Перші: Кароліна Гершель, перша жінка що обійняла урядову посаду

Кароліна Гершель – визначна англійська астрономка, яка  була першою жінкою, що отримувала платню за свою наукову діяльність у той час, коли далеко не всі чоловіки могли цим похизуватись. Також вона була першою жінкою в Англії, що обійняла урядову посаду, отримала золоту медаль Королівського астрономічного товариства та була визнана його членкинею.

Народилася Кароліна Лукреція Гершель в 1750 році в місті Ганновер, що в Німеччині, у родині музикантів. Під впливом свого брата Вільгельма, відомого на той час астронома, вона вирішила пов’язати своє життя з наукою. У віці десяти років дівчина захворіла на тиф, що призвело до зупинки росту, тож вона так і не стала вищою за 130 сантиметрів. Мати вважала що дівчині краще стати служницею, а навчання наукам — то пустощі, які зламають і так занедбане життя, бо ж хто її візьме заміж. Проте батько Кароліни був зовсім іншої думки. У своїх мемуарах Кароліна писала:

«Мій батько був великим шанувальником астрономії та мав певні знання в науці. Я пам’ятаю, як він вивів мене на вулицю однієї холодної ночі, щоб познайомити з одними з наших найкрасивіших сузір’їв. Також ми спостерігали комету, яка щойно стала видимою».

Після смерті батька, у віці 22 років, Кароліна Гершель поїхала до Англії разом зі своїм братом Фрідріхом Вільгельмом Гершелем. Він був на дванадцять років старшим за неї і працював органістом, учителем музики та керівником концертів в елітному морському курорті Бат. Кароліна, яка ніколи не бачила себе залежної та віддільної від інтелектуальної праці навчалась музики, зокрема співу. Разом зі своїм братом вона виступала в ораторіях, які він виконував. Це дозволило їй здобути певну репутацію та взяти на себе лідерські ролі в хорі.

Коли Вільгельм Гершель вирішив залишити свою музичну кар’єру і присвятити себе справжньому покликанню – астрономії, це влаштовувало і Кароліну. Він навчив її основам арифметики та геометрії, що дозволило дівчині продовжити наукову освіту.

Вільгельм почав будувати рефлекторні телескопи, які постійно вдосконалював. У цьому йому допомагала Кароліна, головним завданням якої було полірування та шліфування дзеркал — це заняття вимагало абсолютної точності. Крім практичної діяльності, вона займалася астрономічною теорією. Вивчивши алгебраїчні формули для обчислень і скорочень, вона використовувала їх як основу для спостережень за небом.

Брат, який відкрив Уран

13 березня 1781 року брат Кароліни, Вільгельм Гершель, під час чергового огляду неба абсолютно випадково відкрив планету Уран, що зробило його та Кароліну відомими за межами Англії. Вільгельм назвав планету «Зірка Георгія», на честь англійського короля Георга III. Однак лише в 1850 році, після відкриття Нептуна, планету перейменували на Уран.

До речі Уран — єдина планета названа на честь бога з грецького пантеону.

Відкриття було сенсаційним з двох причин: по-перше, це було восьме рухоме небесне тіло, що порушувало традиційне розуміння Всесвіту, який на той час складався з семи видимих планет. По-друге, Вільгельм Гершель довів, що відстань від Урану до Сонця значно перевищує відстань від Сатурна до Сонця, що свідчило про те, що небесна система більша, ніж було відомо раніше.

Вільгельм Гершель отримав велике визнання за своє відкриття. Крім численних почестей, він отримав пропозицію стати придворним астрономом короля Георга III за річну зарплату в 200 фунтів. Це фінансове забезпечення дозволило йому присвятити себе виключно астрономії.

А що ж Кароліна?

Для Кароліни відкриття Урана стало ще одним важливим моментом у житті. Вона стояла перед важливим вибором: продовжити успішну кар’єру співачки в Баті або вирушити разом зі своїм братом у світ науки. Кароліна обрала останнє і з 1787 року отримала при дворі почесну роботу помічницею свого брата із платнею у 50 фунтів на рік. Це зробило її першою жінкою в Англії, яка отримувала оплату за свою астрономічну працю.

