Майже всі герої його книг списані з реальних людей. А власне життя варте окремого роману — суцільні пригоди, подорожі та неймовірні повороти. Довгий шлях до письменства був надто складним, сповненим тривог, небезпек та поневірянь. Шлях справжнього бунтівного сина американської мрії.
Втрачене дитинство
Його мати Флора, жінка з дивностями, не любила сина. Вона захоплювалася спіритизмом, любила гроші, але розоряла сім’ю шаленими ідеями швидкого збагачення. Хлопчика виховував вітчим, добродушний Джон Лондон. Та все його дитинство було низкою фінансових невдач сім’ї та переїздів.
«Я ввібрав нещастя з молоком матері», — писав Джек.
Його сім’єю стали банди міських хуліганів, і він завжди був готовий кулаками відстояти своє місце серед них.
«Дитинства у мене не було. І мені здається, що я нескінченно шукаю це втрачене дитинство».
Останні новини
- Афіша тижня: що подивитися, послухати та куди сходити 29 квітня-5 травня
- Як прикрасити дім до Великодня: найкращі ідеї святкового декору своїми руками
- Slow Food: Філософія смаку та усвідомленого споживання
- Жінки, які змінюють світ: три надихаючі екоактивістки
- «Дивимося кіно з любов’ю». У Києві відбудеться перший феміністичний кінофестиваль «Гаккебуш»
Новости на главной
Джек рано почав працювати. Розносив журнали, продавав морозиво і потрапив у справжній кошмар на консервній фабриці. Пізніше став «устричним піратом», не поступаючись морським вовкам щодо випивки і вже у шістнадцять дізнався, що таке алкоголізм. Після однієї запійної ночі моряки мало не потонули. Тільки тоді він зрозумів, що хоче жити.
Читайте також: Холден Колфілд — лише застигла мить у часі: чотири фільми про Селінджера
Поневіряння юності
Джек вірив, що наполеглива праця дозволить йому пробитися. Він влаштувався на електростанцію трамвайного парку і виявив, що працює за двох. «Американська мрія»? Гарний жарт, але його більше не проведуть. Через рік він вирушив з безробітними у похід на Вашингтон, після чого поневірявся по всій країні, поки його не заарештували за бродяжництво. Тридцять днів в’язниці та жодної можливості виступити на свій захист.
Потім була безрозсудна подорож Америкою. Йому було 19-ть, коли він вирішив продавати не свої м’язи, а мозок. Так почалася шалена гонитва за знаннями.
«Я ввібрав нещастя з молоком матері». Джек Лондон
Джек поринув у книги, вступив до ліцею і ночами читав Дарвіна та Адама Сміта, а вдень виступав на мітингах соціалістів. Про нього вперше почали писати у газетах. Ціною неймовірних зусиль вступив до університету Берклі, але незабаром усвідомив, що не зможе оплачувати навчання. Він знову повернувся до вихідної точки і опинився в безвиході.
Читайте також: Оргазм, кіно та торпеди: як Геді Ламарр стала матір’ю Wi-Fi
Золота ідея
У 1897 році, як і сотні американців, Джек у пошуках кращого життя вирушив на пошуки золота до Клондайка. Але через рік, зазнавши всіх тягарів, повернувся до Сан-Франциско з чотирма з половиною доларами та сотнями історій. В його хатині з’явився напис: «Джек Лондон, майбутній письменник».
Перші розповіді довго ніде не приймали. 310 відмов на рік, проте це його не зупиняло. Джек заклав годинник, велосипед та пальто, коли нарешті видавці запропонували йому перший контракт на книгу «Син вовка».
Читайте також: 30 найкращих цитат Оскара Вайлда
Клубок протиріч
Через два роки після літературного дебюту Джек Лондон несподівано для багатьох одружився зі своєю подругою Бессі Маддерн. Контракти, дружина, діти – нарешті настало нормальне життя. Письменник швидко влився в інтелектуальну еліту, але здобута респектабельність не знищила в ньому дикуна з оклендських вулиць.
Він вирушив до Лондону, щоб на власному досвіді відчути життя волоцюг та жебраків. Дев’яносто днів у жахливих умовах стали матеріалом для суворої та безжальної книги «Люди безодні».
«Я б написав будь-яку погань, аби мені заплатили за це». Джек Лондон
А вдома на нього чекали борги. І він знову з головою поринув у роботу, результатом якої стали п’ять книг, навіяні спогадами про північ. Тим часом сімейне життя починало обтяжувати Лондона. Він зустрів Шармейн Кіттрідж, любов свого життя – веселу та відважну, повну протилежність Бесс. Незабаром він оголосив дружині, що вони повинні розлучитися і вирушив до Кореї як військовий кореспондент. Лондон став єдиним журналістом на лінії фронту, чиї фотографії та депеші ставали сенсацією. Проте в 1904 його заарештували та вислали з країни.
Читайте також: Едіт Піаф: гімн справжньому й короткому коханню
За відсутності чоловіка Бесс подала на розлучення і добилася арешту рахунків. Преса рясніла скандальними статтями про письменника, нерідко публікації нагадували відверте цькування. Із затяжних депресій Джека витягувала Шармейн. Невдовзі вони одружилися, оселилися у маленькому містечку і на якийсь час забули про весь світ.
Джек Лондон і Шармейн Кіттрідж
У вічному пошуку
Відтоді Джек вирішив стати фермером. Проте утримання господарства обходилося у круглу суму, а борги зростали ще швидше. Він розпочав роботу над новою книгою і разом із Шармейн мрів про навколосвітню подорож, укладав нові контракти і навіть купував сюжети у молодих авторів.
«До біса себе! Треба забути про себе. І тоді світ тебе запам’ятає». Джек Лондон
Та сувора реальність розбила велику мрію. Довгождану подорож довелося перервати через хворобу та відновлення Джека протягом п’яти місяців. Ключем до свого майбутнього він вважав повернення до землі та працю на ранчо і вбачав у цьому реванш за свої поразки. Проте однієї ночі їхній будинок спалахнув з невідомих причин. Після пожежі залишилися лише кам’яні частини стін. Джек знову вирушив у море, але й там не знаходив спокою, думаючи про недавню катастрофу. Все частіше забувався з алкоголем, а постійні хвороби унеможливили його життя без ліків і наркотиків.
Читайте також: Жінка, без якої “історія Вінстона Черчилля та всього світу була б геть інакшою”
У всіх сенсах він добіг кінця свого шляху. Джек Лондон помер 22 листопада 1916 року. Загострення ниркової хвороби, надмірна доза морфію, інфаркт чи самогубство? Дослідники його життя так і не дійшли єдиної думки, що саме стало причиною смерті.
Йому виповнилося лише сорок. Він став найбільш читаним автором у світі. Але й перед смертю думав про те, що все його життя — це гонитва за дитинством, якого не було.
Флора Велман, мати Джека Лондона, пережила свого знаменитого сина на шість років.
Долучайтеся до наших соцмереж, аби бути в курсі усіх важливих новин та подій: Facebook, Telegram, Instagram
