок. Що сказати, де пожартувати, як перевести подих при хвилюванні, як відповідати на питання, на які сам не знаєш відповіді – це надзвичайно корисний досвід для підлітків. Подібні проєкти дають можливість побути не лише учасником, але й спробувати роль модератора, стати частиною організаційної команди. Не копіювати, а знайти свій стиль.
  • Самоосвіта і самодисципліна. Безпосереднє спілкування з менторами, координатором, прийняття зважених рішень давало учасникам відчуття дорослого життя. В нас був учасник 11 років, який веде свій блог на ютубі. Він готував сценарій свого виступу, записував пробні виступи. Без допомоги батьків, але з їх довірою.
  • Приклад для інших. Реальні відгуки з проєкту: «Планувала створити свій сайт в 16 років, але якщо Любомир зміг в 14, то і я зможу». Це можливість дати поштовх для натхнення іншим, сформувати свій план успіху, що для цього треба: яку книжку почитати, який відеокурс пройти, як створити, зламати і відновити.
  • Колаборації. Двоє з учасників під час проєкту знайшли точки дотику і роздумують над створенням спільного проєкту, розробляють стратегію. Це дивовижно! Нагадаю, вік учасників – від 11 до 15 років. Помічати можливості для співпраці, визначати сильні сторони партнерів, будувати win-win стратегії – це те, що знадобиться в дорослому житті.
  • Вибудова стосунків в проєкті. Звісно, без підтримки менторів нам би не вдалось зробити eKids Teens. Вони давали професійні поради, настанови. Наприклад, ментором виступу про інструменти для обробки фото був спеціаліст компанії, в минулому професійний фотограф, який в свій час організовував зйомки в Парижі. Втім, також було багато самостійної роботи, і усвідомлення, що перекласти відповідальність не вдасться.
  • Виклики. «Це ж круто, спробувати прийняти виклик», — говорили наші ментори. І учасники пробували – планувати свій час, розбиратися в обраній темі, структурувати інформацію, готувати презентації, писати сценарії виступів. Окрема історія – виступи, це щоразу емоційні виклик і для дорослих спікерів. Та якщо вже вони зуміли з цим впоратися, то це суттєва перевага. Згідно минулорічних досліджень ЮНІСЕФ тільки половина українських підлітків можуть похвалитися цим вмінням.
  • Вдячність. Це проєкт був дуже свій – теплий, підтримуючий і водночас надихаючий. Тому по завершенню всім хотілося дякувати – за цікаву інформацію, поради, ідеї. В наш дуже технологічний час треба зупинятися і не забувати про цей ритуал. І вчити цьому дітей.

Для натхнення

Вони можуть дратувати, водночас можуть захоплювати. Наше завдання – цінувати особистість, бути поруч, чути, підтримати і відступити, коли є так потреба. Згідно того ж таки опитування, лище 38,6% українських підлітків почувають себе дуже щасливими. Думаю, разом ми можемо покращити цю статистику – виявляючи і розділяючи їх інтерес, підтримуючи у пошуках та розвитку. Це інвестиції зусиль та часу в кожну окрему дитину, родину і країну загалом.

Книжки, які варто почитати, щоб краще порозумітися з підлітками:

«Виховання надзвичайної дитини», М. Курсінка

Книжка буде цікава не тільки батькам підлітків. Рекомендації авторки, як навчити дітей справлятися із власним хвилюванням, надмірними емоціями, як планувати успіх і навіть про те, як батькам ладнати з собою, коли сил, здається, більше немає.

«Сила інтровертів», С. Кейн

Не зважаючи на назву, книжка не тільки про інтровертів, але і про сили екстравертів, а також амбівертів. Останні мають приблизно однаково рис від обох типів і можуть адаптуватися до ситуації.

«Поки ваш підліток не звів вас з розуму», Н. Латта

Ця книга — як візит до першокласного психотерапевта. Неважливо, в чому полягає проблема, — стратегії, описані в цій книзі, допоможуть вам зрозуміти, що відбувається з вашими дітьми і чим ви можете допомогти їм (і собі). Найджел Латта — психолог з 20-річним стажем, батько двох синів і визнаний фахівець з «безнадійним» випадків.

«Над прірвою в житі», Д. Селінджер

Здається, за останні сто років ніхто краще за Селінджера не описав той бурхливий, непередбачуваний стан, в якому опиняється підліток. Відчути себе в тій шкірі і краще зрозуміти душевні порухи, — ось для чого варто перечитати ще раз цей світовий шедевр.

«7 звичок високоефективних підлітків», Шон Кові

Майже покрокова інструкція для досягнення мети, коли ти – підліток. Маючи визначену ціль, певний набір інструментів всі мрії можна перетворити в реальність.

 

Мы в Facebook