Тетяна Міськова — директорка Офісу з просування експорту України. Серед ключових її проєктів у цій ролі – перший Національний стенд України на Міжнародній імпортній виставці у Китаї (2018), Національна освітня програма «Експортна Революція в Україні» (2017), Платформа B2G для налагодження ефективного діалогу між владою та бізнесом (2016-2017).
Закінчила Українську академію банківської справи Національного банку України. Має понад 10 років професійного досвіду в бізнес-адмініструванні, керуванні національними проєктами в публічному секторі та стратегічних комунікаціях.
Ми поговорили з пані Тетяною про те, чим може бути корисним для малих та середніх компаній Офіс з просування експорту, яких помилок краще уникати під час масштабування бізнесу, а також про те, яку роль у компаніях-експортерах відіграють жінки.
Розкажіть про свій кар’єрний шлях. Він починався у бізнесі — чому вас навчив цей досвід роботи?
Я почала свою кар’єру в міжнародних мультинаціональних компаніях. Перша серйозна робота була в Coca-Cola, потім Red Bull, Райффайзен Банк Аваль. Мені пощастило, що у компаніях був дуже класний професійний менеджмент, я багато спілкувалась і співпрацювала з іноземцями. Тож на самому старті мала унікальну можливість абсорбувати правильні підходи щодо того, як будувати систему управління проєктами та бізнес-процесами, формувати в компанії корпоративну культуру.
Пізніше долучилась до цікавого національного проєкту міжнародного масштабу — організації футбольного чемпіонату Євро-2012 під егідою УЄФА. Працювали ми над ним під суттєвим тиском зовнішніх обставин та викликів. Адже існувала постійна загроза того, що якщо ми не впораємося з належною організацією Чемпіонату, право працювати над проєктом може дістатись іншій країні, наприклад, Німеччині. Даний досвід роботи був важливим, та певною мірою сформував мене в частині побудови навичок міжнародної комунікаційної політики, підходів до роботи, праці в мультикультурному середовищі, націленості на досягнення результатів.
А як саме ви прийшли до підтримки експорту?
На початку подій 2013 – 2014 року я працювала в спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ. Пізніше долучилась до роботи в швейцарській гуманітарній організації Terres des Hommes, де у рамках реалізації проєкту UNISEF ми надавали гуманітарну та соціально-психологічну підтримку вразливим верствам населення, особливо дітям та літнім людям, які перебували практично на лінії розмежування в Луганській області.
Морально це був досить непростий час, але коли тренінги наших фахівців допомагали поновлювати посмішки на обличчях дітей, які пережили обстріли та вибухи, це додавало сил продовжувати працювати ще більше, ще інтенсивніше. З одного боку, нам було дуже шкода людей, які у більшості були приреченими залишатись у тих страшних місцях. З іншої сторони, після того, як ми поїздили по селах та районах, я помітила, що в деяких людей починали формуватися звички «гуманітарного спорту», що полягав у зборі пакунків гуманітарної допомоги в різних населених пунктах. Це мене вразило. Я задумалась над тим, що насправді найкраща допомога таким людям — дати роботу та повернути самоповагу. А зробити це можна виключно через пожвавлення економіки. Тому сьогодні я працюю в Офісі з просування експорту України, куди мене свого часу запросили колишні колеги з ЄВРО 2012.
У чому суть діяльності цього органу, як він виник?
Усе починалось з реформаторського офісу при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Спочатку це був консультативно-дорадчий орган при Мінекономіки, де я координувала Раду з просування експорту — діалоговий майданчик «Влада до бізнесу», де ми фасилітували діалог між експортерами та державою. Інші колеги робили перші міжнародні бізнес-події, торговельні місії. Ми показували результат. Поступово до проєкту, який драйвила колишня торгова представниця та керівниця офісу, приєднувалися донори, приносили свою експертизу, вчили нас і допомагали формувати послуги. Фактично, ми будували першу інституцію підтримки бізнесу для бізнесу, і так це переросло в Офіс з просування експорту України. Ми не унікальна країна з таким органом, подібні офіси працюють у багатьох європейських країнах. Їх почали створювати ще 50-100 років тому, особливо активно — після Другої світової війни. Мета подібних офісів – допомога компаніям в експорті та виході на глобальні ринки. В Україні ж ситуація стала особливо складною після 2012 року, коли Росія вперше наклала ембарго на наші продукти, пізніше заборонила транзит. Водночас ми підписали угоди про вільну торгівлю з Канадою, ЄС, згодом – з Ізраїлем. Компаніям потрібно було виходити на складніші ринки зі значно вибагливішим покупцем, іншим та складнішим регулюванням, особливо для малого та середнього бізнесу. Так, ми почали формувати послуги й продукти, які б могли допомогти у пошуку партнерів та підкоренні нових ринків.
