SHE Congress 2023: як врятувати себе, майбутнє дитини та бізнес під час війни

У Києві відбувся SHE Congress 2023. Але майже півтора року повномасштабної війни внесли корективи у формат заходу — спікерки вражали не лише оповідями, як рятували бізнес або починали нову справу під час війни. Про донати, волонтерство та благодійні ініціативи з порятунку дітей-сиріт, домашніх улюбленців також згадувалось у кожного виступі. Але розповіді набули більших сенсів, коли жінки ділились тим, про що мовчати вже немає сил: як війна вплинула на їх особистість, на рішення народжувати, як змінила спілкування з дітьми.

Під час виступів інколи здавалось, що війна, пригальмувавши багаторічний бізнес-марафон цих гламурних панянок, стала тим кращим нагадувачем, що у них є малеча, за щасливе життя яких є сенс поборотись навіть в умовах обстрілів. Тому оплески були і для спікерок, які розповідали, як дати сучасну та якісну освіту в умовах війни в Україні та за кордоном.

Уляна Фіца: «На початку війни про домашніх улюбленців чиновники просто забули, а українці — ні!»

Тон заходу задала Уляна Фіца, директорка з управління ланцюгами постачання Kormotech, розповівши про всі виклики, які довелось долати як керівниці, дружині та мамі.

Уляна Фіца працює у компанії з 2003 року, тобто половину її життя. Чим вона займається, найкраще сформулювала 7-річна донька топменеджерки: «Мама, ти відповідаєш за найважливіші лечі». І це дійсно так, бо вчасне надходження сировини — чи то борошна з яловичини з Австралії, чи то  журавлини з Карпат — це і є робота Уляни.

Маючи 5 локацій у 3 країнах, за останні роки Kormotech  пройшов 4 кризи, але прагнув зберегти ринки 33 країн. Ланцюжки постачання постраждали ще під час пандемії, бо істотно зросла вартість перевезення контейнерів морем, особливо з азійського ринку. Ковідні обмеження призвели до збільшення термінів постачання на глобальному рівні. А війна поглибила наявні проблеми. Морські порти заблоковані, а після щільних обстрілів ще і зруйновані, і скільки доведеться їх оновлювати — велике питання. Морем компанія не лише експортувала готову продукцію, а й імпортувала інгредієнти сировини, пакування. Але війна підкинула нові логістичні виклики.

24 лютого 2022 року власник компанії Ростислав Вовк ухвалив рішення більше не працювати з Білоруссю, хоча ця країна посідала третє місце за обсягами продажу.  З країною-агресором Kormotech розірвав співпрацю ще у 2014 році.

«Я зрозуміла, що війна — це не лише виклики, але й можливості. Поки у тебе є голова на плечах і цілі руки-ноги — лише вперед та вгору!» — зізналась спікерка.

За два тижні стратегічна група Kormotech сформувала кризовий штаб, де щоденно вирішувалися питання безпеки працівників, забезпечення відвантажень та перелаштування операційних процесів. Сформували три стратегічні напрями роботи: забезпечення ринку України продуктом і безперебійне виробництво на фабриках в Україні та Литві; посилення присутності на експортних ринках та запуск глобального ланцюга допомоги для тварин Save Pets of Ukraine, які страждають від війни.

Спланували гарно, а як це реалізувати? До морських проблем з логістикою додались і суходільні.

«Коли понад 300 тисяч водіїв вантажних фур повернулись в Україну з-за кордону рятувати нашу державу, а тобто свої сім’ї від ворогів, транспортна логістика в Європі тоді зупинилася. І всі одразу усвідомили, яка частка цього ринку припадала на Україну. Нам довелося шукати водіїв старших за 60 років, яких не мобілізують, адже воєнний стан забороняє чоловікам виїжджати за кордон, а дозволи отримати дуже важко», — розповіла Уляна Фіца.

