Nadiya Kuprinenko
«Схід є Схід, а Захід — є Захід, і не зустрітися їм ніколи», — стверджував свого часу Редьярд Кіплінг. У наш же час тотального космополітизму, емігрантської асиміляції і примарних кордонів ця теорія чи не вперше похитнулася, що, звичайно, знайшло свій відгук і в кіномистецтві. І хоч автор рецензії на фільм «Шан-Чі та легенда 10 кілець», кінокритик та оглядачка WoMo Надя Купріненко, досі схильна підтримати консервативний висновок Кіплінга, неможливо сперечатися, що навколо відбувається синтез культур, інтеграція східного і західного досвіду, у тому числі і в повсякденне життя, й інтеграція східних персонажів у досі цілковито західний кіновсесвіт.
У кіновсесвіті Marvel — новий герой. Перший герой азійського походження, що, своєю чергою, передбачає відповідні супергеройські навички — східні єдиноборства. Завдяки цьому «Шан-Чі та легенда десяти кілець» видається послідовником Брюса Лі та фільмів про бойові мистецтва 70-х і VHS-них бойовиків 80-х, які ми пачками переглядали вдома або у популярних тоді відеосалонах. Манливий світ ніндзя і кунг-фу, які до сьогоднішнього дня віддано підтримував хіба що супергерой на всі часи Джекі Чан, постає у новому марвелівському творінні — напрочуд красивому, дотепному та сучасному.
Ловлячи під час перегляду флешбеки з далекого минулого, коли східні єдиноборства буйним потоком ринули з телеекранів та відеосалонів, усвідомлюєш рівень сучасного кіновиробництва, майстерність якого доведена практично до досконалості завдяки комп’ютерним технологіям. Той самий «потік, який ринув», — основна стихія, що присутня у новому фільмі. І її візуальне втілення вражає і заворожує, несучи при цьому конкретне смислове навантаження із забарвленням медитативної східної філософії.
Але ніхто тут не сидить довго на березі річки, чекаючи поки в ній пропливе труп ворога. Навпаки — тут з ворогом б’ються. Красиво, майстерно і відчайдушно.
«Шан-Чі» містить у собі декілька рішень, які заслуговують на особливу до них увагу.
Бій між чоловіком і жінкою, у якому жінка не лише дає достойну відсіч, а й перемагає.
Бій між сестрою і братом, у якому сестра, позбавлена раціонального мислення через злість на брата і дитячу образу, готова його вбити, а він, між тим, не готовий ні вбивати, ні бути вбитим.
Бій між батьком і сином. Як відомо ще з давньогрецьких міфів — рано чи пізно боги нового покоління прагнуть скинути з Олімпу стару гвардію. Новий персонаж Marvel приходить на зміну Чорній Вдові і Тоні Старку, легко зійшовши на вершину глядацького Олімпу, при цьому давши достойну відсіч власному батьку, що є рушійною силою сюжету і головним конфліктом фільму. Та й з такими кільцями батька легше бити!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вдова померла, хай живе Вдова! Рецензія на фільм «Чорна вдова»
Власне, сам Шан-Чі не дуже наривався на жодне з перерахованих протистоянь. Але зрештою його змушують прийняти нові правила гри, що, однак, не позбавило його можливості робити з усього власні висновки і спробувати йти проти запропонованих правил, ризикуючи власним життям.
Будучи в США емігрантом з Китаю, живучи звичайним (аж занадто) життям, але добре пам’ятаючи своє походження і маючи навички, про які нікому не відомо, Шан-Чі (а зараз просто Шон) пориває всі зв’язки з домом і ріднею. Але згодом поклик крові (а насправді тривожна записка з батьківщини) зриває його з комфортного місця камердинера готелю і веде за тисячі кілометрів до рідного дому.
Але оскільки в США він провів уже багато років і достатньо часу для того, щоб завести друзів, одна з таких товаришок, етнічна китаянка Кеті, категорично вирішує скласти йому компанію. Вона, на відміну від Шона, не має китайського імені, але має нерозважну зухвалість, дотепність і виконує у фільмі роль девтагоніста, що має потенціал через кілька епізодів стати протагоністом і отримати свій сольник. Спостерігаємо за Кеті, бо «Шан-Чі та легенда 10 кілець» це тільки початок довготривалої, судячи з усього, історії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найнебезпечніші жінки у всесвіті: 5 супергероїнь з екранізацій Marvel
Оскільки глядач вперше знайомиться з Шан-Чі, сценаристи не відразу розкривають його у ролі Месника, даючи можливість спочатку ознайомитись з його походженням та повсякденним життям. І, напевно, це найчарівніший і найхаризматичніший герой Marvel. Після Тоні Старка, звичайно ?
Поруч із Кеті він здається невинним тюхтієм, яким вона його, до речі, і вважає. Доки нарешті його сутність розкривається у сцені бійки в автобусі, що так нагадує фільм «Швидкість» з Сандрою Буллок та Кіану Рівзом.
Вдоста вдовольнивши глядачів своєю реакцією на несподівані таланти друга, Кеті негайно береться до розпитувань, з яких дізнається, що батько Шан-Чі — це той самий Мандарин, який володіє десятьма кільцями, що дарують йому непереборну силу, і очолює однойменну терористичну організацію.
«Шан-Чі та легенда десяти кілець» раптом показав, що світ Marvel досі був консервативним (виключення склала хіба що «Чорна Пантера»), хай потужним і захопливим, але вже дещо ординарним і знайомим явищем. Новий персонаж і нова подорож внесли свіжий подих, неочікуване різноманіття, багато гумору, неймовірно красивий візуальний ряд, нових персонажів і так — заворожуючу хореографію єдиноборств. А ще — дракона! Ну, як же в Китаї без дракона.
І, як завжди у випадку з фільмами Marvel — не поспішайте із залу після титрів, ви отримаєте підказку, що буде далі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Кендімен» як злам стереотипів. Неважливий фільм з важливими змістами