Ліцензія — це гра в довгу: як молода пара з Харкова створила дитячий бренд, що працює зі світовими гігантами

Зараз вони працюють з такими гігантами, як Paramount і Hasbro та продаються на Amazon. Історія сімейного бізнесу — в нашому матеріалі. 

Перед створенням власного бізнесу Олена Терпай працювала графічним дизайнером в Харкові. Дмитро був керівником польського офісу компанії-виробника іграшок. Після подій Революції Гідності, російської анексії Криму та початку АТО у 2014 році вирішив повертатися в Україну. Це зайняло якийсь час: треба було завершити справи, виконати партнерські зобов’язання.

“На початку 2016 року Дмитро був в Україні, і привіз з собою ідею: потрібно відкрити бізнес, саме тут, — згадує Олена. — Який саме бізнес, ми зрозуміли пізніше. На той момент старшій дитині було 5 років. Ми складали пазли і раптом зрозуміли: більшість якісних іграшок — ігри, пазли, розвивалки — іноземні. Так, це симпатично візуально. Так, гарна якість. Але це все — не наше. Тоді виникло питання: чому б не робити це все в Україні?” 

Почати вирішили з розробки картонних пазлів. 

Так весною 2016 року з’явилася компанія Dodo Toys. Олена шукала талановитих українських ілюстраторів та займалася графічним дизайном, Дмитро взяв на себе продажі. 

“Вже восени ми відвантажували перше замовлення. Це було… незвично, мабуть. В нас тоді був простенький склад, дуже холодно, і ми самі пакували продукцію. І тоді думала: мені б зараз за компом сидіти в теплі, створювати дизайни, а я коробки складаю на морозі, — каже Олена. — Тоді у нас ще не було співробітників. Та й грошей, в принципі, було не дуже багато. Досі сміємося: Діма з’їздив на заробітки в Польщу і привіз стартовий капітал”.  

Пошук виробництва теж був непростим: розіслали пропозиції в десятки, відгукнулись одиниці, з них якість та професійність витримало одне. Теж харків’яни, з ними компанія співпрацює і досі. 

У 2021 році, міркуючи над розвитком бізнесу Олена та Дмитро вирішили укласти першу угоду на виробництво та продаж товарів ліцензійними персонажами. Міркували так: на анімацію та фільми є попит, а щоб випускати продукцію з зображеннями улюблених героїв необхідно мати права на використання інтелектуальної власності  — цього вимагають і норми порядності, і українське законодавство. З цього рішення почалася співпраця зі світовими гігантами — Paramount, Hasbro, Warner Brothers та іншими. 

Стратегія спрацювала. Зараз в портфелі компанії ліцензія складає 20% від загальної кількості продукції. Герої “Щенячого патруля”, “Підлітків-мутантів Черепашок-ніндзя”, “Гаррі Поттера”, “Свинки Пеппи”. 

Що дає ліцензія виробнику? Чимало переваг. Це сильний маркетинговий план та медіапідтримка. Контент з дистрибуцією по всьому світу. Окремо — увага до потреб локального ринку, тобто, цей контент вже адаптований (як приклад — популярний дитячий канал Nickelodeon з червня 2023 року транслює контент українською мовою). Усе це допомагає виробнику скоротити маркетинговий бюджет на просування та рекламу.  

“Плюси ліцензії очевидні: це стійка любов шанувальників до брендів. Різні прояви емоцій додають унікальності кожному персонажу. Лояльність, яку правовласник вибудовував роками і постійно вкладав зусилля в її підтримку. Правильне використання цих переваг дозволяє підсилити власний бренд, розширити канали збуту, відкрити нові горизонти для зростання. Сучасний ритейл цінує результати, які здатний продемонструвати сучасний динамічний бренд з попитом, — пояснює Дар’я Рожковська, маркетинг директорка Українського ліцензійного агентства Mood Space,  — При цьому, потрібно розуміти, що ліцензія — це не панацея сама по собі. В неї потрібно вкладати і якість, і творчість”. 

Цю ж думку поділяють і виробники. 

