Поїхати не можна залишитись: На які умови можуть ще розраховувати українці у ЄС через 3 місяці війни

16.06.2022

За останніми даними ООН, в Європі перебуває понад 5 млн українських біженців, включаючи тих, хто спочатку перетнув кордон із сусідніми країнами, а потім переїхав до інших країн. З них 3,2 мільйона зареєструвалися у програмі тимчасового захисту або подібних національних програм захисту в європейських країнах.

Європейський Союз надав українським вимушеним переселенцям право на проживання та роботу в усіх 27 країнах ЄС протягом 3 років. Вони також мають право на соціальні виплати, медичну допомогу та доступ до шкільної освіти.

На що зараз можуть розраховувати українці у ЄС ,читайте у нашому огляді. 

Польща

Більшість українців, вимушених виїхати з України, за даними порталу ООН, перебувають у сусідній Польщі — це 1 млн 152 тисячі українців. Актуальну інформацію для громадян України можна знайти на сторінці www.ua.gov.pl. З нововведень — з 1 липня уряд Польщі більше не буде платити 40 злотих (близько 276 грн) польським сім’ям, які приютили українців. В уряді пояснили, що ці виплати продовжать для інвалідів, багатодітних сімей та вагітних. Рішення уряду продиктоване дуже великими видатками на утримання біженців. Зокрема, Сілезьке воєводство оцінило поточні видатки на 115 тис. біженців у 190 млн злотих на місяць, із яких щоденні виплати по 40 злотих на людину становлять 160 млн злотих. Тож Польща вже потребує міжнародної фінансової допомоги.

«Ми виплачуємо величезні соціальні кошти – від 300 злотих для кожного до 500+ злотих на кожну дитину та інші соціальні вигоди. Крім того, ми бачимо, що багато українців шукають роботу, знаходять її та справляються самі. Ми хочемо стимулювати інших бути активними. Чотири місяці повного захисту – це, на нашу думку, достатній час», – сказав високопоставлений політик правлячої партії «Право і справедливість».

Зазначається, що вже 14 тисячі українців знайшли легальну роботу у Польщі. Наразі місцеві управління чекають на спеціальний акт, який допоможе профінансувати навчання та курси навчання польської мови для українців.

Нагадаємо, що українці мають право на законне перебування в Польщі протягом 18 місяців. Щоб отримати право на проживання, а також багато інших прав, послуг і переваг, пов’язаних з ним, їм потрібно буде подати заяву на присвоєння номера PESEL. Новий закон також поширюється на чоловіків/дружин громадян України, які не мають українського громадянства, але прибули до Польщі безпосередньо з України внаслідок війни. Відповідно до цього закону підприємства та фізичні особи, які надають допомогу біженцям з України у вигляді проживання та харчування, отримають грошову допомогу на термін до 60 днів у розмірі 1200 злотих на місяць (близько 250 євро).

Громадяни України, що тікають від війни, отримають повний доступ до польського ринку праці (отримання дозволу на роботу не вимагається) та польської системи охорони здоров’я, а також отримають одноразову грошову допомогу у розмірі 300 злотих (63 євро) на особу. Діти з України матимуть право відвідувати польські школи на тих самих підставах, що й громадяни Польщі.

Українські студенти вищих навчальних закладів матимуть можливість продовжити навчання у польських університетах. Українці матимуть право на соціальну допомогу, зокрема 500+ (500 злотих на дитину на місяць: приблизно 106 євро), 300+ (300 злотих на рік на шкільне приладдя: приблизно 63 євро), допомогу на догляд за сім’єю (за кожну другу та наступну дитину віком від 12 до 36 місяців, до максимальної суми 12 000 злотих на дитину: приблизно 2 553 євро), субсидії на дитячий садок, сімейні преференції та соціальну допомогу.

Одна з українок, що подалася у Польщу, — 20-річна Вероніка Антоненко з Кам’янського. Сюди вона перевезла подругу Юлю з мамою, тіткою та їхніми дітьми. Так вони потрапили у притулок у Любліні. Потім — у селище під Лодзь, де їм усім навіть виділили окрему кімнату. Проте врешті залишилися у Варшаві, де їм пообіцяли допомогти з квартирою. Сьогодні вони у Польщі лише вдвох — рідні Юлі втомилися та повернулися в Україну.

