Рік тому, готуючись до навчального року, у всіх нас питань було більше, ніж відповідей. Тоді я зрозуміла, що найкращим маркером якості готовності КМDШ до навчання є схвалення нашої команди саме як батьків. Власне впевненість, що моїй дитині безпечно перебувати у школі, була моїм персональним критерієм готовності наших шкіл до роботи.
Ми точно знали, що у нас як у батьків є відповідь на будь-яке запитання, а як у команди школи ми маємо конкретний алгоритм дій на кожен з можливих викликів. Бо якісний навчальний процес не може існувати без виконання безпекових правил. До того ж ці безпекові правила мають швидко адаптуватись та доповнюватись у відповідь на нові виклики, а їх протягом навчального року було чимало.
Сьогодні, коли війна триває понад 500 днів, у загальнодержавному масштабі ми ще не можемо говорити про 100%-ву безпеку навчання. За даними заступника міністра освіти Андрія Вітренка, лише 55% дитячих садків в Україні мають укриття. У школах ситуація трохи краща — сховища є у 75% закладів.
Проблема укриттів — це лише верхівка айсберга проблем, які є невирішеними у навчальних закладах країни.
Аби це тверде переконання, що “моя дитина в школі в безпеці”, “про мою дитину в разі небезпеки подбають”, було у всіх мам країни – необхідно розмовляти з колективом школи й ставити їм всі питання, що вас хвилюють. Зустріньтеся з директором школи, або його заступниками й задайте їм всі питання, котрі вас хвилюють. Тут є одне головне правило: незручних питань не існує. Всі питання, що стосуються життя та безпеки вашої дитини, як фізичної, так і психологічної, доречні та важливі.
Нижче перелік основних питань, відповіді на які я як мама хочу знати.
Останні новини
- Оксана Гутцайт розповіла про пасхальні традиції своєї родини
- Афіша тижня: що подивитися, послухати та куди сходити 5-12 травня
- Український бренд жіночого одягу NZlook випустив весняно-літню новинку: фото
- У Києві вдруге пройде Український Будівельний Конгрес та церемонія нагородження незалежної будівельної премії «Творець року»
- В Україні з’явився безоплатний чатбот, який допомагає батькам навчитись проживати важкі емоції та навчити цього своїх дітей Новости на главной
Кожна родина зважає на свої можливості та самостійно ухвалює рішення щодо своєї геолокації та способу життя. Далі ухвадюємо каскад рішень, які адаптуються до військових реалій.
Будь-які рішення, що стосуються дітей, мають будуватися з урахуванням безпекового блоку. Сьогодні, завтра та у майбутньому. Тож насамперед треба визначитися з форматом навчання вашої дитини — офлайн чи онлайн.
Особисто я вважаю найбільш оптимальним офлайн-формат навчання, коли я як мама можу бути впевнена в тому, що моя донька отримує знання у безпечному просторі, соціалізується та перебуває у середовищі, де за небезпеки про неї подбають. Але, на превеликий жаль, така можливість є не у всіх та не завжди.
Рішення на користь онлайн-формату навчання можна ухвалити, якщо ви, наприклад:
— за кордоном,
— переїхали до іншого міста у межах країни,
— безпекова ситуація у вашому місті не дозволяє відвідувати школу офлайн.
У такому разі у вас є можливість обирати між синхронним та асинхронним онлайном. Поєднувати його з програмою місцевої школи, якщо ви за кордоном, та позашкільними форматами (гуртками, додатковими заняттями), якщо ви в Україні.
Докладніше я б хотіла зупинитися на критеріях вибору офлайн-формату навчання та змоделювати базові пункти, ясність за якими має бути до початку навчального року. Отже, якщо ваше рішення на користь офлайну, з’ясуйте:
● Де та як облаштоване укриття?
● Який час потрібен, щоб до нього дістатися? Пройдіть цей шлях самостійно.
● Чи має укриття сертифікат? Тобто чи перевіряли його працівники ДСНС і чи засвідчили, що воно безпечне та відповідає вимогам чинного законодавства? Ви здивуєтесь, дізнавшись, скільки деталей треба врахувати, перш ніж укриття визнають безпечним.
● Чи забезпечені там належні умови для перебування дітей: санвузол, достатній запас питної води, їжі тощо?
Обов’язково попросіть показати вам укриття. Спустіться туди і на власні очі переконайтеся, що все, про що вам розповіли, існує не на папері.
