Як жінки рухають прогрес: 13 винаходів, що змінили світ

 

Хто перший спадає вам на думку, коли йде мова про винаходи? Напевно, хтось із чоловіків. Це не дивно, адже історичні передумови склалися таким чином, що навіть у передових країнах жінки відносно  недавно (в розумінні історії людства) отримали повноцінний доступ до освіти та наукових розробок. Відлуння старих традицій відчувається і зараз: згідно з дослідженнями частка жінок, працевлаштованих у сферах STEM (наука, технології, інженерія та математика), становить всього 35%. Проте навіть попри перешкоди нам вдалося досягти значних успіхів у створенні інновацій, що змінили світ. Тому пропоную згадати декілька винаходів, чиє авторство багато хто приписував чоловікам. 

Матеріал для бронежилетів

Складно порахувати, скільки життів урятувала американська хімікиня польського походження Стефані Кволек з того часу, як винайшла кевлар – синтетичне волокно, що у п’ять разів міцніше від сталі. Цей матеріал досі використовують не тільки для виробництва куленепробивних жилетів та іншого захисного спорядження, а й музичних інструментів та багатьох предметів, якими ми користуємося у повсякденному житті.

Тоді ж, у 1965 році, розробка кевлару відкрила нову область у полімерній хімії та згодом принесла вченій медаль Лавуазьє за видатні технічні досягнення. Таким чином, Стефані стала першою жінкою, якій випала честь отримати цю нагороду. Та вона не зупинилася на досягнутому і протягом 40-річної кар’єри запатентувала ще декілька десятків винаходів.

Перископ

У 1845 році американка Сара Метер отримала патент на перископ – оптичний прилад для дослідження підводних об’єктів, який складався зі стійкої до перепадів тиску труби та прикріпленої до неї лампи. Заради справедливості варто зазначити, що прообрази перископа існували й до того. Але саме ця жінка вдосконалила прилад та отримала на нього охоронний документ. Важливість винаходу важко перебільшити, адже він дозволив без підняття судна з води оцінити стан його корпусу та прийняти рішення про ремонт. Крім того, перископ значно спростив процедуру очищення водоймищ та будівництва на глибині. Цей пристрій відіграв роль і у воєнній історії – починаючи з того, що під час Громадянської війни в США він допомагав виявляти підводні човни Конфедерації. Пізніше, у Першій та Другій світових війнах, перископи масово застосовували на суші – для спостереження з укриттів та бронетехніки. Тож сьогодні винахід не втратив актуальності – як у війні, так і в цивільному житті.

Електрод та лікування туберкульозу

Електрод – це спеціальний пристрій для вимірювання кислотності клітин, виділених з організму тварин. Його у 1921 році розробила наша землячка Валентина Радзимовська. Ця надзвичайна жінка була не лише засновницею української школи фізіологів і біохіміків, а й громадською діячкою, яка брала активну участь у національно-визвольних змаганнях та очолювала Київську українську раду. Попри важкі часи та репресії з боку радянської влади, наукова спадщина Валентини складає понад 60 робіт на теми патологічної фізіології туберкульозу, психоневрології, педіатрії, фтизіатрії та дитячої фізіології.

Автомобільні двірники

1903 року американка Мері Андерсон розробила гумові лопатки, що самотужки очищають скло автомобіля від опадів та забруднень – так звані «двірники». Ідея спала жінці на думку у результаті спостереження за водіями, які в снігову погоду мусили зупинятися і виходити з машин, щоб видалити сніг з лобового скла. Мері подумала: чому б не створити пристрій за системою важіль-противага, яким можна буде керувати з середини, не перериваючи при цьому руху? Цікаво, що масового поширення винахід набув лише через 20 років, коли термін дії патенту вже сплив – поштовхом до цього стало те, що концерн Cadillac додав двірники до стандартної комплектації своїх авто.

Циркулярна пила

Винахід американки Сари «Табіти» Беббіт у 1810-х роках став революційним для лісозаготівлі та будівництва. Вона розробила металевий диск із зубцями, який обертався за допомогою поєднання з водяним колесом і таким чином швидко і без надмірних фізичних зусиль розпилював деревину. Це стало прототипом циркулярної пили й початком ери масового випуску виробів із деревини, адже досі повздовжнє розпилювання колоди було надзвичайно складним та виснажливим завданням. На жаль, Сара не запатентувала свій пристрій. Адже жінка належала до спільноти шейкерів та вважала, що таким корисним винаходом має безперешкодно користуватися все людство. Ця щедрість призвела до того, що двоє французів вирішили отримати зиск від чужого інтелектуального продукту й у 1916 році зареєстрували його в Патентному бюро США на власні імена.

Евакуаційні сходи

Все почалося 1860 року з великої пожежі в багатоквартирному нью-йоркському будинку, під час якої загинуло так багато людей, що міська влада зобов’язала забудовників надалі робити окремі евакуаційні коридори. Ця умова суттєво підвищувала ціну споруди та зменшувала житлову площу – тому не дивно, що її виконання ігнорували протягом тривалого часу. І лише завдяки розробці Анни Коннеллі ситуацію вдалося зрушити з місця. У 1887 році ця американка запатентувала евакуаційні сходи на випадок надзвичайних ситуацій. Вони були вогнетривкими, мали захищені міжповерхові прольоти, де могли стояти люди, а також розташовувалися не всередині, а ззовні будівлі – ця умова необхідна для того, щоб уникнути задимлення. Тепер винахід є нормою будівництва в усьому світі, адже він дає змогу не тільки евакуюватися мешканцям, а й ефективніше гасити пожежу вогнеборцям.