Вероніка каже, що любить Україну, але через усі події, плнує залишитися у Польщі. Варшава, на її думку, ідеальний варіант, щоб призвичаїтися до життя у Європі. Тут вона планує добре вивчити англійську та податися далі — можливо, у Австрію чи Чехію.

«Мені б хотілося будувати Україну, розвивати її, і я буду це робити — на відстані чи приїжджатиму, просто там, у Європі, більше стабільності, особливо для 20-річної дівчини», — каже Вероніка.

За словами Євгенії, що проживає неподалік Вроцлава, у Польщі біженцям допомагають охоче: надають продукти, гуманітарку, але зараз вся ця допомога поступово йде на спад. Вона розповіла, що спочатку проживала у готелі, де господарі сказали: «Живіть скільки хочете, а якщо щось потрібно — говоріть». Але десь за тиждень стосунки із господарями зіпсувалися.

«Нам почали говорити, що ми нічого не робимо, при тому, що ми не мали змоги щось робити в принципі через мовний бар’єр. Плюс на той момент ми не мали оформлених документів. Тоді ми ще відходили від стресу, оскільки саме поняття війни дуже щільно відбилося в голові у кожного з нас. Господарі на нас тиснули через те, що ми нібито нічого не робимо, не шукаємо роботу. Нам було складно – ми в чужій країні, нічого не знаємо. А попередньо ми дали номери своїх PESEL (ідентифікаційний номер, який дає право на роботу в Польщі за прийнятим для біженців спецзаконом) роботодавцям, нам передзвонили і сказали, що нас не візьмуть через незнання мови, хоча на співбесіді це не було проблемою», — розповідає жінка.

Румунія

Зараз у Румунії перебувають 82 тисячі біженців, з яких 34 тисячі – за програмою тимчасового захисту.

Держава надає тимчасовий захист до 4 березня 2023 року з можливим продовженням ще на один рік. Також держава надає право на працевлаштування. Медичне обслуговування в Румунії безкоштовне. Особи, які мають міжнародний захист, можуть отримати доступ до всіх медичних послуг. Статус тимчасового захисту надає доступ до соціального забезпечення та засобів до існування. Особи, що отримали тимчасовий захист, мають доступ до житла на період дії свого статусу. Діти віком до 18 років мають право на безкоштовне навчання в школі та дитячому садку, а також відвідування курсів румунської мови.

Сюди переїхала Ганна з Луганська,  яка після подій 2014-го року жила в Одесі. Вона виїхала до Румунії, де їй заздалегідь погодилися надати тимчасовий притулок знайомі. У Бухаресті їй надали кімнату, де вона прожила десять днів. Згодом вона переїхала до будинку інших людей із тієї компанії, де пробула ще місяць. А ще пізніше перемістилася в ЛГБТ-шелтер від організації Accept — вибрала саме це місце, оскільки сама є лесбійкою.

«Я намагалася знайти кімнату, яку можна було б винаймати, але виявилося, що здають житло тут лише на термін від року і більше, а для орендарів із тваринами мало варіантів. Але багатьом моїм знайомим вдалося знайти у Бухаресті житло в оренду чи безкоштовно — на вулиці ніхто не залишився», — каже Ганна.

За її словами, румуни дуже привітно ставляться до українців. Звичайні люди вразили її доброзичливістю та бажанням допомогти: вони пропонують українцям безкоштовне житло, транспорт, речі та їжу. Коли Ганна зробила пост у фейсбук-групі для українців у Румунії про те, що її валіза порвалася, їй знайшли нову вже за чотири хвилини. Повернутися в Україну планує, як тільки закінчиться війна, бо не вистачає відчуття «домівки».

Словаччина

Надає українцям статус осіб, що мають «тимчасовий захист» на 1 рік із можливістю подовження (ще максимум два рази на 1 рік). Також держава надає право на працевлаштування. Термінову/основну медичну допомогу покриває держава. Після отримання статусу тимчасового захисту та підтвердження цього у відповідному Управлінні з питань праці, соціальних питань та сім’ї якщо відповідаєте вимогам і маєте право на фінансову підтримку для осіб, що потребують матеріальної допомоги. Дітям буде дозволено навчатися в школах за місцем вашого проживання або в іншому визначеному місці.

