Міністерство закордонних справ працює не тільки на полі пошуку щонайбільшої кількості партнерів і донорів військової допомоги. У нього є ще одна площина для боротьби – економічна дипломатія, покликана сприяти виходу щонайбільшій кількості українських компаній на міжнародні ринки. Як Олександра Василенко, очільниця департаменту економічної дипломатії хотіла б привідкрити завісу нашої щоденної роботи.
Про стереотипи у політиці
Перший досвід співпраці з державним сектором я отримала в Укрзалізниці. Саме там зрозуміла, що втіленням своїх ідей можу змінити якість життя багатьох українців. Це спокушає, коли бачиш можливість змінювати країну, допомогти їй зробити квантовий стрибок від «совка» до високотехнологічної і стійкої держави. Та разом з тим саме на державній посаді є великий, закоренілий стереотип про жіночу роль. Те, що називають «жінка в політиці».
Будь-яка справа, пов’язана з владою, досі асоціюється з чоловіками. Так, кількість жінок серед парламентарів зростає, з’являються міністерки в уряді, частіше міжнародні компанії очолюють жінки. Але все одно є стереотип, ніби жінка має заслужити своє місце за столом. Ніби має довести, що може впоратися з емоціями, вміє в потрібний момент жорстко відстояти свою точку зору, а коли треба – здатна м’яко залагодити якісь проблеми.
Врешті, коли жінка починає обіймати високу посаду і заявляє про свої амбітні цілі, до неї ставляться з великою пересторогою.
Останні новини
- Афіша тижня: що подивитися, послухати та куди сходити 29 квітня-5 травня
- Як прикрасити дім до Великодня: найкращі ідеї святкового декору своїми руками
- Slow Food: Філософія смаку та усвідомленого споживання
- Жінки, які змінюють світ: три надихаючі екоактивістки
- «Дивимося кіно з любов’ю». У Києві відбудеться перший феміністичний кінофестиваль «Гаккебуш»
Новости на главной
На жаль, це не просто стереотипи, а реальність, в якій ми живемо досі. Але можемо її з часом змінити.
Політика створює правила, бізнес задає вектор
Часто доводиться чути, мовляв, політика грає проти бізнесу. Але це спрощене уявлення. Настільки ж спрощене, як і казати, що світ чорний або білий.
Великий бізнес нерозривно пов’язаний з великою політикою. Грубо кажучи, політика держави встановлює правила для бізнесу. При цьому компанії мають змогу лобіювати інтереси своєї індустрії під час законодавчого процесу, відстоювати позицію і наполягати на своєму. А ще державні інституції всіляко лобіюють і докладають зусиль для просування вітчизняного бізнесу на світових ринках.
Звісно, має витримуватися баланс між комерційним і соціальним. Але національні інтереси і інтереси національних компаній багато в чому співпадають. Ми говоримо «Україна експортує», але саме бізнес виробляє цей експортний товар або послугу.
Національні компанії задають тренд, вектор руху
Так, малий і середній бізнес менш залежний від державної політики. Якщо ви фізична особа-підприємець, навряд чи ви аж так слідкуєте за тенденціями законотворення. Цілком можете вести бізнес попри політичну складову. Але вона все одно буде вас торкатися через зміни в оподаткуванні, розподіл ваших податків, пільг та антикорупційного законодавства.
Що й казати, про великі компанії зі значною часткою на ринку. Тут без взаємодії з урядом не обійтися: всі урядові рішення у вашій або дотичній до вашої галузі будуть стосуватися роботи бізнесу.
Простий приклад: навіть якщо компанія не підпадає під санкції Ради національної безпеки і оборони, яких накладено вже дуже багато, то її власникам і топ-менеджменту все одно потрібно розбиратися, як під ці санкції не потрапити через взаємодію з тими, кого вони стосуються напряму. Ось і перетин бізнесу з політикою.
Помилки бізнесу, який хоче вийти за кордон
У департаменті економічної дипломатії МЗС ми намагаємося допомогти українським компаніям освоїти нові ринки, знайти зв’язки в нових країнах та отримати там нові контракти. Під час війни це просто кисень для економіки.
Водночас нерідко доводиться бачити, як компанії роблять типові помилки, намагаючись освоїти нові горизонти. Наприклад, не аналізують своїх партнерів. Приходять з запитами до МЗС без підготовленої презентації англійською. Без торговельної пропозиції. Без продуманої стратегії.
Натомість потрібно глибоко проаналізувати, де за кордоном є попит на ваш продукт, де є вільні ніші. Зрозуміти, як ведеться бізнес в країні, куди ви хочете вийти. Чи потрібно там реєструвати компанію? Як проходити митні процедури?
Дуже важливо взяти участь у виставці чи якихось бізнес-зустрічах в тій країні. Скажімо, у Франції безліч бізнес-асоціацій, які створюють такі івенти і дозволяють швидко знайти партнерів.
Та перш за все, треба сформувати власну унікальну торговельну пропозицію. Ну і мати в компанії персонал, який зможе листуватися та підтримувати зв’язки з новими іноземними партнерами англійською або іншою мовою. Скажімо, іспаномовний світ вимагає знання не тільки англійської, але й іспанської.
Вихід на нові ринки також вимагає мати окрему людину в штаті, яка буде розумітися на міжнародних відносинах, наводити містки з міжнародними інституціями, фінансовими організаціями.
Наприклад, експорт вітчизняного зерна до африканських країн стикається з труднощами через різницю державних стандартів, того, що в нас називається ДСТУ. Зрозуміти такі культурні, юридичні, законодавчі особливості – це як зробити домашню роботу для бізнесу перед експансією на нові ринки.
Про санкції
Крім просування бізнесу за кордоном, ми в МЗС вирішуємо багато інших завдання в економічній площині. Ось одна з них – Україна та держави санкційної коаліції, як-от Євросоюз, США, Великобританія, Норвегія та інші країни, наклали безпрецедентну кількість санкційних обмежень на російські або пов’язані з російськими компанії та фізичних осіб.
Коли накладена така величезна кількість санкцій, бізнесу зараз важко орієнтуватися, що є санкційним, а що – ні. Складно дотримуватися правил експортного контролю та навіть виникають проблеми з банківськими розрахунками. Порушення цих правил несе ризик накладення вторинних санкцій. Скажімо, компанія може і не знати, що її контрагент або партнер потрапив у санкційний список.
Щоб вирішити це питання, ми плануємо запустити спеціальну платформу Sanctions to Business з роз’ясненнями стосовно дії санкцій, що таке обхід санкцій та які його ознаки. Це дозволить бізнесу легше контролювати свої дії, щоб не потрапити під звинувачення у співпраці з підсанкційними компаніями. І ми надамо йому такий інструмент.
Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, InstagramтаFacebook.
