Каролін Спаанс: «Покращення стандартів життя у селі є запорукою подальшого розвитку економіки України»

Інтерв'ю із Радником з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні у 2016 – 2019 рр. 

Радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні у 2016 – 2019 рр. Каролін Спаанс розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для WoMo про те, якою бачать Україну голландці, який потенціал наші міста мають для розвитку бізнесів та чому нам треба розвивати саме агропромисловий комплекс.

Що голландці знають про Україну?

Коли в 2016 році я розповіла своїм друзям, що збираюсь переїжджати в Україну, де буду працювати в посольстві Радником з питань сільського господарства, багато з них знали тільки, що це країна, в якій йде війна.

Для європейців Київ – це місто, яке знаходиться десь дуже далеко. У школі нам зовсім нічого не розповідали про Україну, інформація про Східну Європу обмежувалася Холодною війною та СРСР. Тому не дивно, що одразу після мого переїзду до Києва, а це було в серпні 2016-го, одну з моїх подруг делегували сюди, щоб перевірити, чи я в безпеці. Коли вона приїхала, то побачила прекрасне, творче місто з добрими людьми, їй одразу ж сподобалася Україна. Вона повернулася в Нідерланди та розповіла про свою подорож нашим спільним друзям.

З того часу до мене їде нескінченний потік моїх голландських знайомих та родичів на вихідні, свята та у відпустки. Я показую їм визначні місця Києва, разом ми влаштовуємо шопінг, насолоджуємося смачними стравами, подорожуємо країною. Зазвичай я раджу їм приїжджати навесні або влітку, коли місто надзвичайно зелене та привабливе для туристів. Хоча є й ті, які вже освоїли «ходу пінгвінів» під час зимових прогулянок слизькою бруківкою київських вулиць.

Яким є ваше враження від столиці?

Київ дуже швидко розвивається: покинуті промислові території перетворюються на артзаводи, занедбані архітектурні об’єкти, на кшталт Річкового вокзалу, перетворюються на трендові креативні місця. Афіша фестивалів та творчих подій за участі відомих українських та зарубіжних митців приємно вражає. Маркети українських брендів та виробників приваблюють багато відвідувачів. Цікаві події відбуваються майже щотижня, на вихідні Хрещатик перетворюється на пішохідну зону і там завжди відбувається щось цікаве. В Києві регулярно відкриваються нові заклади, різні галереї бари тощо. У затишних подвір’ях Києва зазвичай приховано багато цікавих закладів. З квітня до середини осені багато цікавинок відбувається на відкритому повітрі. Багато сервісів в Україні мають сторінки у Фейсбуці, додатки в телефоні чи можливість робити замовлення онлайн. Це надзвичайно зручно для іноземців, які не розмовляють українською чи російською. Чому я акцентую на цих сервісах? Бо знаю, що часом буває важко зорієнтуватися в житті міста, коли ти тільки приїхав і не знаєш мови.

Чи мають українські міста потенціал для розвитку бізнесів?

Так, Київ та інші українські міста все ще розвиваються, вони не такі занадто впорядковані, як міста Західної Європи. Тут є простір для творчості та нових ініціатив, і це створює сприятливе бізнес-середовище. Взагалі, в Україні бізнес дуже гнучкий — ви без жодних проблем можете обговорювати своє замовлення напряму із виробником. Саме в Україні я відійшла від товарів масового виробництва та почала купувати місцеві бренди. За ті самі кошти, що я б віддала в Нідерландах за товар будь-якого демократичного мережевого бренду, тут я можу придбати абсолютно унікальну річ, створену за моїм смаком. Прикладом такого дизайнерського підходу є моя «картопляна» сукня. А історія її появи така: ми тісно співпрацюємо в напрямку розвитку сектора картоплярства з українською асоціацією виробників картоплі. Протягом 10 років організовуємо нідерландсько-український форум з картоплярства. Однак, коли ми з колегами знайшли тканину із зображенням картоплі, я навіть гадки не мала, що з неї вийде чудова сукня, яка стане дуже відомою в професійних колах голландських і українських картоплярів. Саме так моя професійна діяльність поєдналась з українським дизайном.

 

Розкажіть про свою діяльність в регіонах.

Завдячуючи програмам нідерландського уряду, ми беремо участь в різних проектах за межам Києва: організовуємо торгові місії за участю голландських компаній, проводимо дослідження можливостей для ведення бізнесу в регіонах, підтримуємо ініціативи із розвитку туристичного потенціалу сільських територій. На мою думку, зробити українські села привабливими для молоді вкрай важливо. Зараз в сільському господарстві застосовується багато високотехнологічних рішень і, як наслідок, є багато вакансій для освіченої прогресивної молоді. Технології здатні значно полегшити колись важкий сільський труд. Цікаво, що випадки, коли креативна міська молодь приїздить у село реалізовувати свої унікальні бізнес-ідеї, не є поодинокими. Покращення стандартів життя у селі є запорукою високоефективного сільського господарства та подальшого розвитку української економіки.