Словацькі профспілки, що володіють мережею готелів Sorea, надають близько 1000 місць (це 3 готелі) для біженців. Конфедерація словацьких профспілок організовує збір одягу, предметів гігієни та продуктів харчування, які прямують безпосередньо до гуманітарних точок на кордоні Словаччини з Україною.

Наразі тут перебувають 77 тисяч українців.

Австрія

Тимчасове проживання надається громадянам України та членам їхніх сімей/чоловіку та дружині та особам, які мають право на захист в Україні (наприклад, визнані біженці), яким довелося тікати з України станом на 24 лютого 2022 року, а також громадянам України, які не можуть повернутися в Україну і які мали дійсний дозвіл на проживання в Австрії станом на 24 лютого 2022 року або все ще його мають. Право на тимчасове проживання в Австрії до 3 березня 2023 року автоматично подовжується двічі на термін до 6 місяців, якщо його не буде скасовано. Громадянин України має право на працевлаштування, але тільки після того, як BFA (Bundesamts fur Fremdenwesen und Asyl) видає посвідчення переміщеної особи.

Доступ до медичної допомоги надається. Автоматична реєстрація на державне медичне страхування (OGK) під час подання заяви на посвідчення переміщеної особи. Діє до 31 грудня 2023 року. Таким особам буде надіслано за місцем зареєстрованого проживання електронну картку з номером соціального страхування, яку необхідно показати під час відвідування терапевта тощо. Соціальні виплати. Приватне житло: 215 євро на місяць для дорослих і 100 євро для неповнолітніх. Дотація на оренду 300 євро для сімей (2 особи+) і 150 євро для окремих осіб. Державне житло: Без харчування: 6 євро в день на особу; З харчуванням: 40 євро щомісячна допомога на особу. Як у випадку державного, так і у випадку приватного проживання: 200 євро на рік на шкільне приладдя і 150 євро на рік на одяг. Коли українці можуть переїхати до приватного житла, залежить від фінансових можливостей (надаються дотації на житло) та наявності житла. У будь-якому випадку державне житло надається на невизначений термін.

Дитячі садки і школи доступні при наявності вільних місць. В університетах українські студенти звільнені від оплати навчання за літній семестр 2022 року.  Австрійська національна спілка студентів надає спеціальну невідкладну допомогу українським студентам, які постраждали від війни, також консультації українською мовою.

В Австрії наразі перебувають понад 70 тисяч українців — одні з них Олександра та Єлизавета, що живуть у Відні.

Олександра розповіла, що спочатку була у Словаччині, потім поїхала працювати до Мілана, потім — до друзів у Відень. Тут живе вже півтора місяці. Плюс я була у Німеччині, і у Франції. Розповідає, що у Німеччині та Австрії досить добре – дуже багато робиться для українських біженців. Є гуманітарні центри, допомога щодо надання житла. А от у Мілані таких умов практично не існує – ні виплат, ні житла. Тобто в європейських країнах, які найближче до України, умови для біженців найкращі. В міру віддалення від України буквально зникає все. Наприклад, у Франції немає ані безкоштовного проїзду, ані пільг – нічого такого для українців.

У Відні їй з помешканням допомагають друзі. Ще одні її знайомі живуть у пансіонаті – там місцева влада безкоштовно видавала квартири для багатьох українських сімей, а ось у Німеччині, за словами дівчини, з житлом складніше — якщо держава один раз не заплатила господарям гроші за те, що вони прийняли біженців, то українців можуть просто вигнати з квартири.

«Здебільшого люди у Європі не розуміють, що таке війна. Згодом європейці перестали згадувати про неї. Згас ентузіазм у співчутті. Якщо чесно, мені не подобається позиція європейців щодо війни в Україні. Я доводжу, що винен не лише путін, а й люди у росії, які цю війну підтримують. А європейці у відповідь захищають росіян. Європейці дуже часто кажуть, що «війна — це погано» і перериваються на «але», після якого починають шукати мінуси та можливу провину українців у цьому. Вони аргументують це тим, що у війні винні дві сторони. Їм час перестати шукати «подвійне дно» і називати нас із Росією «братами», — каже Олександра.

