Hope scrolling: як люди Ізраїлю об’єднуються для допомоги одне одному

10.10.2023

Війна в Ізраїлі перша настільки велика трагедія від часів Холокосту. Від 7 жовтня по території Ізраїлю з сектору Газа випустили понад 4000 ракет, вже відомо про 1000 загиблих цивільних, більш ніж 130 заручників та понад 2300 поранених. На 21 годину 9 жовтня 2023 року виявили 108 тіл у кібуці Беєрі, що становить 10% від його населення.

Для багатьох українців ці події стали тригером до ще більшого стресу. Проте небайдужі ізраїльтяни започаткували новий тренд Hopescrolling. Автори телеграм-каналу збирають історії про добро, яке творять люди у цей бентежний час, допомагаючи одне одному. Тож ми вирішили також поділитися деякими історіями, адже, як казав Ремарк, у темні часи добре видно світлих людей.

Дослідження показали, що почуття вдячності покращує психічний стан і допомагає нам впоратися зі стресом. При цьому ідеальний варіант практики такої вдячності — це не вимовляти щоранку подяку всесвіту за те, що в тебе є, а емпатувати до почуття вдячності, яке відчувають інші люди.

Чоловік, що за критеріями не може бути мобілізованим, разом зі своїми дітьми їздить містом і допомагає розбирати суки (у багатьох будинках чоловіки виїхали на бази, тож розібрати нікому).

Волонтери відучора читають дітям книги по zoom у трьох вікових категоріях, аби підтримати та просто бути поруч із тими, кому потрібно.

Продавець магазину дрібничок у центрі Тель-Авіва, на Шенкін, витягнув столик зі свічками (і поклав запальничку), аби будь-хто з перехожих міг запалити свічку на згадку про полеглих.

Проте сам тренд Hope scrolling з’явився у соцмережах ще у 2020 році, як відповідь на Doom scrolling, коли люди продовжують прокручувати канали соціальних мереж, шукаючи найсвіжіші тривожні новини про останню катастрофу. При цьому кількість часу, витраченого на такий перегляд, прямо пропорційна тому, наскільки людина гірше почуватиметься після того, як закінчить.

У березні 2022-го, після повномасштабного вторгнення росії в Україну, в Ізраїлі з’явився проєкт Wild Walks/Дикі прогулянки, мета якого — допомогти підліткам-емігрантам побудувати спільноту й адаптуватися до нової країни. Наразі проєкт Wild Walks робить вечірній втішний зум щовечора о 21:00 за місцевим часом. Мета — підтримати одне одного і разом прийти до тями після важкого дня у теплій обстановці. Долучатися запрошують не тільки підлітків, а й дорослих. Попередня реєстрація не потрібна.

Йорам Бітон, директор Leonardo Hotels Central Europe, пише: «Готелі Leonardo у розпорядженні гостей, рейси яких скасували або перенесли і яким ніде переночувати. Ми зробимо все, що в наших силах, щоб допомогти з ночівлею і створити відчуття дому в ці важкі дні. Служба бронювання попереджена, я доступний для будь-яких звернень. Нехай у нас усіх якомога швидше будуть кращі дні.» Мережа Leonardo охоплює понад 250 готелів по всій Європі.

На цьому самому місці, у Модіїні, висіло два банери непримиренних політичних опонентів. Сьогодні вночі їх перевернули й на обох написали «Народ Ізраїлю живий».

Книжковий магазин «Бабель» у Хайфі у ці важкі дні не бере грошей за дитячі книжки, їх можна просто забрати додому, прочитати з дітьми і повернути. А якщо є психологи, що готові провести підтримувальну групу, то магазин надасть приміщення та пундики.

Історія Рахель стала одним із актуальних мемів в Ізраїлі

Домогосподарка Рахель із південного міста Офакім врятувала себе і свого чоловіка, нагодувавши терористів печивом. У суботу п’ятеро терористів вдерлися у будинок Рахель і взяли в заручники її та чоловіка. Поки терористи тримали біля голови жінки автомат Калашникова і гранату, а спецпризначенці разом із поліціянтами (серед яких був і син Рахель) вели з ними перемовини, жінка вирішила запропонувати раптовим гостям перекусити. За кавою Рахель розпитувала їх про життя, нагадувала, що «ми брати» і паралельно подавала знаки поліції. Випивши кави з печивом, терористи почали співати пісні ізраїльського попспівака Ліора Наркіса.

Пізніше жінка також надала допомогу одному з терористів, який був поранений під час попереднього нападу. Разом із чоловіком вони були заручниками понад 15 годин, до 2:30 ночі, поки спецпризначенцям не вдалося проникнути до їхнього будинку за сприяння їхнього сина-поліцейського.