Вісім років дніпрянка Ольга Зайцева працювала у вугільній компанії, але мріяла урізноманітнити своє життя, прагнучи нових вражень. Вона навіть встигла знайти нову роботу, де її чекали 1 березня 2022 року. Але 24 лютого почалося повномасштабне вторгнення – і волонтерство стало справою Ольжиного життя. А кількість вражень тепер зашкалює щодня.
Яна Матвійчук стала відомою, створивши у сфері креативної індустрії низку успішних бізнесів, — ARENA CS, Nixwood, Enercell. Але цього їй здалося замало, тому підприємиця створила просвітницький YouTube-канал про вільну економіку «Бізнес Арена», де розповідає про те, як іншим досягти високих показників. Паралельно Яна Матвійчук бачить свою місію в активному розвитку української бізнес-спільноти як успішної частини світової.
Анастасію Блищик та Олександра Махова поєднала тележурналістка. Навіть їхні стосунки почались у прямому ефірі на День Незалежності. Після окупації рідного Луганська у 2014 році для нього було принципово повернутися на батьківщину з мікрофоном чи з автоматом. Для неї — стати військовослужбовицею після загибелі нареченого. Її вчинок вразив тоді багатьох. Навіть італійське видання Il Foglio обрало українську журналістку Анастасію Блищик «Персоною року — 2022».
У 2014 році життя Ірини Терехович-Сопко у затишному Криму, де вона опікувалась лісами, зіпсували «вежливые люди». І коли жінка-майор ФСБ у Сімферопольському шпиталі заявила Ірині: «У нас столько боеприпасов скопилось на складах! Нам же надо как-то их утилизировать», Терехович-Сопко вже тоді зрозуміла, що росіяни на Криму не зупиняться. Після почутого вона настільки кардинально змінила своє життя, що отримала позивний «Незламна».
Наразі Україна є першою країною, що впровадила у практику безпрецедентний досі механізм конфіскації активів росіян та білорусів, причетних до ведення війни. Заступниця міністра юстиції Ірина Мудра в ексклюзивному інтерв’ю WoMo розповіла про створення реєстру збитків та міжнародної організації під юрисдикцією Гааги, захист демократичних цінностей, а також як відбуватимуться компенсації постраждалим від агресії країни-загарбника.
Заступниця голови ГО «Жіночого ветеранського руху» та парамедикиня Катерина Приймак працювала до Євромайдану в PinchukArtCentre. У 2014-му доєдналася до лав Добровольчого українського корпусу «Правого сектору», де працювала парамедиком у складі евакуаційної бригади батальйону «Госпітальєри» на Донецькому напрямку. Після звільнення доєдналась до «Жіночого ветеранського руху», де активно допомагає захисникам.
Здається, що не Віталія Серебрянська обирала професію, а професія обирала її, підготувавши до правозахисної діяльності випробовуваннями життя під час окупації рідного Шахтарська у 2014 році. Зараз вона — юристка Правозахисної Групи «Січ» і допомагає військовим, полоненим та ВПО з питаннями щодо отримання компенсацій та дотриманням їх прав.
Юристка ГО ПГ «СІЧ» Юлія Полєхіна захищає права українців, які перебували у полоні, з 2015 року. Йдеться не лише про військовослужбовців, але й цивільних. Фахівчиня активно просуває цю тему і на міжнародному рівні. 24 лютого 2022 року Юлія перебувала у США у відрядженні. А в цей час її двоє дітей залишались у Дніпрі.
«Якби не жінки, то ЗСУ перемоги могли б хіба що лише наснитися», — так говорили мені закордонні колеги під час 24-годинного марафону «Жінки. Мир. Безпека». Тоді йшлося не про волонтерок, лікарок, медсестер, а саме про військовослужбовиць. Перекладачка-синхроністка, звʼязківиця, сержантка ЗСУ Надія Гарань — непересічна особистість, бо без вагань дала відповіді на найнезручніші запитання, маючи багаторічний досвід служби у ЗСУ.
Перекладачка жестової мови та волонтерка ГО «Жест допомоги» Катерина Михалюк сама виховує вісьмох дітей. Від 24 лютого 2022 року вся її сім’я залучена до евакуації родин, де є люди з вадами слуху, з усіх куточків України. Але годуванням, оформленням документів, лікуванням та перетином кордону діяльність Катерини не завершується.
На війні є абсолютно все, що є у мирному житті: і зради, і кохання, і ревнощі, і заздрощі. Тільки на війні вони гостріше сприймаються. З 2014 року дівчат можна було порахувати на пальцях однієї руки, і ті служили у добробатах. Але зараз ситуація змінилася: фактично у кожному підрозділі є жінки на передку, який би спротив не чинили чоловіки у військкоматах чи на базах під час навчання.
Національний реабілітаційний центр «Незламні» («Unbroken») працює на базі Першого медичного об’єднання Львова — найбільшої установи України у царині охорони здоров’я. До її складу входять дві дорослі лікарні та одна дитяча. У цьому унікальному закладі допомогу пацієнти будь-якого віку отримують безоплатно.
