Справжні митці не голодують: Думки й поради з книжки Джеффа Гоїнса

Хтось (і в книжці навіть вказано, хто саме) вигадав образ голодного і бідного митця, богемного персонажа, який працює за їжу, в кращому випадку. Отже, що робити сучасним творчим людям, аби не опинитися у подібній ситуації? Читаймо книжку Джеффа Гоїнса, яка цього літа вийшла друком у видавництві «Віват», і шукаємо відповіді.

Ви, мабуть, слухали оперу «Богема» чи дивились фільм «Мулен Руж»? В основі цих творів лежить книга «Сцени з життя богеми» такого собі інсайдера паризької творчої тусовки Анрі Мюрже. Після публікації у 1847 році книжка стала дуже популярною, й Анрі миттєво перестав бути бідним. Але байка про те, що справжній митець повинен бути бідним, жива й досі! Звісно, все почалося не з «Богеми», а набагато раніше. Мікеланджело, наприклад, ходив і бідкався, що ніхто не цінує його творів, що ось він, митець світового рівня, а ледве животіє… А насправді, якщо підняти виписки італійських банків 500-річної давнини (так, вони збереглися), то в перерахунку на долари, статки «бідного живописця» становили 47 мільйонів. Може, це тому, що Мікеланджело знав, як успішно продавати свої твори і свій талант? Джефф Гоїнс говорить про шкідливі міфи і дає блискучі поради всім, хто у роботі має справу з креативністю.

1. Митець, якому доводиться голодувати, переконаний, що митцем треба народитися. Митець, який досягнув успіху, знає, що митцем треба ставати.

Перший крок у прощанні з образом голодного митця — відпустити уявлення про те, хто ми або ким, як нам здається, повинні бути, навіть якщо ми не маємо гадки про те, яка особистість на нас чекає. Хай там що, це, звичайно, набагато краще ніж те, де ми перебуваємо зараз.

Мистецтво завжди доходить крайнощів, перебуваючи на межі нашого комфорту, там, де відбуваються справжні зміни. Ніколи не пізно розпочати нову історію. Просто ставайте тим, ким ви є, невеликими кроками прямуючи цим шляхом.

2. Митець, який голодує, вдає оригінальність. Митець, який досягнув успіху, наслідує тих, хто був до нього.

Чимало творчих особистостей намагалися створити щось оригінальне, утім, загубилися в цих пошуках, так і не створивши нічого значного. Але не цим шляхом ідуть успішні митці.

Творчість починається із крадіжки, але не закінчується нею. Творчий процес, якщо він іде правильним шляхом, завершується настільки цікавим результатом, що тепер інші змушені красти у вас. Тоді ви розумієте, що зробили свою роботу: ви більше не крадій, тепер ви стали об’єктом крадіжки.

3. Митець, якому доводиться голодувати, вважає себе достатньо талановитим. Митець, який досягнув успіху, вчиться у майстрів.

Художники голодують тому, що вони думають, буцімто можуть досягти усього самотужки, забуваючи про те, що їм потрібен учитель. Митці ж, які досягли успіху, навпаки, мають достатньо скромності, щоб визнати цю потребу, та достатньо сміливості, щоб знайти спосіб її задовольнити. Хороша робота — це не результат везіння, а результат готовності стати учнем.

4. Митець, який голодує, в усьому демонструє впертість. Митець, який досягнув успіху, знає, де її проявити.

Якщо хочете побачити успіх своєї роботи, мусите бути впертими. Навіть перед обличчям негараздів ви маєте прагнути просуватися вперед. Впертість, на перший погляд, може бути схожою на перешкоду, але у творчій роботі вона може стати цінним надбанням. Невелика наполегливість може спонукати нас у пошуку досконалості, даючи нам витримку, яка потрібна для того, щоб створювати значущі роботи.

Ми, однак, повинні усвідомлювати, що прагнення величі не має підривати власне процес вашої роботи. Гнучкі до деталей, але вперті, коли йдеться про мету, як казав Джефф Безос. Так, ця робота потребує трохи впертості, але для митця у тому не має бути нічого нового.

Питання в тому, чи достатньо ви вперті, щоб досягти успіху.

5. Митець, якому доводиться голодувати, чекає, доки його помітять. Митець, який досяг успіху, поважає покровителів.

Без покровителя ви просто граєте у кості та сподіваєтеся на краще. Але світ жорстокий до такого прояву азарту. Коли пісня «Усе добре, мамо» підкорила радіоефір, молодий музикант на ім’я Лі Денсон грав шоу в Кі-Весті. Почувши пісню на радіо, він не повірив власним вухам. Чи був це той самий Елвіс Преслі, якого ще декілька років тому він намагався навчити грати на гітарі? Той самий Елвіс, який ледь міг узяти акорд? І ось у Денсона, молодого музиканта, який усе намагався робити як годиться — їздити в тури, грати концерти, платити за рахунками, нічого не виходило. У Денсона не було Сема Філліпса, а коли йдеться про творчий успіх, це вирішальний фактор.

