Діна Волинець: не можна бути впевненим у тому, що йдеш правильним шляхом, якщо не знаєш, куди йдеш

У сучасному світі, насиченому різноманітними методами планування та стратегій, ми всі стикаємося з викликом втілення наших задумів у життя. І авжеж ви можете бути серед тих, хто дотримується планів, але чи дійсно вони відповідають вашим справжнім бажанням? Часто виявляється, що планування стає рутиною, а його виконання не приносить бажаного задоволення. WoMo поспілкувались з Діною Волинець, авторкою книги «CURLY менеджмент. Як управляти проєктами, не зраджуючи собі», яка нещодавно вийшла у видавництві Yakaboo Publishing.

Які інсайти за ваш 15-річний досвід діяльності у проєктах ви використовуєте найчастіше?

За стільки років прийшло розуміння, що проєктом є усе, що має кінцеву мету. Приготувати борщ, зібрати дитину до школи, організувати поїздку, забезпечити дитячу лікарню медичним обладнанням — усе це є проєктом, бо має складові золотого трикутника проєкту: кінцевий результат, що закладається на початку, обмеження у часі та ресурсах. Тому, яким би не був проєкт, найперше, що я себе запитую: який я хочу результат на виході, скільки я готова на це витратити часу і ресурсів?

Розкажіть про вашу роль у розвитку громадянського суспільства, спільнот, МСБ та гуманітарного реагування, які проєкти вам запам’яталися найбільше? 

Зазвичай у громадських, благодійних і гуманітарних проєктах у мене дві ролі: проаналізувати проєкт і порадити дії щодо його вдосконалення або допомогти розробити стратегію. Після мого втручання організації починають пильніше зважати на те, як обирають проєкти, а отже, перестають розпилятись. Особливо зараз, під час війни, організації зрідка замислюються над тим, що буде через 5-10 років, якою буде країна за різних обставин, якими будемо ми, адже допомога потрібна усім тут і зараз. Я наводжу лад в думках і планах, допомагаю не заплутатися у поточних справах і навіть в умовах хаосу і бажанні допомогти усім, розкладаю по поличках усі “чому” й “навіщо”. 

Найбільше мені запамʼятався випадок, коли мене запросили в Одесу фасилітувати стратегічну сесію Української волонтерської служби. Це був вересень 2018 року, я була вагітна другою дитиною і, оскільки народжувати мала в листопаді, вирішила, що осінь буде без поїздок по роботі. Проте Анна Бондаренко, голова УВС, вмовила мене, команду і донорів організувати усе так, аби я таки приїхала на початку вересня на кілька днів до Одеси. Сесія була напрочуд ефективна. Проте найбільшу радість я відчула за рік по тому, коли Анна наступного вересня написала: “Ми зробили понад 90% від наміченої рік тому стратегії”. 

Відтоді я такому вже не дивуюсь. Проте нещодавно вкотре допомагала розробляти стратегію ГО “Ранні Пташки”, що опікуються передчасно народженими дітьми. Коли ми цього літа сіли робити ретроспективу попереднього періоду, виявилось, що навіть попри повномасштабне вторгнення вони виконали й перевиконали передню стратегію. Такі усвідомлення приносять радість кожен раз як вперше.

Які два найголовніші принципи/ідеї, що стоять за методологією управління проєктами через цінності Curly Management TM?

Методологія народилась як підхід приблизно 5 років тому, хоч і була зареєстрована лише торік. В її основі лежить підхід через призму цінностей та візійна складова. Ми віримо в те, що (1) не можна бути впевненим у тому, що йдеш правильним шляхом, якщо не знаєш, куди йдеш, і (2) команда не може бути ефективною та вмотивованою протягом довгого часу, якщо проєкти не збігаються із цінностями людей, які їх роблять. 

Які підходи ви застосовуєте як сертифікована фасилітаторка та коуч?

У коучингу і фасилітації є багато різних шкіл і підходів. Ми їх завжди підбираємо під конкретний кейс і контекст. Єдине, від чого ми ніколи не відходимо, це від того, що рішення має бути випрацьоване самою людиною. Наша робота — допомогти їй його побачити. Наші суперсили — вміння слухати і ставити питання. 

Розкажіть про ваше членство у Міжнародній асоціації фасилітаторів, які інсайти ви звідти винесли?

Членство у будь-якій спільноті чи асоціації в основному дає одне — спільноту і контакти. Я часто по роботі буваю в різних містах, зокрема в Європі. Круто мати можливість завжди написати комусь, хто може з тобою попрацювати як кофасилітатор або ж просто випити кави. Український чептер асоціації взагалі окрема любов. Разом ми шукаємо способи підсвічувати український досвід на міжнародних подіях з фасилітації і таким чином впливати на події в Україні. 

Яким ви бачите своє завдання як голови наглядової ради БФ «Твоя Опора»?

Моя співпраця з «Твоя Опора» якраз почалася через фасилітацію і стратегію: вони запросили мене фасилітувати стратегічну сесію фонду. На той момент вони вже були великим фондом, який активно співпрацював з українським та іноземним бізнесом, а у 2022 році отримали сертифікацію Charities Aid Foundation (CAF). Після тієї стратегічної сесії Лера Татарчук періодично зверталась до мене з питаннями й консультаціями стосовно організаційного розвитку і Мінімальних стандартів гуманітарного реагування. Наприкінці 2022 року мене запросили до наглядової ради, а потім обрали її головою. Я додаю до роботи фонду глобальний погляд і контекст. За цей час «Твоя Опора» стала локальним координатором Мінімальних стандартів гуманітарного реагування в Україні, а також постійно зʼявляється у рейтингах найбільш прозорих та ефективних фондів в Україні. Я не привласнюю собі їхні заслуги, адже над цим працює команда, а не я. Але приємно бачити, що вони постійно ростуть завдяки маленьким вкрапленням моєї експертизи.

Ви кажете, що багато людей не виконують усі пункти своїх планів. Які, на вашу думку, причини цього? Скільки у середньому триває перебудова? 

Здебільшого люди схильні формувати свої плани від власних бажань або думок про те, що у них мало б зʼявитись. Проте ці бажання і думки дуже часто навіяні або сформовані оточенням — соціумом, спільнотою, близькими чи просто рекламою. Перегони задля призу, який ти насправді не хочеш, дуже виснажлива історія. Тому ми працюємо над тим, аби у людей і організацій зʼявилися фільтри ухвалення рішень, які дозволяють їм відфільтровувати важливе від неважливого. 

Які конкретні кроки ви рекомендуєте додавати до класичного проєктного менеджменту, щоб залишатися фанатом планування та стратегування?

• Будьте чесними із собою, думайте про те, що ви цінуєте насправді зараз, а не про те, якою людиною чи організацією ви хотіли би себе бачити в очах інших. 
• Починайте з цінностей (тих, що є, а не тих, які модно озвучувати).
• Не забувайте ставити собі питання «Чому?» та «Навіщо?» стосовно усього — від мети до вибору інструментів планування.

Кожну людину можна навчити мислити стратегічно. Навіть тривожність можна перевести у стратегічне мислення. Головне — не крутити в голові навʼязливі думки, а переводити їх у покрокове планування і дії. 

Чи є у вас вранішні ритуали?

Невролог давно привчив мене жити за режимом. Тому намагаюся завжди лягати спати і прокидатись у той самий час. Я стараюсь встати раніше за родину, аби в тиші і на самоті привести себе до ладу. Мені достатньо гарячого душу і догляду за собою. А після того, як діти пішли до школи, я роблю собі каву і відкриваю календар, де вже розписаний увесь день.