За тиждень від початку війни стратегічна група вирішила рухатися вперед до перемоги. У Kormotech прийняли виклики на ринку, щоб зберегти робочі місця працівників, платити податки та забезпечувати продуктом наших стейкхолдерів.

«Хоча у лютому ми різко втратили велику частку експорту, ми швидко реорганізувалися й перерозподілили обсяги на інші ринки — локальний і закордонні. А такі рішення допомагають нам мати чисту совість, а також дозволяють сфокусуватися на правильних ринках», — ділиться Уляна Фіца.

З оплатою валютою за кордон теж виникли проблеми. Існував критичний список імпорту, за який можна було сплачувати. І в ньому не було ані поліетиленової плівки, ані смакових покращувачів, які потрібні нам для виробництва. Ми звернулися до Міністерства економіки з проханням розширити перелік, і урядовці дуже швидко його розглянули. Вже за 10 днів компанія змогла повноцінно працювати.

Була й паливна криза, бо розбомбили нафтобазу, і транспорт з товаром не міг виїхати. Додатковим викликом було відключення електрики.

Ще один виклик — це подолання дефіциту продукції на ринку. Він виник через те, що Kormotech зупиняв виробництво на тиждень після 24 лютого і через два місяці власники котів та собак не могли придбати корми для своїх улюбленців. Виявилось, що продукцію компанії не можна було завезти  з власного заводу у Литві, бо серед переліку товарів критичної необхідності про домашніх улюбленців чиновники просто забули! Це чиновники забули, а українці — ні!

«Ми дуже добре пам’ятаємо, як наші люди рятували котів та собак, підбираючи їх по дорозі. Ці налякані очі тварин у клітках розривали душу. Ми їх руками передавали. І це велике щастя, що ЄС на той момент послабив вимоги і не потрібно було ані ветеринарного паспорта, ані іншого документа. Загалом йшлося про порятунок 160 тисяч тварин лише впродовж шести перших місяців війни», — згадує пані Уляна.

Аби пришвидшитись із логістикою, потоки експорту продукції й імпорту сировини з Одеси перейшли до Констанцу (Румунія), Клайпеди (Литва) та Гданську (Польща), і ці порти переживають зараз шалене перенавантаження. Вони навіть були змушені впроваджувати штрафи для фур, які приїжджали раніше.

Через глобальні обмеження проведення грошових операцій, заблоковані і заміновані порти, черги на державних кордонах компанії треба було швидко знайти альтернативних постачальників в Україні.

«Асортимент інгредієнтів становить 650 позицій. Під час війни, коли ти не маєш всієї сировини або не будеш мати її за три тижні, ти розумієш, що не можеш залишити тварин без харчування. І ми почали робити специфічні асортименти. Наш асортимент називався «Війна». Ми виділили ті позиції, які точно в топі, які точно продаються та смакують. Вони мають бути доступні максимальній кількості точок, щоб тварини мали харчування. Бо вони не повинні страждати від наших проблем».

Коли у травні 2022 року «Кормотех», на третьому місяці війни, опинився на 51-му місці серед світових топ-101 компаній від американського видання Petfood Industry і на сьомому за темпами розвитку серед найдинамічніших компаній за підсумками 2021 року, Уляна вперше сказала: «Після цього мені було байдуже, що та де у мене над головою літає». Адже до омріяного світового топ-50 у зоогалузі залишилася лише одна сходинка.

Про людяність. Коли багато компаній тільки й думали, як вижити та утриматись на плаву, Kormotech запустив глобальну ініціативу з порятунку чотирилапих від війни Save Pets of Ukraine.

Волонтери доставляли корм у найгарячіші точки, зокрема Гостомель та Бучу, щойно їх деокупували. Не відмовляли і притулкам для тварин.

Отже, у компанії не знижували витрати, а вирішили займатися і бізнесом, і соціальними ініціативами. За кордоном теж з’явилися партнери, які донатили на корм. У Литві створили фонд U-Hearts, який залучає фінансування від міжнародних донорів, щоб допомагати чотирилапим в Україні. І за пів року побудували глобальний ланцюг допомоги, врятувавши 160 тис. тварин. Зараз їхн. кількість навіть не можна і порахувати.

