Профорієнтація дитини: чому підбирати майбутню професію потрібно вже в 10-12 років

Більшість молодих людей обирає спеціальність в університеті, керуючись власними романтизованими уявленнями про професію. А потім вони стикаються з реальністю та розчаровуються. Згідно з дослідженням OLX, понад 78% молоді, які шукають першу роботу, не планують працювати за фахом.

Чому так відбувається? Звичайно, економічні передумови грають велику роль. Якщо випускник інженерного ВНЗ виходить на ринок і бачить, що інженер отримує 15 000 гривень щомісяця, а менеджер з продажу — 30 000, то це грає не на користь розвитку інженерної галузі в країні. 

Проте насправді все значно глибше. Адже 8 з 10 учнів 10-11 класів взагалі не знають, ким хочуть бути у майбутньому. І це величезна проблема. Що з нею робити, Вячеслав Поліновський, СЕО онлайн ІТ-академії GoITeens розповідає у статті.

Профорієнтація в школах: ситуація на зараз

В загальноосвітніх школах України елементи професійної орієнтації школярів з’являються лише в восьмому класі. А повноцінно процес профорієнтації запускається лише в дев’ятому класі, адже частина учнів йтиме в коледжі та інші професійні навчальні заклади.

В рамках розробки програми НУШ (Нової українською школи), у 2020 році було проведено масштабне опитування серед батьків школярів, яке показало, що 94% батьків та 88% учнів хочуть мати більше інформації щодо вибору майбутньої професії та розвитку кар’єри. 

При цьому опитування керівників навчальних закладів показало недосконалості шкільної профорієнтації. Зараз нею переважно займаються класні керівники та психологи, також частково до цього процесу залучені вчителі-предметники. Втім, фахової підготовки спеціалістів з профорієнтації не існує, лише короткі курси підвищення кваліфікації для психологів та соціальних педагогів. Дослідження показує, що понад 80% вчителів хотіли б більше знати про правильний процес профорієнтації з урахуванням сучасних реалій ринку. 

Як результат, батьки та учні не отримують потрібної інформації про здібності та схильності дитини, а також про актуальні спеціальності на ринку праці, тому змушені шукати це самостійно. 

Головна причина в тому, що державним стандартом базової середньої освіти не була передбачена уніфікація профорієнтаційного процесу. 

Зміни, що зараз впроваджуються на базі НУШ, дещо покращують ситуацію. Ось основні особливості:

• У початковій школі ряд професій та їх особливості діти вивчають в рамках курсу «Я досліджую світ».
• У базовій школі запускається наскрізний процес профорієнтації, діти досліджують зв’язок між навчальними дисциплінами та професіями, знайомляться з вдалими прикладами кар’єри в різних спеціальностях, досліджують особливості сучасного ринку праці, популярність та попит окремих професій.
• У старшій школі підлітків знайомлять зі спеціальностями більш детально, роблячи акцент на галузевих напрямках та кар’єрних кластерах.

Звичайно, НУШ впроваджує позитивні зміни до процесу профорієнтації. Комплексний підхід значно кращий за кілька формальних тестів в дев’ятому класі. Але повноцінно цей процес запрацює лише за 3-5 років, та й навіть його може бути замало, щоб кожна дитина знайшла свій найкращий шлях в житті.

Як зробити профорієнтацію школярів по-справжньому ефективною

Ми в GoITeens працюємо з дітьми та підлітками вже протягом восьми років, і понад тисяча наших випускників знайшли роботу в IT-сфері. Ціль нашої роботи — підготувати молодого спеціаліста до реальної роботи та відразу здобути конкурентну перевагу на ринку праці, саме тому ми робимо акцент на практичних навичках, які потрібні роботодавцям. 

Перевірити, як це працює, можна на безоплатній індивідуальній консультації з фахівцями академії.

Профорієнтація — один з найважливіших аспектів нашої роботи. Вже під час знайомства з майбутнім учнем менеджер індивідуальних консультацій проводить скринінг, щоб підібрати навчальний курс, який підійде дитині найкраще. 