6. Митець, якому доводиться голодувати, вважає, що може творити де завгодно. Митець, який досяг успіху, іде туди, де вже відбувається процес створення.

Успіх у будь-якій творчій сфері залежить від оточення та мережі зв’язків, частиною яких ви є. Ви знайомитеся із оточенням, привертаєте до себе увагу й демонструєте свою роботу. Але щоб збудувати зв’язки, ви повинні віддавати більше, ніж берете. Зв’язки — це не з’єднання із правильними людьми, а з’єднання їх одне з одним. Це не лише ті, кого ви знаєте, а й ті, кому допомагаєте. Роблячи свій внесок, ви формуєте певні відносини із групою людей — зв’язки, які можете взяти із собою, як Гемінґвей узяв із собою Париж.

7. Митець, якому доводиться голодувати, працює сам. Митець, який досяг успіху, співпрацює з іншими.

Коли ми розуміємо важливість відносин для творчої праці, ми маємо відповісти на питання: що робити із цими зв’язками? Використовувати їх. Але не експлуатувати, а саме співпрацювати. Творчість — це не винахід одинаків, а колективне творіння. Суспільство пропонує можливості для процвітання творчої роботи, і це та магія, яку може створити кожен із нас.

8. Митець, якому доводиться голодувати, не ділиться своєю роботою. Митець, який досяг успіху, практикується перед публікою.

Коли ми щиро пропонуємо наш дар світові, не створюючи галасу, а практикуючись перед публікою, світ відповідає, спершу звертаючи на нас увагу, а потім стаючи нашим прихильником. Ми вдосконалюємося, дістаючи увагу аудиторії, яка дасть змогу нам творити впродовж багатьох років.

9. Голодний митець працює задарма. Успішний — завжди працює за гроші.

Ваша робота має цінність. Але світ не визнає її, доки ви самі її не визнаєте. Ви маєте уникати спокуси віддати свою роботу за безцінь, думаючи, що одного разу вдасться це компенсувати. Не вдасться. Такі втрачені можливості часто залишають у митців відчуття нереалізованості та жалю. Я не закликаю вас до жадібності або пихатості, але в тому, щоб бачити цінність власної роботи, немає нічого поганого. У добу нового Ренесансу мистецтво може бути бізнесом, і бізнес може бути мистецтвом. Якщо ви маєте інші переконання, вони породжуватимуть у вас відчуття розгубленості, нереалізованості та жалю. Настав час перестати недооцінювати власну роботу та брати платню за те, чого ви варті.

10. Митець, якому доводиться голодувати, продасть свою роботу першому-ліпшому покупцеві. Митець, який досяг успіху, є власником своєї роботи.

Будь-якій творчій особистості складно заробити на життя. Щоб мати гроші на їжу та житло, треба продавати свою роботу, але якщо ми продамо усе, що маємо, ми знову голодуємо. Головне не те, чи вистачить грошей на місяць, головне — мати запаси, які дадуть змогу творити надалі. Що більша частина вашої роботи вам належить, то більший контроль над творчим процесом ви маєте. Голодний митець продає першому-ліпшому покупцеві, а успішний митець привласнює настільки вели-ку частину своєї роботи, наскільки це можливо.

11. Митець, якому доводиться голодувати, опановує одне ремесло. Митець, який досяг успіху, опановує багато.

Митець, який голодує, переконаний: для того щоб заробити на життя, йому потрібно заробляти своїм мистецтвом. А от митець, який досяг успіху, живе не тільки за рахунок мистецтва. Він, як хороший інвестор, створює різноманітні портфоліо, забезпечуючи себе за рахунок багатьох джерел. Він рідко пов’язує себе із якоюсь однією сферою зайнятості. У такому разі випробування полягає в тому, щоб зрозуміти, які вкладення і коли робити.

12. Митець, якому доводиться голодувати, нехтує потребою в грошах. Митець, який досяг успіху, заробляє, щоб творити.

Сьогодні можливості творити, щоб водночас і привернути увагу, і платити за рахунками, просто безпрецедентні. Доступ до засобів та технологій, яких ми не мали раніше, справді робить нинішній час найкращим для митців. Ігнорувати цю можливість означає знецінювати працю наших попередників, які відкрили нам цей шлях. А доки ми застосовуємо ці надбання, не жертвуючи власним характером, ми цінуємо їхній спадок і приєднуємося до майстрів, провіщуючи добу нового Ренесансу.

• Ціна: 170 грн
• Де придбати: vivat-book.com.ua

— Читайте також: Шлях митця: Книга, яка нагадає вам хто ви є