 «В умовах кризи ручне управління та фігура лідера є ключовими. Я мала резервні сценарії, де зможу придбати сировину за кордоном, у нас є резервні партнери в Україні. Але я не прорахувала, скільки транспортування коштуватиме компанії. І не врахувала, що можуть розбомбити нафтобази чи зникнути водії», — зізнається Уляна Фіца.  

У команді логістики майже 160 людей. Лише двоє працівників ненадовго виїхали, але потім і вони повернулися.

«Кожна людина цінна для компанії, саме тому ми гарантували збереження робочих місць усім дислокованим за кордон кормотехівцям, якщо їхня праця можлива дистанційно. Усім, чия зайнятість потребує присутності в Україні, за потреби допомогли з безпечним розміщенням на заході країни для продовження безперебійної і безпечної роботи. Не змінювали розмір та не припиняли виплати зарплати, гарантували дію медичного страхування усім працівникам в Україні та за її межами», — розповідає спікерка.

Від квітня відновили дію соціальних пакетів: фахове навчання, премії, бонуси, оздоровлення тощо.

Любов до тварин — базова цінність «Кормотех». У компанії 1300 працівників, 85% із яких мають домашніх улюбленців. Тож вони чудово розуміють, що голодомор для пухнастиків є неприпустимим.

Останній шок Уляна Фіца пережила завдяки дітям. І він був приємним. Коли 7-річна Вероніка повернулася з-за кордону і подарувала мамі малюнок… з надписами.

«Я навіть не знала, що вона вже вміє писати!  Бо вона пішла у перший клас онлайн. В неї не було першого вересня, в неї не було першого дзвінка, урочистої лінійки та сидіння за партою, бо війна в неї це забрала. І за таких умов дитина навчилася писати!»

Отримала спікерка заходу і виховний фітбек від нащадків.

«Я дітей завжди вчила бути щасливими та вміти давати собі раду. І коли в червні я їх везла в аеропорт, аби відправити за кордон, вони зранку прийшли до мене і кажуть: «Мама, ти нас вчиш завжди бути щасливими». Я така горда сиджу та думаю: «Які молодці! Засвоїли!»  А вони продовжують: «Але ми не щасливі, коли тебе немає поруч, і ми не хочемо їхати», — розповіла і заплакала.

Жінка залишається жінкою завжди, навіть у перший день війни.

 «24 лютого 2022 року ухвалили два важливі рішення: перше — про виїзд дітей, а друге — про те, що я йду на укладку. Я не можу мати негарний вигляд! Якщо, не дай боже, щось прилетить, я маю бути красивою. Бо на Галичині найстрашніше, що люди скажуть. Чого це вона така страшна?» — розповіла топменеджерка.

На думку Уляни, бути жінкою під час війни — прекрасно, тому що ми маємо свій «дипломатичний» паспорт, який полягає в тому, що ми можемо виїжджати за кордон, воювати, боронити країну у лавах ЗСУ, волонтерити та платити податки чи робити когось щасливими. Це неймовірна можливість розкрити свій потенціал і стати нарешті тим, ким кожна завжди мріяли чи хотіли бути.

Ліна Жигінас: «Батькам  варто поцікавитись, чи є в школі алгоритм реагування на різні види загроз, як зберегти зв’язок з національною системою освіти, якщо ваша дитина за кордоном»

Виступ Ліни Жигінас, генеральної директорки мережі КМДШ, за аплодисментами, таки довів під час війни у бізнесових лідерках перемогла мама. Адже спікерка говорила про те, як батькам дати якісну освіту під час війни. Аби цієї мети досягнути, треба ставити конкретні питання, а не загальні. Але які? Мережа закладів КМДШ працює 11 років. У навчальному процесі перебувають діти від 2 до 18 років, тому організатори запросили генеральну директорку Ліну Жигінас, яка підказала батькам, про що питати у директора вашої школи. Після виступу цієї спікерки її колегам буде непереливки.