Медичний шприц

Американська медсестра Летиція Гір 1896 року оформила патент на маленький портативний пристрій для ін’єкцій, який був точним, гігієнічним та дозволяв робити уколи лише однією рукою. До цього прилади для уколів вимагали використання обох рук, тому пацієнту було дуже складно виконати маніпуляцію самотужки. Розробка Летиції, яка складалася зі скляного циліндра, поршневого штока, руків’я та насадки, стала прототипом сучасного медичного шприца. Сама ж медсестра була не просто талановитою винахідницею та авторкою ще кількох важливих пристроїв (зокрема носового дзеркала та ретрактора), а й доволі успішною підприємицею – у 1904 році вона заснувала власну фірму під назвою Geer Manufacturing Company.

Посудомийна машина

Розлючена від того, що хатні робітниці постійно розбивають коштовну старовинну порцеляну під час миття, американка Джозефіна Кокрейн у 1886 році розробила автоматичну посудомийну машину. На той час у цій сфері вже існувало декілька запатентованих спроб, проте вони виявилися малоефективними. Попервах пристрій Джозефіни оцінили ресторани та готелі – причому настільки, що за кілька років жінці довелося відкрити завод з масового виробництва посудомийок, який сьогодні перетворився у відому на весь світ компанію KitchenAid. Самі ж посудомийні машини набули широкої популярності серед домогосподарств лише в середині XX століття.

Ремюаж

До 1816 року ігристі вина не надто цінувалися – вони були каламутними та містили велику кількість дріжджового осаду. Все змінила француженка Ніколь Кліко, котра винайшла технологію очищення ремюаж, в рамках якої пляшки з напоєм протягом кількох місяців тримають під кутом 45° пробками вниз та щодня трохи повертають задля рівномірного розподілу осаду. Потім пляшки відкорковують та видаляють утворені рештки. В результаті цієї інновації людство вже двісті років має змогу насолоджуватися прозорими ігристими винами, а сама пані Кліко закарбувала своє ім’я в історії у вигляді елітного бренду «Вдова Кліко» (Veuve Clicquot), що став продовженням сімейної справи, отриманої в спадок від чоловіка.

Бездротовий зв’язок

Голлівудська акторка австрійського походження Геді Ламарр (Гедвіґа Єва Марія Кіслер) у 1942 році отримала патент на винахід під назвою «Секретна система зв’язку». Ця технологія передачі сигналів дозволила під час Другої світової війни наводити радіокеровані торпеди на ціль та уникати їх перехоплення ворогом через постійне перелаштування робочої частоти за певним алгоритмом. А пізніше розробка Ламарр став основою для зв’язку з розширеним спектром, що наразі використовується у системах Bluetooth, GPS і WiFi. Тому не дивно, що дню народження Геді 9 листопада присвячені Дні винахідника у Німеччині, Австрії та Швейцарії. Цікавий і той факт, що батько науковиці був корінним львів’янином.

Мова програмування

Багато хто з нас має досвід користування програмами, що розпізнають прості геометричні фігури, такі як літери та цифри. Але мало хто знає, що їх існуванням світ завдячує нашій землячці Катерині Ющенко – кібернетикині, яка започаткувала в СРСР школу теоретичного програмування та, щобільше, стала авторкою однієї з перших мов програмування високого рівня. Саме ця розробка 1954 року під назвою «Адресна мова програмування» дозволила позбутися залежності від місця розташування програми в пам’яті пристрою, адже при її написанні вказувалися не числа, а адреси комірок пам’яті. Тому сьогодні цей революційний винахід став базою для безлічі комп’ютерних програм та застосунків.

Модель сонячного протуберанця

Українська астрономикиня та докторка фізико-математичних наук Ніна Мороженко обрала своєю спеціальністю геліофізику та досягла значних успіхів у дослідженні космічних процесів та їх впливу на наше життя. Майже шість десятків наукових праць авторства пані Мороженко відкрили багато невідомих доти деталей про природу сонячних протуберанців та проклали шлях для майбутніх розробок у цій сфері. Зокрема вчена вперше побудувала структурно неоднорідну модель сонячного протуберанця, через яку вдалося пояснити світіння ліній з різними потенціалами збудження.

Батареї для космічних станцій

Енергосистема Міжнародної космічної станції на орбіті Землі має безперебійне живлення завдяки талановитій жінці. Пуерториканка Ольга Гонзалес-Санабрія разом із групою колег із NASA у 1980-х роках винайшла нікель-водневий акумулятор із тривалим циклом служби, що може працювати понад 15 років. Ключову роль тут відіграла технологія вдосконалення сепараторів, які ізолюють окислення та зменшують втрати напруги. Ольга – співвласниця патенту на цю технологію та авторка понад 30 технічних документів до неї.

Отже, наступного разу, коли будете користуватися звичним для себе девайсом, замисліться – можливо, до його створення доклала зусиль жінка? Адже жінки робили, роблять і будуть робити вагомий внесок у справу світового прогресу. І я вірю в те, що з кожним роком наша репрезентація у дотичних для  інновацій сферах лише зростатиме. Інформація про ці винаходи з ілюстраціями знаходиться на сторінці Facebook IP офісу України.