Ми як навчальний заклад запросили до кожного закладу нашої мережі фахівців ДСНС. Вони вказали нам на недоліки, які були непомітні на перший погляд, і потребували виправлення, наприклад: заміна кількох дверей, демонтаж дзеркал, коригування схеми розташування дітей у приміщеннях укриття… Ми це зробили, бо іноді прості речі рятують життя.
● Чи є система оповіщення у школі? Чи працює вона синхронно з національною системою оповіщення чи вмикається в ручному режимі?
Це дуже важливий момент. Якщо повітряна тривога вмикається в ручному режимі, то втрата кількох хвилин може дорого коштувати, ми всі добре пам’ятаємо обстріли балістичними ракетами, час підльоту яких до цілі вимірюється хвилинами.
● Чи є в школі алгоритми реагування на всі рівні загроз та які вони?
● Чи проінформований про них персонал? Чи проводяться регулярні навчання команди?
● Який порядок виходу дітей з укриття? Чи відпускають дітей додому, коли закінчилися уроки, але повітряна загроза ще зберігається?
Я хочу бути впевнена в тому, що моя донька не залишить приміщення під час повітряної тривоги та буде в укритті до її закінчення.
Вибудовуючи відносини з батьками, ми як школа завжди наголошуємо, що це партнерські відносини заради спільної мети — виховання та розвитку особистості. Батьки впевнені, що ми працюватимемо за будь-яких умов, та готові до різних сценаріїв, тому більш впевнено планують свій робочий день.
Ми можемо зробити якісним виховання дитини, рухаючись в одному напрямі, маючи спільні цінності. Тож батьки мають доносити дітям про важливість виконання безпекових правил, слухати вказівки викладачів тощо, так і розраховувати на школу і планувати свій робочий день з урахуванням того, що школа є їхнім суперпартнером.
● Чи буде школа проводити навчальний процес в укритті?
● Як саме він там організований?
● Якщо ні, чи будуть втрачені години компенсовані за рахунок іншого часу?
● Як буде реалізоване навчання, коли в одному класі будуть діти з різним рівнем знань з окремих предметів? Особливо з предметів, які складають академічну різницю між українською програмою та програмами інших країн, в яких діти мешкали у попередньому навчальному році?
● За яких умов та в які терміни відбувається перехід школи на онлайн-формат? Що для цього потрібно?
● Чи інформує школа батьків про те, що відбувається в разі тривожних подій біля школи? Хто, за допомогою яких каналів комунікації, в які терміни та з якою періодичністю проводить інформування?
Минулий рік та блекаути змусили більшість навчальних закладів подбати про свою енергетичну незалежність. Генератор на території школи чи садочка— звичне явище. Тому блок запитань, відповіді на які варто знати:
● Хто приєднував генератор до мережі: завідувач господарства, тато когось з учнів чи все-таки професійний електрик?
● Чи має школа запас палива, де та в чому воно зберігається?
● Чи мають доступ діти до місця зберігання палива?
Ми живемо в часи, коли інформація поширюється зі швидкістю світла. Замовчувати і приховувати від дітей інформацію стосовно війни неправильно. Це питання довіри та їхньої безпеки. Сьогодні діти мають майже необмежений доступ до новин у реальному часі. І якщо вони не отримуватимуть інформацію від вас, вони братимуть її з інших джерел, менш надійних, а іноді навіть шкідливих. Знайдіть час та потрібні слова проговорити з ними особливості навчання у цей період. Розуміння важливості безпекових правил не тільки на території школи, а й загалом дозволить сфокусуватися на важливих речах.
Саме тому в школі обов’язково має бути психолог. І не один. Адже навіть якщо у школі навчається 100 дітей, за небезпеки одна людина фізично не зможе працювати з ними всіма.
● Чи є в школі психологи?
● Чи достатня їхня кількість? Один психолог на 300-400 дітей буде неефективним, якщо під час повітряної тривоги станеться панічна атака у кількох дітей одночасно.
● Чи ведеться системна робота психологів або тьюторів з дітьми: індивідуальна та групова; регулярні заняття, що допомагають отримати навички рефлексії, подолання стресу, розвитку емоційного інтелекту, емпатії, налагодження взаємодії та комунікації.
● Як забезпечується психологічний комфорт дітей після тривоги?
● Чи проводять роботу з ресурсного відновлення вчителів у школі? Адже чи зможуть вчителі у не ресурсному стані подбати про безпеку дітей?
Це лише базова частина запитань, яка може бути розширена та поглиблена в тому чи іншому випадку. Якщо відповіді вас не задовольнять, не бійтеся ухвалювати радикальні рішення й шукати нову школу, яка задовольнить всі ваші вимоги. У питаннях безпеки ваших дітей не може бути компромісів.