«Завітайте до школи своєї дитини та спитайте про систему безпеки. Чи є облаштоване укриття? Кожна школа має мати документи, в якому зазначена кількість дітей та норма безпеки. Ми запросили до кожного закладу нашої мережі фахівців ДСНС, і вони склали нам недоліки, які варто виправити. І ми виправили, аби дітям було комфортно там знаходитись по кілька годин», —  ділиться досвідом Ліна Жигінас.

Радить експертка запитати і про систему оповіщення. Чи синхронізована вона з національною? Якщо вона включається в ручному режимі, то ця втрата часу може коштувати життя та здоров’я і учням, і персоналу.

Батькам  варто поцікавитись, чи є в школі алгоритм реагування на різні види загроз, чи поінформований персонал, чи проводиться регулярно навчання, чи всі люди і працівники школи усвідомлюють, що саме та в який період часу вони роблять під час тривоги?

Чи є система сповіщення батьків? Якими каналами відбувається — Viber, Телеграм? Як батьки мають отримувати інформацію, що з дитиною все добре.

Не зайвим буде поцікавитись, чи є в школі необхідна кількість психологів? І таке просте питання від батьків може іноді директора школи поставити у безвихідь. Адже є науково обґрунтована пропорція – кількість фахівців залежить від кількості дітей. Один психолог на школу, де навчається три тисячі дітей, не здатен надати підтримку усім фізично. Через кадровий голод, який виник у зв’язку з виїздом жінок за кордон, не в усіх школах ці вакансії є закритими. Доречним буде питання про систему  психологічного відновлення, яка впроваджена у навчальному закладі.

«Чи має школа альтернативну систему забезпечення? На мою думку, зараз лише 70 % шкіл забезпечення генераторами з попереднього навчального року. А тепер спитайте про пальне до цих генераторів – його кількість та місце зберігання», — радить пані Ліна.

Щодо знань. Зараз дозволений онлайн-формат навчання. Але є рекомендація міста повертати дітей за шкільні парти. Тому з’ясуйте у навчальному закладі: яким способом та в які терміни у випадку несприятливої ситуації відновиться онлайн-навчання.

«За попередній навчальний рік наша мережа тільки один раз переходила  в онлайн та зупиняла навчання. Навіть коли були тривоги починались  зранку, ми працювали, тому що батьки мають планувати свій робочий день з врахуванням того, що школа є їх супер партнером»,- зазначає Ліна Жигінас.

Минулого  року дуже велика кількість дітей виїхала за кордон, і зараз батьки приймають рішення повертатися до України. Помітні тенденції про повернення дітей у школах відчули в березні 2023 року, але діти за цей навчальний рік жили в різних країнах та навчались за різними програмами. Деякі батьки, аби не втратити зв’язок з національною освітою, посприяли тому, аби вдень діти ходили до школи у місці перебування, а вечорі навчались в українській. Інколи різниця у навчальних програмах країн ЄС складає до двох років.

Повертаючись  в навчальний заклад, викладачі будуть мати картину, коли в одному класі навчаються діти з різним рівнем знань. Тому розробили систему адаптивного року, аби уникнути на дитину одразу вже потрійного навантаження: надолужити за два роки та ще  й паралельно вчити те, що викладається зараз.

Експертка радить звернути увагу на багатогранність форм навчання в українській школі, якщо ваша дитина залишиться за кордоном та буде навчатися в обох країнах одночасно. Це можуть бути групові чи індивідуальні заняття та завдання, які надсилаються. Українська система освіти з часів епідемії розробила безліч варіантів отримання українськими школярами знань, аби вони не втратили перспективи складання ЗНО вже у мирному майбутньому. Тому варто про ці варіанти розпитувати та робити це ретельно.