“Ліцензія дала насправді дуже класну штуку: можливість по-іншому подивитися на розробку, ще глибше в неї зануритись і робити більш унікальний продукт. Так, з одного боку здається, що ліцензіар за нас все зробив: випустили анімацію або фільм, цих героїв всі знають, і ніби ми не вкладаємось в маркетинг. З іншого боку, це висококонкурентний ринок, де багато брендів, які користуються одними і тими ж ліцензійними матеріалами. Але нікому не цікавий сотий пазл з такою ж картинкою, — каже Олена Терпай. — Ти все одно маєш робити унікальний продукт, і тоді він буде цікавий комусь, і тоді будуть класні продажі”. 

Компанія росла, зростав взагалі увесь ринок дитячої продукції, було чимало цікавих планів, та прийшла війна. 

 

Після початку повномасштабного російського вторгнення Олена та Дмитро зважили все та вирішили залишати бізнес у Харкові. 

“Думали про релокацію на Захід, як зробили багато українських компаній. Але харків’яни є харків’яни, ми дуже любимо своє місто, і хотіли, щоб всі туди повернулися і все працювало, як раніше”, — каже Олена.  

Було непросто. Виробництво, на якийсь час зупинилося. Роз’їхалися люди. Як висококваліфіковані кадри, так і робочий персонал. Логістика в регіон здорожчала: в перший рік було дешевше везти продукцію по Європі, ніж від Харкова до кордону. 

До 24 лютого 2022 року в Dodo Toys працювали півсотні людей. Зараз — на двадцять відсотків менше. Закрили офіс, перейшли на віддалену роботу. 

Поступово життя відновилося, а проблеми — як удари росіян по енергетиці та затримки фур з матеріалами через страйки на кордонах — зараз сприймаються як неприємна, але все ж, буденність для українського бізнесу. А бізнес концентрується на майбутньому. 

Те, що починалося на холодному складі, на сьогодні виросло до 350 найменувань різноманітної продукції — магнітні сети, настільні ігри, головоломки, наліпки, розмальовки і, звісно ж, пазли. Їх іграшки в таких мережах, як “Епіцентр”, “Будинок іграшок”, “Антошка”, “ЧудоОстрів”. Експортуються в Європу. Продаються на Amazon. 

“Ми виготовляємо арт-н-крафт: розмальовки, татушки, стікери, скретч-карти; настільні ігри, магнітні сети, мильні бульбашки. Настільні ігри — це великий ринок, але складний, насправді. Одна річ, коли ти показуєш пазл, картинку, інша — гру, яку треба якось пояснити. Ми поки що не навчилися на 100% це робити, це для нас виклик”, — каже Олена. 

Ліцензія — вагома частина майбутнього компанії. Великі кінопрем’єри стимулюють продаж. У червні 2023 року вийшли в прокат нові “Трансформери: Час звіроботів” від Hasbro, це сьома частина франшизи. У серпні — анімаційний фільм “Підлітки-мутанти Черепашки-ніндзя: Погром мутантів”. А у жовтні — “Щенячий патруль: Мегакіно”, вже друга повнометражна анімація про пригоди рятувальної команди песиків.  

Усі стали хітами прокату — сьомі “Трансформери” зібрали майже пів мільярда доларів у світі; “Підлітки-мутанти Черепашки-ніндзя” та “Щенячий Патруль” увійшли в топ-5 анімацій з найбільшим бокс офісом за 2023 рік. 

Все це — потужний бустер для виробників дитячої продукції, і в Dodo Toys це чудово усвідомлюють. 

“Треба розуміти, що для нас, як для виробника, ліцензія — це гра в довгу, — каже Олена. — Це серйозна працемістка робота, коли в певні часові рамки усі дизайнери працюють виключно на створення продуктів під ліцензію. Треба зануритися в процес, і не вийде сьогодні зробити серію “Щенячого патруля”, а паралельно ще “Трансформерів”, занадто багато нюансів, і потрібна командна робота. Треба вкласти багато зусиль, бо ліцензія має бути унікальною, щоб наш продукт зайняв свою нішу на конкурентному ринку. І в Європі, і в Україні”.