Отже, Ви працювали і у комерційних компаніях, і в неурядових організаціях, а тепер у держсекторі. Це є для вас принципово новим досвідом?
Зовсім ні, швидше те, що я роблю зараз — це інтеграція усього мого попереднього досвіду і його логічне продовження. Хоча, зізнаюсь: усе, чому я вчилася в приватному секторі, на жаль, в державному працює важко. Це виклики буквально кожного дня. Те, що у комерційних компаніях вирішується легко та швидко, тут потребує неабияких зусиль. Однак, з іншого боку, деякі політичні рішення навпаки приймаються швидко, і розблоковують роботу цілих секторів та індустрій. Найбільше заважають бюрократія, з одного боку, і недовіра бізнесу до держави, з іншого. Тобто тут для мене багато чого нового, вчуся кожного дня.
Але у Вас є надія, що найближчим часом це зміниться? Не дарма ж у держустанови прийшли люди з таким бекграундом, як у вас.
Я вірю в людей. Ковід став викликом для усіх нас, своєрідною перевіркою на стійкість для людей та організацій. Він показав, які системи є стійкими, а які ні. Ми боролися, щоб продовжувати бути корисними для експортерів, надавати допомогу, навіть в умовах дуже обмеженого державного бюджету, адже пріоритетом є охорона здоров’я. Ми працюємо з ще більшою наснагою, і це те, що драйвить команду. Втім, щоб ця система добре працювала, умови роботи мають бути принаймні наближені до умов комерційного сектору. Адже неможливо на зарплати, які є в державному секторі, найняти фахових спеціалістів з ринку. Принаймні великого напливу охочих працювати ми не бачимо.
Але ковід, у деякому сенсі, мав і позитивний вплив. Маю на увазі активний процес діджиталізації, який заторкнув і державний сектор, зараз це абсолютний тренд. Він дав поштовх до того, щоб змінити багато бізнес-процесів. І те, що ще рік тому здавалося нереальним — зараз вже відбувається насправді: ми багато всього підписуємо онлайн. І це супер перемога!
Ви навчаєте підприємців масштабування бізнесу. З чого ви рекомендуєте розпочати цей процес?
В першу чергу, щоб побудувати сталий експорт, ми маємо застосовувати сталі методи. Що це означає? Наше середовище повне викликів та загроз, тому наші люди не звикли думати далекоглядно та будувати довготермінові плани. Відповідно ми зіткнулися з тим, що компанії здебільшого тяжіють до ситуативних продажів. У них одного разу все склалося, вони уклали угоду, продали і все. Про те, що буде далі, вони думають мало.
Тому варто починати з побудови системи. Компанії мають вивчити: задля успіху на закордонних ринках вони повинні мати свою експортну стратегію та планувати хоча б середньостроково. Основний запит, який ми чули у 2020 році — дайте нам контакти покупців за кордоном. Найбільш привабливі для експортерів наші послуги — торговельні місії, виставки. Ті бізнес-заходи, де компанія може виставити свій товар, і повернутися з купою контактів, після чого починаються вже перемовини, надсилання зразків, підготовка до укладання угоди.
Минулого року, на жаль, вся ця діяльність була паралізована. І ми бачимо, що в період цієї вимушеної паузи в офлайн-заходах успішно та прибутково працювали два типи компаній. Перший тип — ті, які мали довготермінові контракти, на 2 – 3 роки. Вони зуміли побудувати довготривалі стосунки з покупцями та мали можливість продовжувати експортувати. І друга категорія – компанії, у яких була хороша репутація. Адже баєри опинилися у тій самій ситуації обмежень, що й продавці, і у такий нестабільний період їм важливо було робити закупівлі у тих компаніях, які є надійними партнерами. Тому, які б в нас не були зовнішні обставини, будь-яка компанія завжди хоче бачити надійного і передбачуваного партнера, якому можна довіряти.
