Оксана Хромова
Тамуна Мусерідзе стала першою жінкою Грузії, що потрапила до списку 100 найвпливовіших жінок 2023 року за версією ВВС. Особиста історія журналістки стала надбанням тисяч людей по всьому світу й об’єднала їх у пошуках правди. І річ навіть не у тому, що вона опинилася у престижному проєкті серед інших натхнених та впливових особистостей світу. Річ у тому, що вона не побоялася кинути виклик консервативному суспільству й першою заговорила про те, що інші намагалися забути й приховати.
Таємниця народження
Вісім років тому після загибелі матері 31-річна Тамуна Мусерідзе знайшла своє свідоцтво про народження з іншою датою. У будинку юстиції не змогли пояснити плутанину й спрямували жінку до пологового будинку, але за тією адресою його вже не існувало. Тамуна все ж таки розшукала архіви, але це їй мало допомогло: прізвища матері у документах не було. А потім виявилося, що жінка, яка виростила дівчину, не була її біологічною матір’ю.
Дізнатися про історію народження було майже неможливо — батько на той час уже помер. Інші ж родичі говорити про це категорично відмовлялися, вважаючи, що дочка обмовляє сім’ю.
«Ти ніколи не зможеш нічого знайти», — сказала хрещена мати Тамуни. Але вона не припиняла пошуків, сподіваючись дізнатися правду.
Невдовзі перед нею розкрилася прірва чорного ринку всиновлення, що існував у Грузії понад пів століття. Тамуна Мусерідзе була однією з сотень проданих дітей. Журналістка поставила собі за мету знайти своїх біологічних батьків, і в процесі розкрила щось темне, страшне й безкарне.
Читайте також: Франсуаза Саган: «Вічним буває лише смуток»
Злочинна схема
Це складно уявити, але кілька десятиліть тому немовля у Грузії можна були купити від 500 до 1500 доларів. Майже всі історії виглядали приблизно однаково. Породілля народжувала начебто здорову дитину в пологовому будинку. А за деякий час їй повідомляли, що немовля померло від проблем із диханням або через якусь хворобу, яку одразу було неможливо розпізнати.
Здебільшого мати через шоковий стан і невтішне горе не могла адекватно сприймати ситуацію. Медики говорили, що вони самі поховають немовля. Якщо родичі наполегливо вимагали видати сім’ї тіло дитини, то могли видати забиту труну. І застерігали від відкривання, аби вбиті горем батьки не отруїли собі все життя. Іноді могли навіть показати мертве немовля. Виявляється, що пологові будинки навіть мали кілька тіл різних новонароджених. Це неможливо уявити, але страшні історії підтверджують факти.
Байдуже, з бідної родини була породілля чи з багатої, впливової чи безправної. Якщо причетні знали про чергове замовлення на немовля, вони його негайно знаходили. Немовлят шукали бездітні сім’ї, яким розповідали звичну легенду: мати відмовилася від дитини. Начебто нічого страшного, окрім нелегальності процесу й підробки документів.
Торгівля дітьми процвітала у Грузії не одне десятиліття. За деякими підрахунками, там викрали та продали майже 100 тисяч немовлят. До злочинів були причетні не лише працівники пологових відділень та медичні працівники, зважаючи на те, що сотні дітей вивозили за кордон. Попри офіційні спроби розслідувати цю подію, ніхто поки що не був притягнутий до відповідальності.
Читайте також: Іда Рубінштейн: жінка-загадка, яка змусила світ говорити про себе
«Я шукаю»
Після участі у телевізійних програмах Тамуні почали надходити сотні повідомлень. Тоді вона створила групу «Я шукаю» у Facebook, куди одразу потяглися люди з різних країн у пошуках втрачених сімей. Сама ж вона продовжувала шукати власних батьків. За допомогою генетичних тестів їй вдалося знайти дідуся, тітку, дядька, а також двоюрідних братів і сестер. Але біологічну матір знайти не вдавалося, оскільки вона народилася поза шлюбом, і її історія була невідомою.