Вже в сім-вісім років цілком реально визначити схильності дитини та інтерес до окремих IT-дисциплін. 

Навіть учні молодшої школи, що вчаться на базових ІТ-дисциплінах, обов’язково виконують власні практичні проєкти. І головне в цьому — вони мають самі придумати формат та ідею, а потім втілити їх у життя. Вже тут ми бачимо, що дитині цікаво, які схильності вона має та що саме найкраще в неї виходить. Так ми можемо побудувати індивідуальний план розвитку учня. 

Ось, наприклад, робота восьмирічної Анни Пастух — простенька, але повноцінна гра, де треба одягати намальовану дівчинку. 

Уже тільки цей вибір демонструє, що дитині цікавий дизайн і в майбутньому вона зможе непогано проявити себе на курсах вебдизайну та фронтенду. 

Повноцінний процес профорієнтації варто стартувати в 10-12 років

В такому віці дитина має добре сформовані сфери інтересів і активно розширює свій світогляд. Проте починати потрібно не через призму професій, а за допомогою розвитку практичних навичок. 

Дитина може цікавитися створенням анімацій, але це зовсім не значить, що перед вами майбутній мультиплікатор чи геймдизайнер. Діти в такому віці все ще сприймають навчання як різновид дозвілля. Але це дійсно може стати підґрунтям для здобуття професії, тому ментори уважно слідкують за успіхами кожного учня. 

Наприклад, наш курс Minecraft більшість дітей сприймають як розвагу, але в рамках навчальної програми вони засвоюють логіку та практику блокового програмування. В майбутньому це значно спростить вивчення мов програмування та фреймворків, а також практичну роботу з ними.

Безпосередній вибір майбутньої професії можна починати вже в 13-14 років 

У цьому віці підліток вже здатен логічно та обґрунтовано мислити, оцінити перспективи роботи в певній сфері, правильно проаналізувати свої навички та інтереси. Саме в цьому віці потрібно пробувати вибрані галузі на практиці. Чим більше, тим краще. Не переймайтеся, якщо підліток «блукає» курсами та пробує знайти щось, що йому сподобається найбільше.

Але тут вкрай важливо допомогти дитині, адже в неї все ще недостатньо знань про ринок та спеціальності, через що уявлення виходять надто романтизованими та далекими від реальності. 

Якщо старшокласник не буде розуміти, з чого складається реальна робота, як досягти кар’єрного зростання та на що він взагалі може розраховувати на ринку праці, то може сильно розчаруватися у майбутньому. Це одна з найголовніших причин, чому так багато молодих людей не працюють за спеціальністю.

Після цього вже цілком можна починати реальну роботу над здобуттям спеціальності. Так, не обов’язково закінчувати університет, щоб отримати популярну та високооплачувану професію. Вже в 14-15 років підліток може виконувати проєктну роботу на фрилансі та заробляти власні гроші. 

В GoITeens є випускники, яких вже в 16 років взяли на роботу в українські IT-компанії як повноцінних працівників. Це все завдяки грамотному процесу професійної орієнтації та своєчасному розвитку потрібних практичних навичок у підлітків. Один з наших колишніх учнів вже в 17 років став Middle-розробником. А це, щоб ви краще зрозуміли, зарплата від $1500. 

Якщо ви також бажаєте своїй дитині успіху, а вона цікавиться ІТ, запишіть її на безоплатне пробне заняття — впевнений, ви відчуєте переваги.

Правильна профорієнтація може допомогти підлітку знайти спеціальність чи напрям, який підійде йому найкраще. Він вже буде знати про практичні нюанси роботи, особливості ринку та кар’єрного зростання. 

В загальноосвітніх школах справжня профорієнтація лише зароджується, до результатів ще далеко. Саме тому вся відповідальність за майбутнє дитини все ще лежить на батьках. А ми зі свого боку намагаємося в цьому допомогти.