Які послуги компанії можуть замовити у вашому офісі?
Якщо ми говоримо про експорт, то це так чи інакше масштабування бізнесу і це завжди потребує інвестицій. Тому найперше, що ми пропонуємо зробити компаніям — це перевірити свою готовність до експорту за допомогою нашого тесту готовності до експорту на Єдиному експортному веб-порталі https://export.gov.ua/ . Якщо за результатами тесту стає зрозуміло, що компанія не готова, тоді другим кроком ми рекомендуємо навчання.
Послуги з експортної освіти дають можливість безкоштовно підвищити компетентності менеджерів ЗЕД або власників компаній різного рівня готовності до експорту: як новачкам, так і більш просунутим гравцям ринку. Для початківців освіта часто починається з того, що взагалі таке бізнес-модель, та як її побудувати. Такі компанії нерідко настільки занурені у свою операційну діяльність, що їм бракує часу виринути й подумати, подивитися трохи ширше. У розділі Центр компетенцій на порталі є багато інформації та покрокових путівників для різних індустрій.
Третім кроком є дослідження ринків та вибір ринку у фокусі. Більшість підприємств працюють в умовах надто обмеженого ресурсу, тому їм важливо оптимально спрямувати його з дотриманням правил країни експорту, де вони можуть знайти попит на свою продукцію та розраховувати, власне, на контакт.
І, нарешті, лише четвертим кроком є, безпосередньо, пошук партнерів: B2B онлайн чи офлайн майданчики, торговельні місії, виставки. Ми допомагаємо компаніям правильно створювати маркетингові матеріали, навчаємо міжкультурним особливостям та технікам проведення успішних перемовин. Працюємо з іноземними консультантами, які дають розуміння щодо культури споживання та особливостей ведення бізнесу тієї чи іншої країни, перспектив розвитку галузей, останніх трендів, вимог баєрів, тощо. Тобто все, що може потім допомогти компаніям укласти контракт та передбачити деталі, які можуть відіграти вирішальну роль під час перемовин. Всі послуги ми надаємо безкоштовно, їх можна замовити онлайн на нашому веб-порталі.
За вашими спостереженнями, які помилки найчастіше роблять початківці, які тільки починають експортувати?
Коли ви починаєте експортувати, то обов’язково стикаєтесь з тим, що багато підходів та бізнес-процесів доведеться змінювати: адаптувати продукт до нових вимог ринку, обов’язково змінювати маркетинг, пакування, можливо, зробити додаткову сертифікацію. Це знають майже всі. Але починати треба з азів: найняти фаховий персонал, який буде говорити як мінімум англійською. А краще — мовою тієї країни, куди ви хочете експортувати. Треба зробити сайт англійською мовою, адже якщо у вас немає сайту англійською мовою – вас не існує, вас ніхто не зможе перевірити, зрозуміти. Сайт має постійно оновлюватися, мати якісний контент, адже це ваше обличчя. І потрібно, перш за все, усвідомити, що продавати так просто як і всередині країни ви не зможете.
Будувати довготривалу репутацію теж дуже важливо. Адже за межами країни репутація працює не тільки на конкретну компанію, а і на її країну також. Якщо постачальників колись хтось підвів з України — вони можуть втратити довіру і до інших компаній такого ж походження.
Насправді важливі навіть будь-які дрібниці. Потрібно не лише говорити мовою тієї країни, куди ти їдеш, а й вивчати її традиції, культуру споживання. Наприклад, якщо ви представляєте легку промисловість, зважайте на те, що у Європі не люблять хутро, стрази, пластикове пакування. Варто враховувати tone of voice, наприклад, якщо ви в Азії, не треба проводити переговори на високих тонах голосу. Там це може бути моветон, і ви своєю поведінкою можете просто відлякати партнера. І таких особливостей дуже багато, не варто ними нехтувати. Навіть у дрібницях деякі помилки можуть кардинально розвернути ситуацію не на вашу користь.
Ще одна розповсюджена помилка — коли на виставки від компанії відправляється не sales персонал, а власники бізнесу, або топ-менеджери. Адже у топів зовсім інші компетенції, і це може бути програшна стратегія. Краще відрядити на переговори тих, у кого ця навичка продажів справді є сильною стороною. Загалом, щодо усього цього допомогти компаніям може наш Офіс. Ми консультуємо, ділимося досвідом і лайфхаками, допомагаємо будувати сталу стратегію зовнішньоекономічної діяльності.
Можна сказати, що ваш офіс – це няня для експортера.
Так, елементи бейбі-ситтингу є, згодна. Але я не хочу, щоб нас називали, як «іnvest-няні». Краще так: лабораторія, де відбуваються процеси трансформації наших експортерів і представників малого і середнього бізнесів для того, щоб вони виходили на міжнародні ринки й ставали на них успішними.
Але все одно все залежить від проактивної позиції самого бізнесу, його власника або топ-менеджера. Дуже добре, коли у компанії є здатність тверезо оцінювати свої сили. Є компанії, які їдуть на виставку, вивчають обстановку, а потім говорять — ні, ми не готові. Ми будемо готуватися і через рік приїдемо ще. Але це рідкість, більшість хочуть усе і відразу. Не всі спроможні оцінити реальну конкурентоздатність свого товару на даному ринку і можливості компанії щодо його виробництва і поставки.
Які компанії є основними клієнтами вашого офісу, які галузі вони представляють?
Компанії, яким ми надаємо послуги, визначені національною стратегією до 2021 року. Згідно з нею були визначені 7 секторів, от з ними ми й працюємо. Це точно не сировинні продукти, адже ми орієнтуємось лише на ті, які мають додану вартість. 85% наших клієнтів — це представники малого та середнього бізнесу.
Вже історично найпотужніший сектор такої продукції — це у нас агрофуд, харчові продукти. Це та галузь, яка стимулює розвиток й інших секторів: машинобудування для агро, IT для агро, високоточне обладнання, ті ж самі дрони тощо. Це сектор, де дійсно ми є успішні на закордонних ринках. У нас компанії з переробки мають потенціал і адаптуються до зовнішніх змін і викликів, плюс харчові продукти будуть мати попит за будь-яких обставин. Добре і те, що агро у нас в країні дотується, має державну підтримку. Тому тут є досягнення. Наприклад, ми минулого року стали країною номер один у постачанні продуктів органіки серед країн Європи в ЄС, номер два – серед країн світу. Тримаємо марку і у зернових, і олії. Останнім часом активізувався експорт кондитерських виробів, а ще курятини, яєць. Спостерігаємо активність нових цікавих галузей, як, наприклад, інгредієнти для horeca.
Другий сектор, яким ми опікуємось і який теж є безперечним лідером, звичайно, IT. Ковід тут якраз став стимулом до розвитку.
Аутсорсинг в IT ви відносите до «продуктів з доданою вартістю»? Чи у вас лише продуктові компанії?
Ні, ми їх не розділяємо окремо, а працюємо з усіма, тому що ця межа вже доволі розмита. У нас є програма експортних альянсів в рамках проєкту USAID «Конкурентоспроможна економіка України», і одних з них — IT альянс, який представляє асоціація IT Ukraine. Сюди входять і продуктові, і аутсорсингові компанії, які разом дають 50% доходу цього сектору в країні. Вони вже розробили свій бренд, щоб під ним виходити на зовнішні ринки, гуртуватися, робити ком’юніті навколо того, щоб просувати свою діяльність на зовнішні ринки і конкурувати рішеннями, працюючи разом як альянс, де усі підсилюють один одного.
Насправді в нас в країні роблять багато продуктів, наприклад, той же фінтех, геймінг. Тобто ми поступово міняємо імідж країни як такої, що робить виключно аутсорс, до презентації нас як виробника готових продуктів.
А на третє місце серед галузей кого б ви поставили?
Ще одна велика галузь, яка набирає обороти в експорті — це креативна індустрія. Протягом останніх кількох років ріст експорту у понад 40 % показала меблева галузь. І тут треба віддати належне проактивній позиції та зусиллям по консолідації та інтернаціоналізації галузі Українській асоціації меблевиків. Наприклад, ви знали, що за останні кілька років експорт меблів з України до Ізраїлю зріс у 7 разів? Я вас запевняю, у нас ще є багато чого такого, що вас здивує. Також легка промисловість, яка стає все більш помітною на світовій арені: одяг, взуття, аксесуари.
Цікаво, а яка кількість жінок серед лідерів чи власників тих компаній, які співпрацюють з Офісом?