Олеся Твердохліб: «Дітей цікавить, як вони можуть заробляти за допомогою штучного інтелекту»

У інвестиційного радника з навчального центру «Біржовий університет» та мами 8-місячного хлопчика Олесі Твердохліб, не склалось враження, що наші діти у чомусь можуть поступатись в знаннях. А сталося це, коли заклад влаштував безкоштовний літній табір із фінансової грамотності. Freedom Camp працював з 26 по 30 червня для 28 дітей віком від 10 до 14 років. Головною метою проєкту було допомогти новій генерації українців зрозуміти значення грошей, навчити їх раціонально планувати та розумно витрачати кошти, а також накопичувати та досягати фінансових цілей. Але програма, підготовлена фахівцями, виявилась дуже легенькою. І питання на коуча просипались не про те, що таке акції, а про нові фінансові онлайн-інструменти заробітку:

«Який додатковий пасивний дохід я можу зробити, використовуючи штучний інтелект?»

«Яка крипта є найприбутковішою?»

«Як правильно обрати, що майнити, щоб інвестувати і створювати собі подушку безпеки?».

«У які галузі є сенс інвестувати у довгостроковій перспективі?»

«Як заробити на банківських пропозиціях, щоб мати кошти на момент вступу в університет?»

«У якій соцмережі швидше можна заробляти на контенті?»

І на такі дитячі питання  довелось відповідати по-дорослому. Хітом у таборі стала гра «Фондовий ринок», де учасники могли симулювати купівлю та продаж акцій на основі повідомлень від реальних компаній.

«Фінансова освіта зі шкільного віку набуває в умовах війни актуальності, адже сприяє прийняттю розумних рішень з кишеньковими грошима, вчить мінімізувати ризики, пов’язаних з фінансами, витратами, кредитами та шахрайством», — резюмувала Олеся Твердохліб, закликавши батьків долучатись до дітей та займатись власною фінансовою самоосвітою.

Ельвіра Гасанова: «Найкрутіші дівчата одягають те, що їм пасує»

 

SHE Congress 2023 не міг оминути тему трансформації внутрішнього світу українок в умовах затяжної війни. А хто, як не дизайнери бачать по продажах, за що жінки згодні платити, а що ігнорують.

Ельвіра Гасанова — засновниця однойменного фешн-бренду розповіла, як війна вплинула на візуальний образ жінки. На думку дизайнерки, ті, хто приймає сотні викликів на день, мають право на повагу без штучних глянцевих обмежень.

«Повагу до кожної  жінки у нашого бренду відображає навіть розмірна сітка – від S до 5ХL і навіть більше. Це не про те, що ви приходите, і вам в крамниці кажуть: «Ну, ми можемо пошити і вашого розміру!». Ми — про те, що ви приходите, і жакети, сукню чи будь-які інші речі усіх розмірів там вже є. Ви одягаєте речі та почуваєтесь нормально. Бо одяг великих розмірів не нагадує чохли на танк!»,- розповідає дизайнерка.

Така розмірна сітка дає можливість клієнтам приводити до крамниць мам та бабусь та дарувати і їм можливість бути найпрекраснішою. Є у дизайнерки і  найулюбленіша клієнтка, яка її дуже мотивує.

«Ця 82-річна жінка приходить до нас з манікюром та укладкою. Її вигляд — маніфест жіночості. Мені стає соромно, коли вона приїжджає, а я випадково прийшла на роботу з брудним волоссям.  Хіба я не могла зранку встати та помити голову? Ну, як так можна? Я не знаю, як вам, але мені чисте волосся додає 90% моєї впевненості»,- ділиться дизайнерка.

Щодо споживацьких трендів, то найкрутіші дівчата, на думку дизайнерки, обирають одяг, який їм пасує, а не те, що пропонують крамниці.