Та Мусерідзе не здавалася і вперто продовжувала пошуки, а паралельно розбирала інші кейси. Люди, які шукали своїх дітей, сестер, братів та батьків писали Тамуні з проханням допомогти. Деякі історії здавалися настільки фантастичними, що в їхню реальність складно було повірити. Проте всі випадки абсолютно реальні.
Після гучного розголосу Тамуні написала журналістка ВВС і запропонувала зробити репортаж. А після приїзду до Грузії керівництво видання вирішило зняти про це фільм. Він вийшов у січні цього року. У документальній стрічці на фоні особистої історії грузинської журналістки всесвітня служба ВВС розповіла історію близнючок Емі та Ано. Після народження їхня мати впала у кому, а коли вийшла з неї, їй сказали, що діти померли. Насправді їх розлучили й продали різним парам. Дівчата випадково дізналися одна про одну через TikTok. А потім зустрілися у житті й згодом навіть знайшли свою біологічну матір.
Читайте також: Ромі Шнайдер: «Слава — це наближення ночі»
Світова проблема
Грузія не єдина країна, де склалася така кримінальна ситуація з торгівлею дітьми. Хоча, можливо, вона стала однією з наймасштабніших. Гучні аналоги траплялися і в європейських країнах, не кажучи про африканські.
Наприклад, були відомі масові випадки в Іспанії, де немовлятами торгували черниці. Це почалося ще за часів диктатора Франко й тривало приблизно 50 років. Практика вилучення дітей із неблагонадійних сімей почалася, як вважають, відразу після закінчення громадянської війни в Іспанії в 1939 році. А потім розслідування, проведене Бі-Бі-Сі у 1989-му, виявило тисячі фальшивих могил новонароджених. Черниці й священники відбирали їх у батьків за тією ж схемою, що і в Грузії, а потім продавали на чорному ринку. За пів століття в Іспанії продали понад 300 000 новонароджених. Таємна мережа роками розвивалася на національному рівні. Проте ніхто не дбав про те, щоб насправді розібратися в усьому.
У Румунії свого часу немовлят продавали до Франції. Там могли навіть просто на вулиці вкрасти дітей 2-3 років. Нелегальна торгівля вкраденими на замовлення дітьми процвітала в Африці. У Кенії це відбувалося зовсім нещодавно. У країні існують злочинні угруповання, які займаються продажем немовлят. Купити дитину там можна приблизно за 400 доларів.
Читайте також: Перші: акторська доля української зірки Наталії Ужвій
Знайти себе
«Коли ми створювали цю групу, я гадки не мала, що натраплю на таке. Зараз моя головна мета — об’єднати якнайбільше людей і, найголовніше, змінити закон про усиновлення. Кожен має право знати, коли його день народження», — вважає Тамуна.
Через вісім років пошуків вона знайшла своїх біологічних батьків. І оскільки матері немає в Грузії, Тамуна зустрілася з батьком. Він виявився відомим хореографом із Зугдіді, і зустрів дочку дуже тепло. Деталі поки що невідомі, але оскільки інтерес громадськості величезний, то, напевно, історія буде розказана пізніше.
«Поки я не можу повідомити жодних деталей, хоча, гадаю, після того, як я з нею зустрінуся особисто, у мене з’явиться можливість повідомити їх вам. Дякую всім, хто був поряд зі мною протягом восьми років і переживав за мене», — написала журналістка у соцмережі Facebook.
Попереду зустріч журналістки з матір’ю і, можливо, крапка в її особистій довгій історії. Проте сотні й тисячі колишніх зниклих дітей і проданих немовлят, які стали жертвами величезного бізнесу, досі чекають на її допомогу й продовжують власні пошуки. Ця велика історія ще не має фіналу, вона триває.
Читайте також: Перші: «баронеса з пензлем» Тамара де Лемпіцька
Долучайтесь до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram