Порада дня від експерта: що треба знати батькам про кишенькові гроші

У той час коли в європейських країнах батьки зводять дітям портфелі з акціями та навчають правил інвестування, наші батьки віддають перевагу варіанту тримати гроші дітей у себе, бо “мама краще знає, як їх витратити”. Але як тоді вчитися відповідально ставитися до фінансів?

Почнімо з бази — що взагалі таке кишенькові гроші?

Це гроші, які дитина може витрачати на власний розсуд. Наприклад, батьки дають дитині на день 50 грн, з яких:

• 20 грн на проїзд до школи;
• 25 грн на шкільне харчування;
• 5 грн — залишок, саме ця сума може вважатися кишеньковими грошима.

Чому дитина має отримувати кишенькові гроші?

Насамперед це треба зрозуміти батькам. Кишенькові гроші — це не формат моментального задоволення забаганок дитини. Це навчання, яке потребує вашої активної участі. Ви з раннього віку пояснюєте дитині правила поведінки, правила дорожнього руху, вчите мити руки і чистити зуби два рази на день, щоб у дорослому віці вона мала правильні й корисні звички.

Правильне розпорядження грошима — це теж дуже корисна звичка.

Просто подумайте: якщо дітям починати давати гроші зі шкільного віку, наприклад, з 7 років, то до моменту вступу у виш і переїзду в інше місто на навчання у дитини буде вже 10 років досвіду управління власними фінансами. Це колосальний внесок у фінансову грамотність дитини.

Коли починати давати гроші?

Найкраще тоді, коли дитина вміє писати, читати, рахувати, відрізняє номінали різних монет і банкнот. Орієнтовно це з 6-7 років. Важливо до того часу познайомити дитину з грошима, регулярно вести розмови про гроші, пояснювати мотивацію під час купівлі.

Наприклад, напередодні дня народження дитини варто поговорити те, що вона вже досягла віку для отримання “своїх” грошей, озвучити основні правила, принципи та обмеження: навіщо потрібні кишенькові гроші, коли і як дитина буде їх отримувати, на що їх можна витрачати і чого краще не робити.

Щороку з нагоди дня народження можна збільшувати суму. Похваліть дитину за успіхи, яких вдалося досягти за попередній рік, і зверніть увагу на те, що варто покращити в наступному. Звісно, все в максимально дружній атмосфері.

Як часто давати кишенькові гроші?

Я вже сказала, що розпорядження кишеньковими грошима для дитини має бути навчанням, а кожне навчання має свою систему.

Дітям 6-8 років психологічно важко накопичувати. Вони отримують тільки найперший досвід, і його варто пережити разом. Рекомендація в цьому віці видавати дрібні кошти щодня.

• З дітьми віком 9-12 років можна переходити на систему “раз на тиждень”, щоб привчати до планування витрат у довгостроковій перспективі.
• Дітям старше 12 років — один-два рази на місяць для закріплення навички планування перед самостійним дорослим життям.

Важливий нюанс — плановість та стабільність. Якщо видача грошей відбувається раз на тиждень, хорошою ідеєю буде робити це увечері неділі. Якщо двічі на місяць, то орієнтир — 1 і 15 число (початок та середина місяця) або прив’язка до дат отримання зарплати батьків. Якщо раз на місяць — перші числа місяця.

Завчасно підготуйте потрібну суму, подбайте про обмін купюр на потрібний номінал.

Батькам варто суворо дотримуватися часу видачі, відповідально ставитися до цієї практики, адже це показує дітям приклад серйозного ставлення до грошей.

Який має бути бюджет?

1. Відповідно до можливостей батьків.
2. Відповідно до місця проживання (місто чи село).
3. Орієнтуючись на ціну того, що важливо для дитини (іграшки, солодощі). Дитина повинна мати можливість реально щось купити, зробивши накопичення.
4. Загальноприйнята сума серед вашого кола знайомих.
5. Залежно від віку дитини, з постійним поступальним збільшенням.

Навіть мінімальна сума — значно краще, ніж нічого.

А якщо дитина просить більше?

Якщо дитина просить більше і батьки можуть давати більше, обговоріть з дитиною її потреби і давайте більше. Нехай дитина вчиться ними оперувати.

Якщо батьки не можуть давати більше, чесно зізнайтеся дитині в цьому, визнайте право дитини хотіти більшого (це важливо! не оперуйте поняттями “багато хочеш”), наголосіть про важливість для дитини обрати професію, яка приноситиме і задоволення, і високі статки, обговоріть можливості трохи заробити (залежно від віку дитини).

Якщо вже мова зайшла про підробітки, то є важливий нюанс: кишенькові гроші повинні бути завжди як стабільний дохід дитини, незалежно від того, підробляє дитина чи ні, дає ще хтось із родичів дитині гроші чи ні. Кишенькові гроші дають стабільність, передбачуваність, можливість планувати.

Якщо дитині не вистачило грошей на запланований період, не поспішайте додавати. Спершу обговоріть альтернативи безплатних розваг замість платних, можливість прожити без кишенькових грошей до наступної видачі. Якщо фінансова допомога критично (підкреслюю: критично!) потрібна, позичте дитині гроші (особливо на перших порах набуття навичок управління грошима), відразу обговоріть умови повернення або перерахування за наступної видачі коштів.  Домовтеся, що це виняток і витрати потрібно планувати грамотно.

В якій формі — готівкою чи на картку?

Це залежить від віку дитини. Банки дозволяють відкрити картку для дитини з 6 років. Однак дітям до 10 років рекомендують давати лише готівку, бо гроші на картці для них ще занадто абстрактне поняття. З 10 років можна використовувати тільки картку, але це вже після особистого досвіду оперування готівкою.

Кишенькові гроші не варто використовувати як інструмент для маніпуляції та торгів ані з боку дитини, ані батьків. Видавати слід “просто так”, без прив’язки до оцінок, виконання домашніх обов’язків чи хорошої поведінки. Батькам краще сприймати кишенькові гроші як тренажер для набуття дітьми дуже важливих у нашому матеріальному світі навичок.