Освіта для еліти: Планка для всіх чи привілегія для обраних?

Битва думок Iвана Примаченко та Тимофiя Мілованова

Чи потрібні Україні спеціалізовані ліцеї та гімназії, де одразу відбирають найталановитіших дітей і у них вкладають всі ресурси, чи нам потрібна середня якісна школа для всіх? Як ефективно використовувати освітні ресурси, щоб «на всіх вистачило», та чи може школа змішаного типу навчання зробити із будь-якої дитини генія? На ці питання відповіли професор Піттсбургського университету Тимофій Мілованов та співзасновник платформи масових відкритих онлайн-курсів Prometheus Іван Примаченко на дискусії «Нова освітня програма: Яка освіта нам потрібна у 21-му столітті?», що проходила в рамках #UkraineEconomyWeek*.

Тимофій Мілованов, професор Піттсбургського университету, почесний президент Київської школи економіки

У нас на елітні школи немає ресурсів, давайте визнаємо, що у нас бідна країна. У нас середня школа дає високий рівень результатів, середня освіта для всіх – це дуже класна інвестиція у суспільство. А от вища освіта на всіх – це дуже погана інвестиція у суспільство. Чому? Тому що люди отримують вищу освіту, а потім йдуть працювати в Макдональдз. Ті 80% людей, що отримали вищу освіту, не зможуть з часом писати докторські. Ми витягуємо 80% випускників строком 5-6 років із роботи, і увесь цей час вони сидять у неякісних університетах. І вони там тупішають, вони б навчилися більшого на роботі і потім ще в онлайні. Тому, можливо, це погано, що ми даємо 80% випускників вищу освіту, бо ми не можемо насправді собі це дозволити, це по-перше.

По-друге, коли мене вчили викладати, то мені сказали, щоб я вчив так, щоб мене розуміли ті, хто зазвичай отримує найвищі оцінки, щоб я таргетував їх. А ті, що вчаться на четвірки, то вони підтягнуться. Ті, хто вчаться на трійки, будуть поводитися чемно, бо будуть знати своє місце. Тобто, якщо ми ставимо планку високо, то і суспільство підтягнеться в цілому. Але освіта – це не є планка, це привілегія. Людина має інвестувати у свою освіту, вона повинна розуміти, що суспільство платить за це своїми податками, а через податки ми затискаємо свій бізнес. От і маємо бідне суспільство. Кожен з нас сьогодні платить за середньої якості освіту – це неприйнятно.

Іван Примаченко, співзасновник платформи масових відкритих онлайн-курсів  Prometheus

Це дуже красива ідея стосовно ліцеїв для обраних, але проблема в чому? Ось уявіть, ми дали освіту еліті, вона зібралась, вирішила, що робити державі, а потім всі інші люди прийшли на вибори і голосують за «долар по вісім». І в цей момент всі наші ідеї, плани і фантазії летять у прірву нерозуміння, коли більшість суспільства не розуміє те, що хоче сказати еліта, це дуже швидко стає проблемою еліти, а не проблемою суспільства.

Це той рівень базовий, від якого ми маємо відштовхуватися. А ще є питання справедливості: чи справедливо, чи не справедливо давати якісну шкільну та вищу освіту певним людям.

Цікава стаття була нещодавно опублікована у «Нью-Йорк Таймс». В ній шла мова про те, що «Сіменс» відкриває новий дуже автоматизований завод і дає оголошення про те, що потрібні працівники. Прийшло багато людей, але 80% відсіялося, тому що не склали тест із математики. Ці люди банально після завершення американської школи не мали достатнього рівня, щоб працювати робітниками на заводі з виготовлення турбін. Ми маємо розуміти і зараз, і у майбутньому, що відбувається освітня інфляція у тому сенсі, що ми, як цивілізація, отримуємо все більше і більше знань, і природним чином ми маємо навчатися все більше і більше, бо у середні віки треба було вивчити все, що людство вирішило. Сьогодні як би ти не навчався, як би тебе не навчали – це неможливо. Це, звичайно, не є виправданням неякісної освіти, коли ресурси витрачаються, викидаються просто на звалище. Роздаючи псевдоосвіту, люди роблять вигляд, що чомусь навчають, а інші люди роблять вигляд, що чомусь навчаються, а ми всі робимо вигляд, що ми в це віримо і витрачаємо на це свої гроші з податків.

Я думаю, що наше завдання – дати високий рівень освіти майже всім. Раніше вважалося, що це неможливо, бо не вистачить ресурсів. Дуже цікава штука, я пишу про це статтю зараз: у Каліфорнії відкрився навчальний заклад Khan Lab School. Я гадаю, багато хто з вас чув про Салмана Хана, вiн створив найбільш популярну серед американських шкіл онлайн-платформу, де практикують змішану форму навчання. Ця школа теж працює на її базі, і в ній дуже багато інновацій, але найбільшою є те, що у них взагалі один клас. Чому? Ідея така – ми вивчаємо в школі кожну тему фіксований час, але хтось з дітей за тиждень вивчив і їм вже стає нецікаво, а хтось за два тижні вивчив на 90%, хтось – на 50%. Усі ці пробіли у знаннях накопичуються. І виходить, що за рік, за два, за три ви взагалі не розумієте тему. Уявіть, якщо б ми будували так будинки. Вам треба закласти фундамент і у вас є два тижні. Йшов дощ, вам не привезли якихось матеріалів і ви звели 70% фундаменту. Це не відмінно, але добре, тож ви закладаєте перший поверх і так далі. Ви розумієте, що це катастрофа? У Khan Lab School ідея полягає в тому, що там за допомогою онлайн-платформи навчаються доти, поки не складуть на 100% кожну тему. І скільки знадобиться часу, стільки й знадобиться. Вчителі допомагають індивідуально тим, хто не може сам впоратися. Отже там вчителі не начитують всьому класу лекції, а можуть приділити увагу кожному учневі окремо. У результаті найкращі рухаються швидко, а найслабші все одно вивчать все якнайкраще. Я думаю, що за такою формою змішаного навчання – майбутнє. І ми не маємо права відмовляти найслабшим у наданні якісної освіти, бо інакше, рано чи пізно, це бумерангом повернеться до нас.

*#UkraineEconomyWeek — серія подій, присвячених економічному розвитку України та організованих Київською школою економіки та компанією Visa за підтримки НБУ.

— Читайте также: Что не так с университетами в Украине: 8 вопросов и ответов

Мы в Facebook