Часто в регіонах я відвідую різні виробництва високоякісної продукції, і коли повертаюсь до Києва, я завжди купую ці продукти та заохочую колег та друзів їх спробувати. Це привілей моєї роботи – зустрічатися із виробниками та бачити, як вирощуються та виробляються продукти, які ми споживаємо. Я не можу не згадати молочні продукті з Тернополя, херсонські кавуни, карпатську бринзу, зелень та салати з Буська, полуницю з Волині, вінницькі яблука, картоплю з Житомирщини та Чернігівщини, квіти та тепличні овочі з-під Києва та багато інших. Звичайно, як представниці Міністерства сільського господарства Нідерландів, мені надзвичайно приємно бачити, що переважна більшість цієї продукції виробляється в Україні із застосуванням голландських матеріалів та технологій, а інколи – навіть голландськими фермерами, які живуть і працюють в Україні.

Як українські підприємці можуть підтримувати зв’язок із голландськими?

Ми в посольстві завжди вітаємо голландських бізнесменів, які будують в Україні нові виробничі потужності, розширюють співпрацю з українськими партнерами, створюють нові робочі місця та беруть участь у житті місцевих громад.

В Україні представлені понад 300 нідерландських компаній. Ще більше є українських компаній, що співпрацюють із Нідерландами. І хоча моя місія як співробітника нідерландського уряду, підтримувати голландський бізнес в Україні, ми також допомагаємо українським компаніям, що знаходяться в пошуку голландських технологій або послуг. Крім того, ми співпрацюємо на рівні урядів для подолання торгівельних перепон між нашим країнами та задля допомоги Україні на шляху гармонізації її законодавства відповідно до Угоди про Асоціацію.

Дайте кілька практичних порад для тих, хто хоче співпрацювати із Нідерландами.

1. Знання англійської мови дуже важливе.  Зазвичай голландці не говорять ні українською, ні російською, проте всі вони знають англійську, а переважна більшість з них – ще й німецьку.

2. Голландський бізнес побудований на довірі та дотриманні свого слова. Бізнес репутація та надійність важливіші за печатки та підписи на документах.

3. Планування та домовленості. Для голландців цілком прийнятно запланувати зустріч на півроку наперед та прийти на неї без запізнень. Ми цінуємо наш час та поважаємо час наших партнерів.

4. Прямота. Коли на зустрічах ми зразу переходимо до справи, про нас можуть подумати, що ми неввічливі. Але не сприймайте такий підхід як особисту неповагу, бо це наша особливість.

5. Спочатку кава. Так, ми п’ємо багато кави і не тільки зранку. Не забувайте пригостити свого голландського партнера кавою.

6. Крім безлічі відмінностей можна знайти і багато спільних рис. І голландки, і українки прагнуть самореалізації та фінансової незалежності, вони досягають успіхів в проектах, які потребують кропіткої роботи та вміння вибудовувати стосунки з клієнтами. Крім того, і голландці, і українці намагаються уникати ризиків. Дізнайтесь більше за посиланням.

7. Для того, щоб бути в курсі нашої діяльності завітайте на наш сайт: agroberichtenbuitenland.nl або відвідайте портал European Enterprise Network, якщо шукаєте партнерів в Нідерландах.

Як саме принципи сталого розвитку рухають вперед економіки та бізнеси?

Розкажу на прикладі Нідерландів, адже ця країна є другим найбільшим експортером агропродукії в світі, а це вимагає певної відповідальності. Міністр сільського господарства Нідерландів представила своє бачення переходу до сталого сільського господарства до 2030 року. Ідея цього бачення полягає в круговому та найбільш ощадливому використанні ресурсів для виробництва. Водночас, споживачі мають більше цінувати продукти та сплачувати чесну ціну фермерам, які їх виробляють. Досвід та надбання Нідерландів у впровадженні сталих підходів, які ми продовжуємо розвивати і надалі, може бути використаний іншими країнами. Наприклад овочі, яким для зростання потрібно менше води, чи плоди із більш тривалим часом зберігання, екологічне та дружнє до навколишнього середовища пакування тощо.

Відповідальне виробництво та відповідальне споживання стають дуже важливими в різних секторах економіки. Чому є зосереджуюсь на сільському господарстві? Тому що Нідерланди є найбільшим імпортером агропродукції з України серед інших країн-членів ЄС. Важливо зазначити, що наш Міністр передбачає збільшення використання сировини місцевого та регіонального виробництва. Відповідальні методи виробництва цієї сировини є надзвичайно важливим елементом бачення розвитку нідерландського сільського господарства, а отже стають важливими і для українського бізнесу, який прагне вийти на ринок ЕС.

Відповідальне виробництво було складовою спеціального освітнього курсу для підприємниць із інноваційного підприємництва та сталого розвитку в рамках програми She Exports було проведено у лютому-червні 2019 р. за участі тренерів Noorderwind з Нідерландів у партнерстві з Посольством Нідерландів в Україні завдяки фінансовій підтримці агенції The Netherlands Enterprise Agency Міністерства закордонних страв Нідерландів.

Я раджу прочитати на Womo.ua інтерв’ю з учасницями цього тренінгового курсу, — Богданою Іващишиною, Наталією Редько, Марією Тереховою, Вікторією Аверченко, Ольгою Романенко, Наталією Заверухою, Тетяною Пилипович, Оленою ШаповаловоюІриною Мальцевою,  щоб знайти корисні поради для розвитку.

Матеріали надано Посольством Королівства Нідерландів в Україні за сприяння Катерини Тушинської та Аліни Севастюк