Тепер Кароліна почала свої власні дослідження зоряного неба. Вона присвятила себе пошуку комет за допомогою невеликого телескопа Ньютона. За цей період вона відкрила 14  туманностей й вісім комет між 1783 і 1797 роками, п’ять з яких мають безсумнівний пріоритет, включаючи комету Енке. У 1797 році вона представила Королівському товариству перелік помилок у відомому покажчику спостережень Джона Флемстіда і додала туди 561 зірки, відсутніх у його «Британському каталозі».

За свою роботу вона отримала найвище визнання, зокрема від Карла Фрідріха Гауса та Йоганна Франца Енке.

У 1802 році Королівське товариство опублікувало каталог Кароліни у своїх Філософських роботах Королівського товариства під іменем Вільяма. Цей каталог містив приблизно 500 нових туманностей і скупчень, доповнивши таким чином вже відомі 2000.

Наприкінці свого життя Кароліна розташувала 2500 туманностей і зоряних скупчень у зонах з однаковою полярною відстанню, з метою того, щоб її племінник Джон Гершель міг систематично перевірити їх у подальших дослідженнях. Згодом цей список було розширено та перейменовано на «Новий загальний каталог». Багато незоряних об’єктів досі ідентифікуються за їх номером NGC.

«1 серпня. Сьогодні я нарахувала 100 туманностей; і сьогодні ввечері я побачила об’єкт, який, я думаю, завтра ввечері виявиться кометою».

У 1828 році Королівське астрономічне товариство вручило Кароліні золоту медаль за її роботу. Жодна жінка не отримувала цю медаль аж до Віри Рубін у 1996 році.

По інший бік астрономії

Кароліна Гершель не лише була відомою своїми науковими досягненнями, а й виступала за права жінок у науці. Вона активно долучилася до зусиль щодо розширення можливостей жінок у науковій спільноті, намагаючись змінити стереотипи того часу. Важливим внеском Кароліни Гершель у науку був її власний каталог небесних об’єктів, який допоміг у подальших дослідженнях у цій галузі.

До речі, її розлогі мемуари, не поступаються астрономічні праці. У своїх щоденниках про власну роботу вона пише самокритично, але також із властивою їй гордістю. Про свої астрономічні відкриття вона писала, що марнославство в цьому випадку має своє місце, і навіть використала промовисті слова: «Серед джентльменів предметом (марнославства), як правило, є стримані амбіції».

Кароліна була піонером серед жінок у науці, а її робота кинула виклик традиційним гендерним ролям свого часу.

Цікаві факти про Кароліну Гершель

• Французький астроном Жозеф Жером де Лаланд назвав свою дочку Кароліною на честь видатної астрономки.
• Жінки-письменниці (Елізабет Оґілві, Міллісент Ґарретт Фосетт, Адрієнна Річ тощо) часто включили ім’я Кароліни до добірок прихованих жіночих досягнень, яківплинули на прогрес феміністичного руху.
• У 1846 році, у віці 96 років, вона була відзначена золотою медаллю за досягнення в науці від короля Пруссії, яку їй вручив Олександр фон Гумбольдт. Ця нагорода була висловом визнання за цінні внески у галузь астрономії.
• Існує медаль Кароліни Гершель, яку присуджують жінкам-астрофізикиням. Медаль вручається по черзі дослідницям із Великобританії та Німеччини з супутнім призовим фондом у розмірі 10 000 фунтів стерлінгів.
• Кароліну Гершель помилково вважають першою жінкою, яка відкрила комету. Проте це не так. 21 квітня 1702 року, німецька астрономка Марія Кірх відкрив так звану «Комету 1702 року». Однак на той час усі досягнення приписали її чоловіку.
• Мати Кароліни була неписьменною і була проти того, щоб її дочка здобувала будь-яку освіту, оскільки вважала, що дівчата повинні працювати тільки вдома.
• Кароліна Гершель перетворила свою наукову пристрасть на оплачувану роботу першою серед жінок.
• Кароліна використовувала шпаргалку з таблицею множення.
• На честь Кароліни названо кратер на Місяці.

Читайте також: Українка під час війни спочатку відкрила особливу планету, а потім визначила її масу та вік

Читайте також: Успіху можна досягти, лише якщо ти твориш, а не намагаєшся творити: інтерв’ю із Сарою Хоскінґ