«Я розумію, що після стрічки «Барбі» в нас вибух на рожевий. І в нас теж є речі цього кольору, і їх охоче купують. Але я їх не ношу. Одягом ми транслюємо інформацію в усіх сенсах. Я думаю, що кожна з вас зараз зрозуміла, що важливо проживати кожен день, бо не знаєш, чи буде взагалі завтра і яким воно буде. Нас цьому почав вчити ще ковід, коли всі сиділи вдома і не розуміли, що робити. Звісно, зараз ситуація зовсім інакша, але так непогано було вдома сидіти та чекати, коли ця епідемія скінчиться. З війною цей варіант не пройде».

Коли народила, схопилась за голову: «Де я була 9 місяців?»

Кризи є улюбленим періодом дизайнерки: мобілізація сприяє творчим знахідкам.

«Під час вагітності від гормонального сплеску я купувала рожеві сумки. Коли приходила на роботу, там все працювало, гроші зароблялись – і я йшла собі додому спокійною. Коли я вже народила, і гормональний стан стабілізувався, то, побачивши справжній стан справ, я схопилась за голову: «Де я була ці 9 місяців?». І це теж була криза, яку я долала, надолужуючи час».

Під час епідемії у бренді зрозуміли, що хочуть просто розпродати все, аби не мати на складі товар. Люди ближче до літа 2020 року нібито і вдома перебували, але вже робили замовлення. Влітку 2022 року ситуація повторилась – розпродаж дуже підтримав обіговими коштами.

Є у дизайнерки і свій секрет подолання кризи: на неї потрібно просто подивитись під різними кутами.

«Ще за два роки до війни ми писали франшизу. Навіть ті, хто нас консультував, казав, що продати її буде суперскладно. Але після початку повномасштабного вторгнення в травні 2022 року наша клієнтка придбала її для Львова. Дива кояться! У мирний час не змогли продати, а у війну продали!»,- розповідає Ельвіра Гасанова.

Не відмовився бренд і від фешн-показів – найближчий 19 вересня у Лондоні.

Олена Зеленська всьому світу демонструє, що ми долаємо труднощі, не втративши ані смаку, ані краси

Але найголовнішим в бізнесі, який відповідає за красу жінок, – виявити впертість.  GASANOVA  стала першим  українським брендом, який одягнув селебріті на червоний килим «Оскару». Це була кришталева сукня албанської співачки Блеониа Керети. Секрет цього успіху вимагав шаленого терпіння.

«Щодня о шостій ранку я цілий рік писала листа американському стилісту про те, що ми хочемо надати одяг.  Відповідь я отримала через рік – вона обрала кілька моделей. Якщо фішка виходу на світовий ринок полягає у тому, що треба тиснути та писати рік. Жодних проблем, бо я — Козоріг та можу дотиснути», – згадує Ельвіра Гасанова.

Наступним кроком стали сукні для сестер Кардашьян, потім — Джіджі Хадід вразила всіх у жакеті українського бренду. Цього року для виходу на оскарівську червону доріжку сукню одягла зірка «Пліткарок» Келлі Разерфорд.

Під час війни бренд пишається, що одягає першу леді України Олену Зеленську. Адже саме вона усьому світу демонструє, що українки долають труднощі, не втративши ані смаку, ані краси.

 «Мені не цікаво вже, аби нашу модель взяла будь-яка найвідоміша актриса або співачка, коли вона виходить десь в нас та представляє.  Наше потрапляння в ці кола — це про те, що ми точно знали, який напрямок обрали в бренді і про те, що ми хочемо транслювати. Ми одягаємо зірок у кришталеві сукні, але одночасно демонструємо, що цей самий бренд дівчата носять на роботу чи в університет щодня», — резюмувала Ельвіра.

Війна триває. І дієвість українок  з  24 лютого 2022 року не знижується. Як у перший день війни, ми покладалися на самих себе та тих, хто узяв лідерство та відповідальність на себе, хто не ховався та був на місці, так це і триватиме надалі. І те, що серед цих героїчних особистостей залишається чимало жінок, найкращий аргумент, що наша перемога матиме красиве жіноче обличчя.

Тетяна Марінова