Це плаваюча цифра, особливо після ковіду. Але, якщо орієнтуватись саме на активний бізнес, який займається експортом, то частка жінок серед лідерів чи власниць складає близько 40%. Це ми говоримо про успішний бізнес, тобто про той, який має ресурс і компетенцію для масштабування, або ж є стабільним всередині країни та має потенціал до інтернаціоналізації.
Чи бачите ви явні відмінності між компаніями МСБ, якими керують/володіють жінки, і іншими? Якщо так — в чому вони полягають?
У нас є аналітика щодо активності жінок і чоловіків у наших заходах і нашій діяльності. Можу сказати, що жінки більш активні в навчанні. У всіх наших навчальних заходах понад 60% – це завжди жінки. Схоже, жінки більше люблять вчитися і більше тяжіють до розвитку, ну це принаймні з нашої практики. Якщо ми говоримо про виставки, торговельні місії, то тут інша картина. Я багато чула останнім часом, що чоловіки більш ефективні у відрядженнях, мовляв, там більш стресові умови під час перемовин, чоловікам простіше і так далі. Я думаю, є різні ситуації, я бачила різних чоловіків і жінок, і це індивідуально. Але є факт: у нас 64% компаній на міжнародні перемовини чи виставки відправляють чоловіків.
І це несправедливо, ви згодні?
Я не знаю, з чим це пов’язано. В мене питання, це пов’язано з тим, що жінкам не дають можливості, чи це пов’язано з вибором самої жінки? Думаю, є велика ймовірність, що останній варіант.
За даними дослідження #BusinessIndex, 58% українських власниць та керівниць бізнесів хоча б раз відчували упереджене ставленням чи дискримінаційні дії до себе як до жінки у процесі ведення бізнес-діяльності. Я часто ставила питання жінкам, з якими співпрацюю, які так чи інакше дотичні до нашої платформи — чи відчувають вони дискримінацію? І багато з них говорять, що взагалі не мають таких проблем, мовляв «не їхати на виставку — це мій вибір».
І тут питання у тому, як мотивувати жінку бути більш залученою до економічної діяльності. Тільки один раз за всю свою практику я почула від жінки-власниці бізнесу про випадок, який можна назвати, певною мірою, дискримінацією в нашій культурі. Жінка працювала з арабськими країнами, і коли йшлося про перемовини, вона усвідомила, що там жінок не сприймають в такій ролі, треба чоловіка відправляти. Але це мусульманські країни, тут така культурна особливість. Хоча зараз вони, навпаки, почали активно промотувати європейські цінності щодо гендерної рівності.
У Офісу є якась стратегія щодо залучення більшої кількості жінок у бізнес?
Якщо говорити в контексті експорту, то згідно з Експортною стратегією, одним із факторів зростання експорту в Україні є збільшення економічної діяльності жінок та забезпечення їх участі в експортній діяльності.
Я вважаю, що питання полягає у тому, що дійсно мають бути рівні можливості та право жінки обирати, чим їй займатись. Для якихось жінок більш гармонійно займатися дітьми і це окей, якщо жінка себе в цьому знайшла і вона щаслива, то чому ні. Інших більше драйвить свій бізнес, і тут повинні бути рівні умови.
Я бачу наше завдання у тому, щоб мотивувати жінку бути більш проактивною, надати їй усі інструменти та можливості. Але варто керуватись і здоровим глуздом, щоб не було перегинів. Скажімо, у нас була історія, коли ми відбирали кандидатів на проєкт технічної допомоги, і там враховувався гендерний компонент. Тобто одним з критеріїв було те, що перевага надається компаніям з жінками у керівництві. І до нас звернувся керівник фабрики легкої промисловості, який був дуже обурений. Він сказав: у мене 90% працівників — жінки, і лише один чоловік — я, тому ви нам відмовите? І ми пояснювали, що це не абсолют, щоб не було таких смішних перекосів. Я до того, що мають бути рівні права як для чоловіків, так і для жінок. А хто як реалізується — це вже суто індивідуальна справа.
У чому ви бачите сильні та слабкі сторони жінок, які прокладають свій шлях до успіху в підприємництві й в бізнесі?
