«Соромно за те, що я у безпеці», «Вони загинули, а я вижив, хоча були в одному будинку», «Замість моїх дітей мав загинути я», «Може я могла б щось зробити, аби вплинути на ситуацію», «Замість того, щоб залишитися, я втекла з країни, поки наші люди її захищають та гинуть». Ці та інші тези — симптоми «провини вцілілого».

«Провину вцілілого» визначають як почуття сорому, внутрішнього конфлікту чи ментального безладу після подій, які спричинили смерть чи серйозні травми інших людей. Цей патологічний стан виділяли раніше як окремий діагноз. Зараз він класифікується як складова посттравматичного стресового розладу — ПТСР. Проте не всі, хто відчув провину за свій порятунок мають ПТСР, і не всі с ПТСР відчувають провину.

«Провину вцілілого» можуть відчувати ті, хто вижили, випадково не потрапили в місце подій або ж переїхали до більш безпечних місць.

Як зрозуміти, що ви відчуваєте «провину вцілілого»

Відчути провину може будь-хто. Провина має фізичні симптоми: нудота, проблеми з травленням й апетитом, безсоння, тремтіння. Може здаватися, що болить у грудях чи геть усе тіло сповнене болем. Психологічно проявляє себе у нав’язливих думках про подію, відчутті безпорадності, апатії, панічних атаках, відсутності радості від порятунку. Також можуть бути головні болі, дратівливість і гнів.

Психологиня Ірина Юськова каже, що людина може умисно або ненавмисно заподіювати собі шкоду. Наприклад, вдарятися об усі поверхні. Це може здаватися випадковістю, але підсвідомо – це покарання за почуття провини.

Реєстрацію на Business Wisdom Summit 2026 відкрито!

15 квітня в Києві відбудеться Business Wisdom Summit. Бізнеси сміливих — захід для власників і лідерів, які не чекають кращих часів, а формують їх самі. Понад 500 учасників і 40+ спікерів зберуться, щоб говорити про зростання під тиском, відповідальність як нову норму бізнесу, силу системних рішень та технології, що працюють на майбутнє. Business Wisdom Summit — платформа для лідерів, які беруть на себе відповідальність і задають напрямок розвитку країни.

Забронюйте Вашу участь за найкращими умовами!

ЗАБРОНЮВАТИ УЧАСТЬ

Читайте також: Психологічна самодопомога у час війни: як взяти під контроль думки, тіло та емоції

Може бути й таке, що  людина наражатиме на небезпеку інших. Особливо це стосується військових – вони можуть саботувати накази або швидше виходити з засідки тощо. У них фактично вимикається інстинкт самозбереження.

Як побороти цей стан

Перше — прийняти роль, в якій людина опинилася. Допомогу можна надавати і дистанційно. Найголовніше для вас — захищати себе та свою сім’ю. Варто також подбати про базові потреби — сон, їжа, відпочинок. Після цього можна переходити до наступних кроків.

1. Поради покричати чи поплакати у такому стані не працюють. В умовах війни це може призвести до катастрофи. Вони доречні лише в мирний час: в умовах війни не треба оперувати до емоцій – лише до тіла і контроль над мисленням.
2. Знайдіть справу, яка може бути корисною. Можна розповсюджувати інформацію, координувати волонтерів, перевозити людей, перераховувати кошти на фонди, готувати їжу тощо. Допомогати притулкам тварин; тим, хто поруч; теробороні; сусідам та людям похилого віку. Врешті можна долучитися до інформаційних атак — блокувати сайти, створювати атаки на сайти за допомогою гри.
3. Знайдіть свою реакцію на стрес у минулому досвіді. Варто запитати себе: «Як я справлявся з іншими стресами раніше?». Важливо пам’ятати, що в стані стресу усі реакції – нормальні.
4. Дозвольте собі сумувати, не намагайтеся показувати радість від свого спасіння, якщо ви насправді її не відчуваєте. Якщо боїтеся, що засмучуєте своєю поведінкою інших, ви можете пояснити, що з вами відбувається й чому відчуваєте такі емоції.
5. Поговоріть про свій стан. Знайдіть спільноту, яка виїхала в інші країни разом із вами, або поділіться відчуттями з тими, хто живе з вами в місті, яке не постраждало або мало постраждало від бойових дій. Це допоможе вам зрозуміти, що не тільки ви боретеся з такими складними емоціями, краще розпізнати свої думки й емоції, а також дізнатися, як інші з цим справляються.

Що не варто робити: топити біль в алкоголі, споживати наркотик, обмежувати себе у їжі, заперечувати свою вдачу, нехтувати своїми зусиллями для порятунку.

Читайте також: Паника и тревога: из чего должен состоять рацион, чтобы помочь организму справиться со стрессом

Також наразі діють лінії психологічної підтримки та багато психологів готові надати безоплатну допомогу.

• Допомога від психологів НПА;
• Чат-бот при тривозі та паніці @friend_first_aid_bot;
• Платформа «Розкажи мені«;
• Перелік телефонів кризових психологів: Олена 050 394 91 20 (050-161-63-22, 050-161-63-22, 050-610-76-59, 093-314-56-23), Оксана 097 786 06 70, Олеся 050-035-62-90, 097-590-50-70, 099-965-00-70;
• Телефони волонтерів безкоштовної гарячої лінії фахової психологічної допомоги «Стоп, паніка»: Сергій — 0974865006, Олена – 0980486775, Єлизавета — 0663578315, Ірина — 0972094508, Тетяна — 0689884808, Юрій — 0509342880, Ольга — 0934688601, Наталія — 0972417419, Юлія — 0508743495, Елла — 0677733920, Станіслав – 0950810982, Андрій — 0677624259, Віталіна — 0637104274.
• Українська спілка психотерапевтів також зараз надає допомогу. Телефони: Світлана Савчук — 0503134264, Ірина Руденко (зв’язок тільки через інтернет) — 0973958313, Інна Дегтярьова — 0666473447, Сергій Мінаков — 0956514031, Олена Ковальчук (Telegram чи Viber) — 0677459040, Тетяна Марченко —  067 3932553, дитячий психолог Вікторія Сідненко — 0507322024, психологиня Ольга Коваль працює з підлітками — 0501021142  працює з підлітками, Катерина Швиряєва — 050 6919569, Ірина Кобих — 066 977 30 59, Щербатюк Марія — 0685946434, кризова психологиня Ірина Пилипенко — 0508625444, сімейна психологиня Аліна Євросенкова — 0504108949.

Читайте також: Тревога во время войны: психологи рассказали, как успокоиться