У Південній Кореї жінок та дівчат примушували до проституції та сексуального рабства: подробиці

Військові США десятиліттями використовували жінок із Південної Кореї як сексуальних рабинь після Корейської війни (1950–1953) в спеціальних «комфортних таборах», зведених поблизу військових баз США в Південній Кореї.

Про це пише The New York Times.

Зазначається, що жінок із Південної Кореї вербували корейські чиновники. Їх обманювали, обіцяючи купити нерухомість за «вислугу років», або просто викрадали з сімей і змушували надавати сексуальні послуги. Посадовці запевняли дівчат, що їхня «робота» є дуже важливою, адже утримує американську армію на острові та приносить гроші в бюджет країни.

Читайте також: Права жінок і гендерна рівність у Північній Кореї: ООН представила звіт

Шість жінок, які раніше «працювали» в одному з таких таборів, розповіли виданню, як південнокорейський уряд використовував їх для політичної та економічної вигоди.

«Американці повинні знати, що деякі з їхніх солдатів зробили з нами. Ми знали, що їхні солдати були тут, щоб допомогти нам, але це не означало, що вони могли робити з нами все, що хотіли, чи не так?» — говорить Пак Кин Ае, яку продали сутенеру в 1975-му, коли їй було 16 років.

Читайте також: У Південній Кароліні хочуть запровадити смертну кару для жінок, які зробили аборт

Інша постраждала — 77-річна Чой Ґві-джа — розповіла про численні аборти, які жінки були змушені робити через упередження щодо дітей від представників різних рас. А також про випадки самогубства серед тих, кого військовослужбовці взяли за цивільних дружин, а згодом покинули разом із дітьми.

За оцінками, були завербовані 10 тисяч жінок, які обслуговували 50 тисяч американських військових. Статевий акт на той час зазвичай коштував від 5 до 10 доларів — гроші забирали сутенери. Жінок часто підсаджували на наркотики. Суспільство переважно відкидало «жінок для втіхи», глузуючи з них та називаючи «машинами для заробітку доларів».

Читайте також: У США хочуть внести до Конституції поправку про рівні права, але є нюанс: подробиці

У 1970 році стало відомо, що Південна Корея лише на військовій присутності США (включаючи секс-торгівлю) заробляла 160 мільйонів доларів щорічно, загальний експорт країни на той час становив 835 мільйонів доларів.

«Табірні містечка були створені частково для того, щоб було легше стежити за жінками-повіями й щоб запобігти поширенню проституції та сексуальних злочинів за участю американських військових у Південній Кореї».

Читайте також: Ув’язнені іранські журналістки отримали Всесвітню премію ЮНЕСКО

Натомість американські посадовці зосередилися на захисті військ від зараження венеричними захворюваннями. Жінки розповіли, що їх збирали на щомісячні заняття, де офіційні особи Південної Кореї хвалили їх як «патріотів, які заробляють долари», а американські офіцери розповідали про захворювання, що передаються статевим шляхом. Також жінки мали проходити тестування двічі на тиждень: тих, у кого виявляли позитивний результат, затримували для надання медичної допомоги. Серед затриманих були також ті, кого ідентифікували як контактних.

«Їх утримували в приміщеннях із заґратованими вікнами та вводили великі дози пеніциліну. Усі жінки, опитані журналістами, розповідали про ці місця з жахом, згадуючи своїх колег, які померли від пеніцилінового шоку», — розповідають жінки. 

Читайте також: Потрібно 300 років, аби зникли дитячі шлюби — ЮНІСЕФ

Згідно з правилами, розробленими американськими військовими та південнокорейськими посадовцями, жінки табірного містечка повинні були мати при собі реєстраційні картки та результати обстежень на венеричні захворювання, і носити пронумеровані значки чи бейджі з іменами.

«Американські військові проводили регулярні перевірки в клубах табору, зберігаючи фотографії жінок у базах клінік, щоб допомогти інфікованим солдатам визначити, від кого вони могли заразитися. Проте у жодному урядовому документі, що були розсекречені за останні роки, немає жодного доказу того, що Південна Корея брала безпосередню участь у вербуванні жінок для американських військових, на відміну від багатьох жінок, яких примушували до сексуального рабства під час японської окупації», — йдеться в статті. 

Читайте також: В Іраку понад 400 жінок-в’язнів оголосили голодування: подробиці

Жителі Південної Кореї почали приділяти більше уваги проблемі сексуальної експлуатації в таборових містечках після того, як у 1992 році американський солдат жорстоко зґвалтував та вбив жінку Юн Геум-І. За даними правозахисної групи Saewoomtuh, з 1960-го до 2004 року американських солдатів визнали винними у вбивстві 11 секс-працівниць у Південній Кореї. Табірні містечка зникли зі швидким економічним розвитком Південної Кореї.

У вересні 2022 року Верховний суд Південної Кореї визнав уряд винним у «виправдовуванні та заохоченні» проституції в таборових містечках задля підтримки військового союзу зі США та заробітку. Також суд звинуватив уряд у «систематичному та насильницькому» способі утримання жінок та примушуванні їх до лікування від захворювань, що передаються статевим шляхом, і ухвалив виплатити компенсацію 100 жінкам, які подавали позов, за перенесені ними сексуальні травми: від 2270 до 5300 доларів кожній.

Читайте також: За мужність та опір уряду: ув’язнена активістка з Ірану отримала премію PEN America 2023

У психіатричному висновку, який Пак Кин Ае надала південнокорейському суду 2021 року як доказ, вона порівняла своє життя з «постійним ходінням по тонкій кризі» через страх, що інші можуть дізнатися про її минуле. На її руках і стегнах видно шрами від завданих собі ран. Нині колишні «жінки для втіхи» хочуть подати позов до суду США.