Я дуже багато спілкуюсь і зустрічаюсь абсолютно з різними жінками, і в кожної своя історія. Якщо і є якісь речі, над якими треба попрацювати, то тут я б звернула увагу на баланс. Коли жінка займається кар’єрою, у неї частіше за все виникає питання балансу між родиною і кар’єрою, який важко підтримувати. Особливо проблема загострилась під час карантину, коли жінки мусили залишатись вдома з дітьми, доглядати їх, дбати про навчання і поєднувати це з робочими зустрічами. У нас переважно патріархальне суспільство, і на жінок впало надмірне навантаження. Тому говорити про баланс це важливо.
Це те, що робить жінок більш вразливими у порівнянні з чоловіками. Я не можу сказати, що жінки слабкі. Вони сильні — психологічно, емоційно. Усі по-різному користуються цим ресурсом. Але й усім потрібна підтримка та віра.
Але якщо говорити про сильні сторони жінок, що б ви відмітили?
Якось я дивилась цікаве британське дослідження, яке стверджувало: компанії, якими керують жінки, є більш стійкими, навіть у кризових ситуаціях. Внаслідок чого? А тому, що, згідно з однією з теорій, жінка має більше здібностей формувати навколо себе ком’юніті. Принаймні про себе я можу сказати точно: для мене важливий колектив, люди у ньому та атмосфера. І от в цьому дослідженні говориться, що компанії, де таким речам приділяється увага, більш стійкі під час криз.
За даними дослідження Ernst & Young, компанії, які мають в управлінні більше ніж 25% жінок та впроваджують програми з розвитку гендерної рівності, мають більші шанси щодо зростання прибутковості — мінімум на 6%. Доля ринку у таких компаніях вище на 45% та набагато вищі темпи росту на нових ринках — 70%.
Зараз я бачу багато активних жінок у МСБ, і мене це дуже радує. Не те щоб я раділа, що чоловіків менше. Але мені здається, ми наближаємося до балансу, і це круто. Ми не маємо конкурувати, тому що ми все-таки різні, потрібно навчитися співпрацювати разом. Кожному бути кращою версією себе й взяти найкраще з цієї співпраці.
Які корективи, за вашими спостереженнями, внесла в розвиток МСБ пандемія коронавірусу? Що б ви порадили у зв’язку з цим підприємцям?
По-перше, треба бути достатньо гнучким для того, щоб адаптувати й міняти стратегії. Звісно, є галузі, які постраждали через об’єктивні причини — туристична, horeca, івенти. Але для більшості експортних галузей пандемія стала скоріше каталізатором.
Є позитивна сторона з точки зору відкриття нових можливостей. Адже ланцюги доданої вартості міняються: як і в нашій країні, в інших країнах деякі бізнеси вижили, а деякі — ні.
Тобто Україна цілком може зайняти це місце, стати надійним партнером і повноцінним членом ланцюга постачання товарів. Тим більше ми територіально знаходимося поряд з ЄС, довезти продукцію туди ближче з України, ніж країн Африки чи Азії. Потрібно використовувати всі можливості.
Окрім того, ця криза дала можливість всередині компанії теж поміняти бізнес-процеси, автоматизувати їх, диджиталізувати. Ми маємо дослідження, що 30% компаній вже були диджиталізовані, а 29% завдяки ковіду пішли в онлайн, і ще 11% планують це зробити. Багато компаній зрозуміли, що можна працювати без офісів, з дому. Тому не потрібно дивитись тільки на негативну сторону, адже є і позитивна. І взяти з неї все найкраще.
Наразі уряд ухвалив рішення щодо перейменування Офісу з просування експорту України в Офіс з розвитку підприємництва та експорту, та розширив наші повноваження щодо підтримки малого та середнього бізнесу, на чому ми й плануємо сфокусуватися під час ситуації, коли кордони частково закриті.
До речі, ще один бонус, який нам подарувала пандемія — це безліч корисних подій онлайн. Для спілкування й мережування вже не потрібно їхати до іншої країни, можна прямо з дому розмовляти з міжнародними експертами та потенційними партнерами з інших країн.
Наприклад, ІТС та Dubai Export зараз розробили програму The Road to SheTrades Global. Це 6-місячний курс для жінок власниць бізнесів та організацій із підтримки бізнесу. Програма складається із вебінарів, панельних дискусій та онлайн курсів. Щомісяця буде опрацьовуватися один тематичний блок, який ретельно готується лекторами для учасників навчального курсу. Ось посилання на реєстрацію: https://event10x.com/event/the-road-to-shetrades-global
