Андрій Божок є одним із співзасновників Urban Space 500, але крім цього підтримує фінансово й інші проекти, серед яких і видання коміксу про ґендерно зумовлене насилля «Розквашене яблуко».Тож ми вирішили поспілкуватися з Андрієм про те, що мотивує його займатися меценатством та соціальним підприємництвом.
Щодня ми працюємо на інфофронті, виствілюючи подвиги українських жінок та впливаючи на світову спільноту інформаційно.
Ми просимо нас підтримати, аби ми й надалі могли виконувати нашу місію на шляху до української перемоги
Підтримати womo.uaЩо ви вважаєте насиллям та як ставитеся до цього явища?
Насилля — це примус людини робити те, що вона робити не хоче. Насилля — це зло. Виправдати його можна лише в тому разі, коли воно є самозахистом — таким чином ми, наприклад, захищаємося на Сході України. А насилля в сім’ї недопустиме. Звісно, найбільш очевидним є фізичне, але в тому й небезпека сексуального, економічного і психологічного, що вони є менш видимими, але все одно вони існують.
Звісно ж, насилля може бути застосоване як чоловіком до жінки, так і жінкою до чоловіка. Але статистика показує, що в Україні найбільше від домашнього насильства страждають саме жінки.
Ви фінансово підтримали комікс проти ґендерно зумовленого насилля «Розквашене яблуко». Чим вас зацікавила саме ця книга?
Я не зустрічав організацій, які борються з домашнім насиллям в Україні. Вони, очевидно, є, але в моє поле зору не потрапляли. Десь півтора роки тому мене ця тема почала цікавити й виникло бажання теж долучитися до боротьби проти насилля та за права людини. Але я не знайшов кого підтримати. Аж ось дізнався, що видавництво «Видавництво» планує випустити комікс «Розквашене яблуко». Взагалі, за роботою видавництва стежу, мабуть, з часу створення, а медіа «Заборона» є одним з небагатьох, яке я читаю. Тому їхня колаборація і той факт, що ніхто з інституційних гравців їх не підтримав, — для мене й стало нагодою долучитися до видання коміксу. Примірники, які я проспонсорував, безкоштовно будуть надані бібліотекам.
Чому ця тема зацікавила вас саме півтора роки тому?
Я вже не пам’ятаю достеменно. Цікавився темою я, мабуть, ще раніше, а от бажання якось вплинути на ситуацію з’явилося десь півтора роки тому. Можливо, через якусь статтю в інтернеті, можливо, ще щось на мене вплинуло. Пам’ятаю хештег #янебоюсьсказати — він точно свого часу мав на мене вплив.
Останні новини
- Перші: як Джеральдіна Мок першою облетіла навколо світу наодинці
- Квасолевий суп — рецепт традиційної грецької страви
- Маша Єфросиніна стала спікеркою від України на найбільшому заході ООН з прав жінок
- 52 цитати Ліни Костенко про життя, кохання, війну та Україну
- Весняна історія бренда «Шипелик»: нова капсула, що занурює в казку Новости на главной
Як ви вважаєте, який вплив «Розквашене яблуко» може мати на українське суспільство?
Я не маю жодних фантастичних очікувань. Наклад коміксу — до 1000 примірників. Очевидно, що ми не можемо говорити про якісь системні зміни, але проблема вчергове була піднята та ще й в такий незвичний спосіб. Комікс дуже візуальний, але нелегко читається, тобто це якісна спроба висвітлити тему насилля під іншим кутом. І якщо ця книга хоча б якось сприятиме припиненню насилля хоча б в одній родині, значить, вона свою місію виконає.
Ви профінансували книгу, вклали гроші в ресторан Urban Space 500. Що взагалі спонукає вас віддавати власні кошти на такі проекти?
Для мене — це спосіб якимось чином докластися до нашого майбутнього, бо я хочу жити у комфортній та безпечній країні та хочу, щоб мої діти жили тут… Але не зовсім в такій Україні, яку ми маємо зараз. Я хотів би, щоб Україна стала країною, де було б менше насилля і ненависті, — а більше радості та щастя. Для мене підтримка подібних проектів — спроба спрямувати та прискорити цей процес. Я шалено поважаю людей, які займаються структурними реформами, але в мене немає такого ресурсу (часу, знань і вмінь) для роботи в міністерстві або громадській організації. Тому меценатство — це той спосіб, через який я хочу й можу вплинути на розвиток країни.
Підготувала Катерина Савенко