Олександра каже, що у Берліні вона стикалася з фразами а-ля «біженці набігли». Деякі люди незадоволені кількістю приїжджих з України, підвищенням цін, спричиненим війною. Негативні настрої є, але здебільшого позитив переважає. Каже, що лояльніше до українців ставляться країни-сусіди: Польща, Литва, Латвія, Словаччина.

Українка Єлизавета підтверджує, що європейці не до кінця розуміють масштабів війни в Україні.

«Зараз я живу в одного швейцара – йому близько тридцяти років. Не можу сказати, що йому все одно на те, що відбувається, але, як на мене, він недостатньо розуміє масштаб війни і того, що переживають наші люди. Я показувала йому фотографії з нашої поїздки на Рожеві озера (Херсонська область) та розповіла, що сьогодні там відбуваються жахливі речі. На що він мені відповів: «Ти не хвилюйся, ми туди приїдемо, і все виправимо». Відчуття, ніби деякі європейці не мали якихось серйозних негараздів, вони живуть у своєму світі в рожевих окулярах і не надають нашим проблемам особливого значення», — каже жінка.

Додає, що австрійці до українців дуже добре ставляться, їм не однаково на війну, але вони не усвідомлюють масштабу катастрофи.

Чехія

Країна надає тимчасовий захист на строк до 1 року. Особа, яка користується тимчасовим захистом згідно з Директивою про тимчасовий захист, зможе працювати в Чеській Республіці без дозволу на роботу. Якщо українцю надано тимчасовий захист, він автоматично включений в систему державного медичного страхування.

Дані чеського бюро зайнятості свідчать, що серед тих, хто залишився в Чехії, близько 50 тисяч українських біженців знайшли роботу в секторах, які гостро потребували робочих місць, які раніше було важко заповнити. Водночас, Чехо-Моравська конфедерація профспілок (CMKOS) застерегла проти найняття українських біженців в якості дешевої робочої сили.

Сьогодні уряд виступив з низкою пропозицій, відповідно до яких ті, хто не працює, ризикують втратити право на соціальні виплати. Одна із запропонованих змін стосується медичного страхування, яке буде безкоштовним лише для повнолітніх протягом перших 180 днів, таким чином пов’язуючи охорону здоров’я зі статусом зайнятості. Крім того, біженці, які перебувають у державних притулках, можуть втратити право на фінансову допомогу.

Наразі у Чехії перебуває 361,4 тисяч українців. Одна з них — Анастасія, що переїхала до Праги із двома дітьми. Каже, що чехи чуйні та допомагають українцям, чим можуть. Каже, що у Празі проходить багато акцій на підтримку України.

«Багато чехів були здивовані рефлексами, які з’явилися у нас після війни. Мені дуже запам’яталося, коли волонтери свердлили стіну, щоб повісити полички, а одна жінка злякалася гучних звуків і почала панікувати. Але місцеві чуйно поставилися до цього, заспокоювали її. А після того, як Україна перемогла на Євробаченні, мені чехи казали: «Після малої перемоги йде велика, то все буде Україна», — додає Єлизавета, яка також проживає у Празі.

З документів у Чехії потрібні закордонний паспорт та бажано звичайний паспорт. За допомогою паспорта роблять спеціальну візу на рік, а потім, за бажанням, можна продовжити. З нею також можна пересуватися іншими країнами Євросоюзу і вона на якийсь час дає безкоштовний проїзд у громадському транспорті. Допомогу українським біженцям виплачують щомісяця на суму 5 тисяч крон (6 340 гривень), готівкою або на карту, яку тут можна оформити.

Повернення в Україну

Агентство у справах біженців ООН зауважує, що незважаючи на те, що в Україні й далі йде війна, і Росія обстрілює ракетами усі регіони країни, частина українців повертаються, зокрема на звільнені від російської окупації території та туди, де не велися бойові дії. Хтось їде в Україну, щоб оцінити ситуацію, перевірити майно, відвідати членів родини чи допомогти їм виїхати. Деякі їдуть з наміром залишитися на захід України, до Києва і околиць, до Чернігова.

При цьому 90% тих, хто виїхав внаслідок повномасштабної війни Росії проти України  сьогодні говорять про те, що вони хочуть повернутися в Україну, каже директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України Елла Лібанова.

Матеріал підготувала Ярослава Жуковська