Жіноче і чоловіче лідерство: Чи може бути сила не в боротьбі, а в партнерстві

Чи існує чоловіче або жіноче лідерство? Так, ми відрізняємось у підходах до роботи, у моделях досягнення цілей, у ставленні до перемог та поразок, і ці відмінності у поєднанні створюють ефективний симбіоз. Саме партнерство між людьми різної статі, різних національностей, віку та досвіду допомагає бізнесу досягати кращих результатів. Чи відрізняється управлінська поведінка жінок та чоловіків? Чи існує “скляна стеля” для жінок на шляху до лідерства? І як партнерство може допомогти побудувати бізнес?

На ці питання відповідає віце-президент з роботи з людьми, тьюторка МВА-програми Единбурзької бізнес-школи в Україні Катерина Коваленко.

Ефективність лідера залежить не від гендера, а від набору компетенцій та якостей, які потрібні сучасному керівнику. Як правило, серед ключових рис — здатність мотивувати та надихати інших, ухвалювати рішення та нести за них відповідальність, мати стратегічне мислення та бути відкритим до інновацій.

Жінки & Чоловіки

Замість того, аби сперечатися, хто ефективніший та достойніший, доцільніше зосередитись на партнерстві — як стати лідером і досягати цілей у співпраці, оскільки керівники кожної статі мають свої переваги. Стилі роботи дійсно відрізняються між собою, але жоден не є менш успішним або менш ефективним. Якщо говорити глобально, чоловіче лідерство чудово проявляється тоді, коли потрібно швидко сфокусуватися і бити в ціль, жіноче — коли одночасно з’являється багато складностей і треба тримати в курсі всі питання та поступово їх вирішувати.

Я б порівняла стилі управління з бігом: чоловіки кращі на короткій дистанції, жінки — в марафоні. А симбіоз цих стилів може стати драйвером перемог в короткостроковій та довгостроковій перспективах.

“Скляна стеля” на шляху до лідерства жінок

Мені пощастило, тому що протягом моєї кар’єри поруч були жінки-лідери, на яких хотілося рівнятися. Вони досягали неймовірних висот у “чоловічому світі”. З іншого боку, я бачила багато складностей на цьому шляху.

Перша з яких полягає в тому, що жінок часто оцінюють не тільки за роботу, а й за особисте життя, зовнішній вигляд, з ким зустрічається, як проводить вільний час і куди їздить відпочивати. Водночас чоловікам готові пробачати всю не взірцеву поведінку, не зважати на особисте, якщо вони дають ефективний результат на роботі.

Друга складність — в недооцінці: працівники не завжди тверезо сприймають результати жінки-лідера, часто вони прискіпливо ставляться до її роботи і знаходяться в очікуванні “коли ж буде поразка або помилка”.

І третя складність в тому, що ми виросли в суспільстві, де жінка за замовчуванням домашня господарка. Це стереотип, який заважає рухатись вперед, оскільки часто жінок сприймають як “берегиню сімейного затишку” у першу чергу, а не як сильну лідерку. 

Попри певні перепони, у нас є безліч можливостей досягати цілей і займати найвищі позиції в компаніях. І “скляна стеля” тільки у нас в голові.

Мені імпонує цитата головної операційної директорки Facebook Шеріл Сандберг: “Запроси себе сама”. Не варто чекати гарного ставлення, допомоги, зменшувати свої цілі, треба брати і робити. 

Я на власному досвіді відчула упереджене ставлення через мою стать, коли прагнула зайняти топ-менеджерську позицію в компанії і почула від керівництва: “Катю, ти стільки не вип’єш”. Це було велике розчарування, але я продовжила свій шлях, просто в іншому місці.

Молодим лідерам та лідеркам, аби не потрапити на роботу, де все ще живуть гендерні стереотипи, я раджу на інтерв’ю ставити питання, які дозволять одразу визначити, наскільки роботодавець/власник адаптивний до потреб працівників. Якщо керівник каже про його зацікавленість у розвитку кожного з робітників, готовий витрачати ресурси, час на посилення команди, з розумінням ставиться до особистого життя та різних сімейних обставин, тоді, скоріш за все, ця людина не схильна до упередженого ставлення щодо статі.

Я б порадила всім жінкам України не звертати увагу на стереотипи, а займатися собою, розвитком своїх професійних навичок. В Україні майже порівно чоловіків та жінок отримують вищу освіту, проте продовжують навчання протягом життя, захищають дисертації в переважній більшості чоловіки. Ми маємо змінити цю ситуацію.

Я закінчила в Києві міжнародний курс HRCI при Единбурзькій бізнес-школі на платформі House of Knowledge, університет входить до світових рейтингів вищих навчальних закладів. Зараз я маю честь бути там тьюторкою курсу “Управління людськими ресурсами”. Така освіта є величезною перевагою на шляху до управлінських позицій, не зважаючи на гендер. В Україні є безліч можливостей, навіть міжнародних, для саморозвитку та реалізації, якими не варто нехтувати.

Вибираючи наступний крок на професійному шляху лідера, найважливіше — експертиза. У кожному наступному кроці має бути опора у вигляді практичного досвіду та знань.

Переваги партнерства жінок та чоловіків для бізнесу

Між чоловіками-лідерами та жінками-лідерами справді існують підтверджені дослідженнями відмінності, і це дуже добре для підтримки балансу на робочому місці. Сукупна вигода набору цих якостей необхідна для успіху організації. Наприклад, дослідження, опубліковане Каліфорнійським університетом у Девісі 2015 року, показало, що великі компанії, в яких принаймні деякі жінки є топ-менеджерами, працюють краще, ніж ті, де тільки чоловіки. Дослідники виявили, що серед 25 фірм із найвищим відсотком жінок-керівників та членів Ради директорів, прибутковість активів та капіталу у 2015 році була як мінімум на 74% вищою, ніж серед усіх опитаних компаній. До таких компаній належать лідери в галузі технологій, охорони здоров’я, фармацевтики та споживчих товарів, такі як Apple, Intel, Google, Visa та Oracle.

Формуючи команду, лідер має запрошувати до співпраці абсолютно різних професіоналів, незалежно від статі, національності та віку. Тільки в партнерстві, а не в боротьбі ми можемо ставати кращими.